Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.09.2019 року у справі №920/946/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 920/946/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - не з'явився,

відповідача (позивача за зустрічним позовом)- Слободчиков Є. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

на рішення Господарського суду Сумської області

у складі судді Резніченко О. Ю.

від 13.03.2019 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Михальська Ю. Б., Скрипка І. М., Тищенко А. І.

від 09.07.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка"

до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

про стягнення ~money0~ штрафних санкцій за порушення зобов'язань відповідно до укладеного між сторонами договору №196-18 від 12.03.2018

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка"

про стягнення ~money1~ штрафних санкцій за порушення зобов'язань відповідно до укладеного між сторонами договору №196-18 від 12.03.2018.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про стягнення ~money2~ пені, ~money3~ 3% річних, ~money4~ штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" умов договору від 12.03.2018 №196-18 щодо своєчасної сплати отриманої продукції.

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Господарського суду Сумської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" про стягнення ~money5~ штрафних санкцій.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" умов договору від 12.03.2018 №196-18, а саме, порушенням строків поставки продукції, порушенням строків заміни продукції, поставкою продукції неналежної якості.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" (надалі - Постачальник) та Державним "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (надалі - Покупець) було укладено Договір поставки №196-18 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у додатку № 1 до Договору, на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка продукції здійснюється на умовах поставки DDP - м. Конотоп склад перевізника Нова Пошта відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

Відповідно до пункту 3.2 Договору строки поставки продукції складають 40 календарних днів з моменту набрання чинності Договору. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальна вартість Договору на момент його укладення складає 1 ~money6~ з ПДВ.

Відповідно до пункту 5.2 Договору оплата здійснюється наступним чином: 100% від вартості продукції - протягом 10 робочих днів з дати поставки відповідної продукції на підставі виставленого рахунку та проведеного вхідного контролю на підприємстві Покупця.

У пункті 6.1 Договору сторони визначили, що до відносин за Договором застосовуються Інструкція про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7. Сторони зобов'язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів. Приймання продукції за кількістю і якістю повинне проводитися сторонами також у точній відповідності до стандартів, технічних умов та інших нормативних актів, що регулюють таке приймання.

Згідно з пунктом 6.2 Договору передання продукції неналежної якості, не в установленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та Договором. У разі поставки продукції неналежної якості, Постачальник зобов'язується замінити її на продукцію належної якості протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги про заміну.

Відповідно до пункту 6.5 Договору остаточне приймання продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Згідно з пунктом 7.3 Договору у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції, Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 8% від вартості непоставленої в строк продукції за кожен факт порушення.

Відповідно до пункту 7.4 Договору у випадку поставки продукції неналежної якості Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості.

Згідно з пунктом 7.5 Договору у випадку порушення строків виконання Постачальником вимог Покупця про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, про допоставку, доукомплектування, заміну продукції, про відшкодування Покупцеві всіх понесених ним видатків і збитків, пов'язаних з поставкою продукції неналежної якості, Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,3% від вартості невідповідної продукції за кожен день прострочення. До виконання Постачальником зазначених вимог Покупець має право відмовитися від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення сплачених за продукцію коштів.

Згідно з додатком №1 до Договору Постачальник зобов'язався поставити Покупцю продукцію загальною вартістю 1 ~money7~, у тому числі рукав РМБ 12 (1 категорія) вартістю ~money8~ (кількість - 90 п. м. ), рукав РМБ 14 (1 категорія) вартістю ~money9~ (кількість - 18 п. м. ), рукав РМБ 16 (1 категорія) вартістю ~money10~ (кількість - 18 п. м. ), рукав РМБ 20 (1 категорія) вартістю ~money11~ (кількість 100 п. м. ), рукав РМБ 25 (1 категорія) вартістю ~money12~ (кількість 140 п. м. ), ПДВ: ~money13~

13 березня 2018 року Постачальником виставлено рахунок №204 на оплату продукції.

На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю продукцію у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною від 16.04.2018 №232 на суму ~money14~, видатковою накладною від 16.04.2018 №234 на суму ~money15~, експрес-накладними ТОВ "Нова пошта" № 59998061605854 від 16.04.2018, № 59998061605772 від 16.04.2018. Продукція за вказаними накладними отримана Покупцем 18.04.2018.

26 квітня 2018 року Покупець звернувся до Постачальника з листом №1078е щодо заміни частини продукції, зокрема, рукава РМБ 20 (1 категорія) вартістю ~money16~ (кількість 100 п. м. ), у зв'язку з виявленням невідповідності зовнішнього стану рукава вимогам технічної документації. До вказаного листа Покупцем була додана карта вхідного контролю рукава РМБ-20 від 26.04.2018.

Покупцем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що вхідний контроль при отриманні продукції вартістю ~money17~ проводився не в день отримання продукції, а на 20 день після видачі продукції органом транспорту, або в іншу дату протягом 20 днів (карток вхідного контролю, актів приймання продукції, тощо).

Листом від 07.05.2018 №106 Постачальник повідомив Покупця про готовність направити представника для вирішення ситуації та запропонував процедуру вхідного контролю при прийманні по якості та кількості проводити в присутності Постачальника.

Згідно з карткою вхідного контролю від 15.05.2018 та актом перевірки технічного стану від 16.05.2018 після виконання перевірки технічного стану рукава РМБ-20, було виявлено, що рукав в кількості 37,3 п. м. не відповідає вимогам ТУ 38 105419-90. Комісією у складі представників сторін визнано рукав РМБ-20 у кількості 37,3 п. м. некондиційним, таким, що підлягає заміні або поверненню Постачальнику.

Рукав РМБ-20 у кількості 37,3 п. м. повернутий Покупцем Постачальнику згідно з накладною №249 від 16.05.2018.

У подальшому, рукав РМБ-20 у кількості 37,3 п. м. замінений Постачальником та поставлений покупцю згідно з видатковою накладною №319 від 25.05.2018 та експрес-накладною №9998063445854 від 25.05.2018.

Відповідно до картки вхідного контролю, що проведений 04.06.2018, рукав РМБ-20 у кількості 37,3 п. м. придатний до експлуатації.

Покупець оплатив поставлену продукцію в сумі 1 ~money18~, що підтверджується з платіжним дорученням №3158 від 19.07.2018.

Поставка продукції Постачальником та її оплата Покупцем відбулись з порушенням умов Договору.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.03.2019 у справі №920/946/18 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" ~money19~ пені, ~money20~ 3% річних, ~money21~ витрат по сплаті судового збору, ~money22~ витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" ~money23~ пені, ~money24~ штрафу, ~money25~ витрат по сплаті судового збору. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 рішення Господарського суду Сумської області від 13.03.2019 у справі №920/946/18 змінено, шляхом викладення його резолютивної частини в іншій редакції, відповідно до якої первісний позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" ~money26~ пені, ~money27~ 3% річних, ~money28~ витрат по сплаті судового збору, ~money29~ витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено; зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" ~money30~ пені, ~money31~ штрафу, ~money32~ витрат по сплаті судового збору; в іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено; проведено зустрічне зарахування грошових сум та стягнуто з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" ~money33~

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:

- зобов'язання Постачальника з поставки продукції вважаються виконаними з дати надходження продукції на склад ТОВ "Нова Пошта", м. Конотоп та отримання її Покупцем, тому оплата повинна бути проведена Покупцем протягом 10 днів з дня прийняття продукції;

- умовами Договору сторонами не було погоджено поняття партія товару, тому оплата товару має відбуватись за кожною частиною отриманої продукції;

- мають місце порушення зобов'язання Покупця за Договором в частині оплати продукції та зобов'язання Постачальника за Договором в частині поставки продукції неналежної якості та строків заміни продукції.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від
13.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
09.07.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" ~money34~ 3% річних, а зустрічний позов задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга скаржника мотивована тим, що:

- судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено умов оплати та умов проведення вхідного контролю продукції, оскільки, на думку скаржника, з урахуванням умов Договору обов'язок по оплаті продукції виникає після поставки всієї продукції, а не її частини;

- судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що за пунктом 5.2 Договору оплата продукції проводиться після проведення вхідного контролю, а висновки судів про прострочку оплати Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" зроблені без врахування положень пункту 6.1 Договору;

- суди першої та апеляційної інстанцій допустили помилки при встановленні обставин справи, при здійсненні розрахунків та без належного дослідження умов Договору;

- судами першої та апеляційної інстанцій порушено статтю 123 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції відмовляючи Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у стягненні витрат на правничу допомогу послався виключно на те, що явка сторін у справі не була визнана обов'язковою, а суд апеляційної інстанції даному твердженню правової оцінки не надав.

6. Доводи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" подало відзив на касаційну скаргу Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", в якому просить залишити її без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Як зазначалось вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом даного спору є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" про стягнення з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" ~money35~ пені, ~money36~ 3% річних, ~money37~ штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору щодо своєчасної сплати отриманої продукції, та вимоги Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" ~money38~ штрафних санкцій, у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору щодо своєчасної поставки продукції, поставки продукції належної якості та своєчасної заміни продукції.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 663 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю продукцію у повному обсязі, а Покупець оплатив такий товар у повному обсязі. Даний факт отримання товару та його оплата сторонами визнається.

Однак, при виконанні умов Договору як Постачальником, так і Покупцем були порушенні взяті сторонами обов'язки.

Так, постачальником були порушені свої зобов'язання за Договором щодо поставки продукції належної якості та своєчасної її заміни, оскільки, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, частина отриманої Покупцем 18.04.2018 продукції, зокрема, рукав РМБ 20 (1 категорія) вартістю ~money39~ (кількість 100 п. м. ) станом на 26.04.2018 не пройшла вхідний контроль, визнана непридатною до експлуатації, що зафіксовано у картці вхідного контролю від
26.04.2018.

У подальшому, після спільної перевірки технічного стану рукава РМБ 20 Покупцем та Постачальником, відповідно до акта перевірки технічного стану від 16.05.2018, було виявлено, що не відповідає вимогам ТУ 38 105419-90 рукав РМБ 20 у кількості 37,3 п. м., а не 100 п. м. Комісією у складі представників сторін визнано рукав РМБ-20 у кількості 37,3 п. м. некондиційним, таким, що підлягає заміні або поверненню постачальнику.

Вказана продукція замінена Постачальником, поставлена Покупцю згідно з видатковою накладною №319 від 25.05.2018, експрес-накладною №9998063445854 від
25.05.2018 та отримана Покупцем 29.05.2018.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій були встановлені обставини поставки Постачальником неякісної продукції на суму ~money40~ та обставини її несвоєчасної заміни, оскільки Постачальник був зобов'язаний замінити продукцію у строк до 26.05.2018 включно, а фактично виконав свій обов'язок 29.05.2018.

Покупцем також були порушені свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати отриманої продукції, оскільки, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням умов пункту 5.2 Договору та наданих сторонами доказів, оплата продукції на суму ~money41~ повинна була бути здійснена Покупцем у строк до 02.05.2018 включно, на суму ~money42~ - у строк до 30.05.2018 включно, на суму ~money43~ - у строк до 18.06.2018 включно. Однак, зобов'язання з оплати отриманої за Договором продукції виконано Покупцем 18.07.2018.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтю 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене та встановлені обставини щодо неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором, а саме, поставки Постачальником частини неякісної продукції і несвоєчасною її заміною та несвоєчасною оплатою Покупцем отриманої продукції, перевіривши заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, 3% річних, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення як первісного, так і зустрічного позовів.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що обов'язок по оплаті продукції виникає після поставки всієї продукції, а не її частини, оскільки, як вбачається з умов Договору, у пункті 3.1 Договору сторони не визначили, що продукція за Договором повинна бути поставлена однією партією, при цьому у пункті 5.2 Договору сторони визначили, що оплата здійснюється у розмірі 100% від вартості продукції. Тому, враховуючи умови Договору, прийнявши відповідну частину продукції за Договором у Покупця виник обов'язок з її оплати.

Доводи скаржника про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій умов Договору про те, що оплата продукції проводиться після проведення вхідного контролю, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, судами першої та апеляційної інстанції при здійсненні перевірки заявлених до стягнення сум були враховані як відповідні умови Договору, зокрема, пункти 5.2,6.1 Договору, так і докази, надані сторонами, на підтвердження відповідних обставин, зокрема, картки вхідного контролю.

Аргументи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій статті 123 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції відмовляючи Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у стягненні витрат на правничу допомогу послався виключно на те, що явка сторін у справі не була визнана обов'язковою, а суд апеляційної інстанції даному твердженню правової оцінки не надав, судом касаційної інстанції відхиляються як неспроможні, з огляду на те, що клопотання Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про стягнення витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій було розглянуто судом першої інстанції після прийняття рішення у даній справі та, за наслідками розгляду зазначеного клопотання було прийнято ухвалу від 25.03.2019, яка була переглянута у апеляційному порядку та залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019.

Однак, враховуючи вимоги скаржника, викладені у касаційній скарзі, ухвала Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 про залишення без змін вказаної ухвали, не є предметом даного касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

11. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 13.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №920/946/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

О. А. Кролевець