Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.02.2020 року у справі №920/863/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/863/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Малашенкової Т. М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (головуючий суддя: Куксов В. В., судді: Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.)

у справі № 920/863/19

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (далі - Банк)

до акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" (далі - АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання") та товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" (далі - ТОВ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання")

про стягнення 3 092 747,42 доларів США та 29 880 422,68 грн. заборгованості,

та за зустрічним позовом ТОВ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання"

до Банка та АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання"

про визнання недійсним договору поруки.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року Банк звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" та ТОВ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" про стягнення солідарно з відповідачів 3 092 747,42 доларів США та 29 880 422,68 грн. заборгованості за кредитним договором від 15.11.2013 № 20-3626/2-1 про відкриття кредитної лінії та договором поруки від 12.12.2017 № 20-3626/2-1-12122017/п1.

У зустрічному позові, який прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 920/863/19, ТОВ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" просило визнати недійсним договір поруки від 12.12.2017 № 20-3626/2-1-12122017/п1, який укладений Банком з АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" та ТОВ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання".

У березні 2020 року АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" також звернулося до господарського суду Сумської області із зустрічним позовом у справі № 920/863/19.

Короткий зміст судових актів попередніх інстанцій

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.03.2020 зі справи № 920/863/19 зустрічну позовну заяву АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" повернуто заявнику, у зв'язку з порушенням строку, встановленого згідно з приписами частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для подання зустрічного позову у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" на ухвалу господарського суду Сумської області від 16.03.2020 у справі № 920/863/19 з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Ухвалу суду апеляційної інстанції з посиланням на приписи частини 2 статті 260, частини 4 статті 174 ГПК України мотивовано тим, що скаржник у встановлений судом строк не усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" посилається на те, що:

- судом апеляційної інстанції не було розглянуто клопотання названого Товариства від 05.05.2020 № 18-7/422 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги;

- постановлення судом ухвали про повернення апеляційної скарги призвело до неможливості АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" скористатися своїми процесуальними правами, встановленими приписами статті 129 Конституції України, оскільки суд апеляційної інстанції не вирішив питання стосовно продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги за клопотанням скаржника, тим самим порушивши принцип "юридичної визначеності".

Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому частини 1 статті 4 ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, згідно із частиною третьою цієї статті до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

За змістом частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 260 ГПК України, застосовуються положення частини 2 статті 260 ГПК України.

Згідно зі статтею 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтею 174 ГПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Аналіз положень статей 174, 258, 260 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що апеляційна скарга приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статей 174, 258, 260 ГПК України, зокрема, подання доказів сплати судового збору.

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 апеляційну скаргу АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" на ухвалу господарського суду Сумської області від 16.03.2020 зі справи № 920/863/19 залишено без руху, з посиланням на те, що до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору; скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали на усунення допущених недоліків.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, копію ухвали від 04.05.2020 зі справи отримано скаржником 08.05.2020.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" з посиланням на приписи частини 2 статті 260, частини 4 статті 174 ГПК України, а саме, з огляду на те, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги та не звертався до суду з клопотанням про продовження процесуальних строків, з урахуванням змін до розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46,157,195,229,256,260,288,295,306,321,341,346,349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (із подальшими змінами та доповненнями) з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено дію карантину до
31.08.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", зокрема, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Згідно із зазначеною постановою карантин продовжено до 31 жовтня 2020 року.

Проте, відповідно до пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ГПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ГПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином". пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" набрав чинності 17.07.2020.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення". Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення".

Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на те, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги та не звертався до суду з клопотанням про продовження процесуальних строків з урахуванням змін до розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, тобто з наведенням поважних причин пропуску, зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи частини 2 статті 260, частини 4 статті 174 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з доданими до неї документами скаржнику.

Стосовно доводів скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не було розглянуто клопотання АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" від 05.05.2020 № 18-7/422 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у той час як постановлення судом ухвали про повернення апеляційної скарги призвело до неможливості Товариством скористатися своїми процесуальними правами, встановленими приписами статті 129 Конституції України, Верховний Суд зазначає таке.

Так, як зазначено в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, 27.05.2020 від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Вказане клопотання мотивоване з посиланням, зокрема, на введений карантин на всій території України, починаючи з 12.03.2020, а також на приписи пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого продовжені строки, встановлені статтею 260 ГПК України, на строк дії карантину. Скаржник просив суд апеляційної інстанції продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги до закінчення терміну дії карантинних заходів, введених Кабінетом Міністрів України.

Заслуговує на увагу довід скаржника про те, що клопотання скаржника судом апеляційної інстанції розглянуто не було (у тому числі, не було залишено без розгляду), проте зазначене не вплинуло на правильність постановленої судом ухвали про повернення апеляційної скарги АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання", з огляду на таке.

Продовження строків, визначених, зокрема, приписами статті 260 ГПК України на строк дії карантину було передбачено законом, а саме, пунктом 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції чинній, як станом на час постановлення судом ухвали від 04.05.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, так і станом на час звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням), та не потребувало вчинення будь - яких додаткових дій.

При цьому, пунктом 4 розділу X також було передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, з урахуванням пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України у наведеній редакції, встановлений приписами статті 260 ГПК України строк на усунення недоліків апеляційної скарги був продовжений на строк дії карантину на законодавчому рівні, відповідно, відсутні підстави вважати, що такий строк був пропущений АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" станом на час звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням.

Водночас 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ.

пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ГПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ГПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Законом також передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення".

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення".

Отже, з урахуванням приписів Закону України від 30.03.2020 № 540-IX та Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ процесуальні строки для АТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання", зокрема, щодо строків на усунення недоліків апеляційної скарги, 06.08.2020 сплинули.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник станом на 07.09.2020 не усунув недоліки апеляційної скарги та не звертався до суду з клопотанням про продовження процесуальних строків з урахуванням змін до розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, тобто з наведенням поважних причин пропуску, зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана судом апеляційної інстанції, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на усунення недоліків апеляційної скарги, проте таким правом скаржник до моменту постановлення оскаржуваної ухвали не скористався.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Також Cуд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі № 920/863/19 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова