ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8936/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Берднік І. С., Погребняка В. Я.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 (судді: Верховець А. А., Смірнова Л. Г., Чорногуз М. Г.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 (суддя Мандичев Д. В.)

за скаргою Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі

за позовом першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

про стягнення 808 452,05 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018, позовні вимоги першого заступника військового прокурора Центрального регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (далі - ДП "ЖБТЗ") на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у сумі 565 916,44 грн.

19.07.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

1.2. ДП "ЖБТЗ" 12.10.2018 звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області (далі - ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області), в якій просило:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2018 № 57249262;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 18.09.2018 у виконавчому провадженні № 57249262;

- скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.09.2018 у виконавчому провадженні № 57249262;

- скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.09.2018 у виконавчому провадженні № 56933327.

1.3. Скаргу обґрунтовано тим, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8936/17 19.07.2018про стягнення з ДП "ЖБТЗ" на користь Міністерства оборони України 565 916,44 грн 18.09.2018 державний виконавець Житомирського районного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області (далі - державний виконавець Житомирського РВ ДВС) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57249262, а також постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 56 591,64 грн.

Згідно з постановою від 19.09.2018 державного виконавця Житомирського РВ ДВС виконавче провадження № 57249262 передано до ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області, який виніс постанову від 20.09.2018 про прийняття виконавчого провадження. Крім того, 20.09.2018 ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області виніс постанову про прийняття виконавчого провадження № 56933327 про стягнення з ДП "ЖБТЗ" на користь військової прокуратури судового збору у сумі 12 127,00 грн. Проте заявник зазначив, що постанови про відкриття виконавчого провадження № 56933327 він не отримував.

Заявник наголосив, що добровільно виконав зобов`язання за рішенням суду в частині сплати суми основного боргу - 65 916,44 грн (платіжне доручення від 23.08.2018 № 3352) і в частині сплати судового збору у сумі 12 127,00 грн (платіжне доручення від 15.08.2018 № 3177). При цьому на дату добровільного виконання судового рішення ДП "ЖБТЗ" не було відомо про факт звернення стягувачів до органів державної виконавчої служби.

Водночас державний виконавець 24.09.2018 виніс постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 56933327 у сумі 69,00 грн, а також постанову про стягнення витрат виконавчого провадження № 57249262 у сумі 103,30 грн, які боржник отримав 03.10.2018.

Проте ДП "ЖБТЗ" наголосило, що оскільки до винесення та отримання цих постанов добровільно виконало рішення суду, постанова державного виконавця від 18.09.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57249262 є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує права боржника, так само незаконною є і постанова про стягнення виконавчого збору.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019, у задоволенні скарги ДП "ЖБТЗ" на дії ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області відмовлено.

Судові рішення аргументовано тим, що добровільне виконання скаржником рішення частково передувало вчиненню дій державним виконавцем, проте скаржник не вчинив будь-яких дій, передбачених частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якої, зокрема, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані скаржником матеріали та докази неправомірності дій державної виконавчої служби щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та здійснення примусового списання коштів з рахунків боржника не свідчать про порушення органом державної виконавчої служби норм Закону України "Про виконавче провадження", а державний виконавець діяв у межах та на виконання повноважень, наданих йому згідно із цим Законом.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ДП "ЖБТЗ" у касаційній скарзі просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення скарги на дії ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області.

Скаржник наголошує на неправомірності висновку судів про невчинення скаржником дій, передбачених частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" щодо повідомлення виконавця про факт добровільного виконання, оскільки, як установлено судами, ДП "ЖБТЗ" ще 15.08.2018 перерахувало Військовій прокуратурі Центрального регіону України 12 127,00 грн судового збору, а 23.08.2018 перерахувало Міністерству оборони України 65 916,44 грн боргу. Натомість, як установлено судами, виконавче провадження про стягнення виконавчого збору відкрито 18.09.2019, стягнуто виконавчий збір у сумі 56 591,64 грн.

Суди не надали належної оцінки факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у сумі 56 591,64 грн після примусового списання коштів. ДП "ЖБТЗ" на момент списання 56 591,64 грн виконавчого збору не було відомо про факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 910/8936/17.

Скаржник вважає, що після часткової сплати ним заборгованості у серпні 2018 року у ДП "ЖБТЗ" не виникло зобов`язання повідомляти виконавцю про факт часткового виконання відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Міністерство оборони України не зверталося за примусовим виконанням до органів державної виконавчої служби.

Заявник касаційної скарги також наголошує на невідповідності висновку суду апеляційної інстанції висновку Верховного Суду у справі № 916/1605/15-г стосовно того, що у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

3.2. ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, наголошуючи, що спори у справах щодо оскарження постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, винесених державним виконавцем, є публічно - правовими і підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15), отже провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 і пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу також зазначає про її необґрунтованість, наголошує, що наведені у ній вимоги не підлягають задоволенню, оскільки винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов відбувалося на підставі Закону України "Про виконавче провадження". Добровільне виконання скаржником рішення суду частково передувало вчиненню дій державним виконавцем, водночас дій, передбачених частиною 4 статті 19 цього Закону, скаржник не вчинив.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП "ЖБТЗ", витребувано із Господарського суду міста Києва справу, яку відділом режимно-секретної роботи Верховного Суду передано судді - доповідачеві 14.05.2019.

4.2. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржені у справі постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.3. За змістом статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

4.4. Як убачається із матеріалів справи та установлено судом апеляційної інстанції, яким залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2018, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018, про стягнення з ДП "ЖБТЗ" на користь Міністерства оборони України штрафних санкцій у сумі 565 916, 44 грн і судового збору у сумі 12 127,00 грн на користь військової прокуратури Центрального регіону України, Господарський суд міста Києва 19.07.2018 видав відповідні накази.

4.5. Згідно зі статтями 326, 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

4.6. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 цього Закону).

За змістом частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

4.7. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- 18.09.2018 державний виконавець Житомирського РВ ДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57249262 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі № 910/8936/17 про стягнення з ДП "ЖБТЗ" на користь Міністерства оборони України 565 916,44 грн боргу;

- 18.09.2018 державний виконавець Житомирського РВ ДВС у виконавчому провадженні № 57249262 виніс постанову про стягнення з ДП "ЖБТЗ" виконавчого збору в сумі 56 591,64 грн;

- 19.09.2018 державний виконавець Житомирського РВ ДВС у виконавчому провадженні № 57249262 виніс постанову про передачу виконавчого провадження до ВПВР управління ДВС ГТУ юстиції у Житомирській області;

- 20.09.2018 державний виконавець ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області виніс постанову про прийняття виконавчого провадження № 57249262;

- 20.09.2018 державний виконавець ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області виніс постанову про прийняття виконавчого провадження № 56933327;

- 24.09.2018 державний виконавець ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області виніс постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 57249262 у сумі 69,00 грн;

- 24.09.2018 державний виконавець ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області виніс постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 56933327 у сумі 103,30 грн.

4.8. За змістом пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (cписанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина 1 статті 48 цього Закону).

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 19 цього Закону встановлені права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження.

Так, за змістом частини 4 зазначеної норми сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

4.9. Як установили суди попередніх інстанцій та убачається із матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням від 15.08.2018 № 3177 боржник (ДП "ЖБТЗ") самостійно сплатив військовій прокуратурі Центрального регіону України на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 судовий збір у сумі 12 127,00 грн, а згідно з платіжним дорученням від 23.08.2018 № 3352 - сплатив на виконання судового рішення частину боргу у сумі 65 916,44 грн.

Аргументуючи скаргу на дії державного виконавця, ДП "ЖБТЗ" наголосило на неправомірності винесення державним виконавцем постанови від 18.09.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57249262, оскільки боржник рішення суду виконав добровільно.

4.10. Відмовляючи у задоволенні скарги в цій частині, суди попередніх інстанцій установили, що частину основного боргу, присудженого за рішенням суду ДП "ЖБТЗ", у сумі 65 916,44 грн сплачено 23.08.2018, а частина основного боргу у сумі 500 000,00 грн надійшла 20.09.2018.

Отже, суди установили, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2018 державний виконавець виніс правомірно, із дотриманням положень Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суди установили, що саме ДП "ЖБТЗ" не дотрималося вимог частини 4 статті 19 цього Закону щодо зобов`язання сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю, зокрема, про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

4.11. Ураховуючи наведене, з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження" та беручи до уваги установлені судами обставини, колегія суддів вважає правильним висновок судів про відмову у задоволенні скарги ДП "ЖБТЗ" на дії ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області в частині вимог про скасування постанови від 18.09.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57249262.

4.12. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у задоволенні скарги в частині скасування постанови державного виконавця про відкриття провадження, і зводяться до незгоди із судовим рішенням.

4.13. Водночас суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні скарги ДП "ЖБТЗ" про скасування постанови органу державної виконавчої служби від 18.09.2018 про стягнення виконавчого збору та постанов від 24.09.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження з огляду на безпідставність вимог заявника.

4.14. Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виходячи із положень Закону України "Про виконавче провадження", Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, зазначеним Законом встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 та від 22.06.2018 у справі № 34/559.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу ДП "ЖБТЗ" на дії ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області щодо скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому порушив відповідні норми процесуального права.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 175 і пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

За змістом частини 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

5.2. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі за скаргою ДП "ЖБТЗ" на дії ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області щодо скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

У решті судові рішення про відмову у задоволенні скарги ДП "ЖБТЗ" на дії ВПВР управління ДВС ГТУ юстиції у Житомирській області підлягають залишенню без змін.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому відповідно до пункту 5 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 231, 300, 301, пунктом 5 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 910/8936/17 скасувати в частині відмови у задоволенні скарги Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2018 у виконавчому провадженні № 57249262, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.09.2018 у виконавчому провадженні № 57249262 і постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.09.2018 у виконавчому провадженні № 56933327.

Провадження у справі в частині цих вимог закрити.

3. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 у справі № 910/8936/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді І.С. Берднік

В.Я. Погребняк