Постанова КГС ВП від 13.12.2023 року у справі №924/232/22

Друк

Пошук

76

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/232/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 13.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 (за заявою ОСОБА_1 (вх.№05-06/438/22 від 01.08.2022) з грошовими вимогами до боржника)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023

у справі №924/232/22

за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854"

до Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

про відкриття провадження у справі про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022р., окрім іншого: відкрито провадження у справі №924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів"; визнано вимоги кредитора - ПАТ "Хмельницьке АТП 16854" м. Хмельницький до боржника у сумі 175000грн 00коп. основного боргу та 24810грн 00коп. судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 58500 грн авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; зобов`язано розпорядника майна до 22.08.2022року подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів; письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства); до 22.08.2022року скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду; попереднє засідання у справі призначено на 11:00год. 25.08.2022р.

2. 01.07.2022р., з метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, суд, за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 68903.

3. 01.08.2022р. на адресу суду через службу діловодства, від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№05-06/438/22) з кредиторськими вимогами до боржника у справі про банкрутство загалом у сумі 2400грн 00коп., які просить віднести до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

4. 23.08.2022р. на електронну адресу суду розпорядником майна арбітражним керуючим Глеваським В.В. надіслано письмове повідомлення (вх.№05-08/4419/22) про результати розгляду грошових вимог та визнання грошових вимог заявника ОСОБА_1 у сумі 2400грн. 00коп. із віднесенням їх до четвертої черги задоволення.

5. 13.09.2022р. на адресу суду через службу діловодства від представника боржника надійшов лист (вх..№05-22/4941/22), у якому боржник визнає вимоги кредитора ОСОБА_1 , у сумі 2400грн 00коп. на підставі наказу Господарського суду від 27.01.2022 у справі №924/1351/20 (924/914/20) із віднесенням її до четвертої черги задоволення.

6. 04.01.2023р. на електронну адресу суду від представника боржника надійшла заява (вх.№05-22/86/23), в якій останній повідомляє про те, що 31.10.2022 акціонером ПАТ "Проскурів" ОСОБА_2 було виконано зобов`язання ПАТ "Проскурів" перед ОСОБА_1 відповідно до наказу Господарського суду Хмельницької області від 27.01.2022 у справі №924/1351/20(924/914/20), що підтверджується квитанцією №0.0.2725852891.1 від 31.10.2022. До заяви додано повідомлення В.С. Казамарчука від 01.11.2022 адресоване ОСОБА_3 про перерахування коштів у сумі 2400грн та квитанцію №0.0.2725852891.1 від 31.10.2022.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 у справі № 924/232/22, яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023, відхилено заяву ОСОБА_1 (вх.№05-06/438/22 від 01.08.2022) з кредиторськими вимогами у сумі 2400,00 грн до боржника у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів".

7.1. Судові рішення обґрунтовані тим, що згідно повідомлення про перерахування коштів від 01.11.2022 гр. ОСОБА_2 - акціонер ПАТ "Проскурів" провів погашення заборгованості перед ОСОБА_1 згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022р. у справі №924/1351/20 (924/914/20), що підтверджується дублікатом квитанції Приватбанк від 31.10.2022р.

Зважаючи на приписи ч.3 ст. 528, п.4 ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 516 ЦК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, прийшов до висновку, що на час розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, відбулась заміна кредитора у зобов`язання, оскільки акціонером ПАТ "Проскурів" у повному об`ємі виконано зобов`язання перед заявником ОСОБА_1 у сумі 2400грн. Квитанція від 31.10.2022 про сплату коштів ОСОБА_1 з призначенням платежу згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі №924/1351/20(924/914/20) підтверджує наведені обставини щодо заміни кредитора. Новим кредитором грошові вимоги до ПАТ "Проскурів не заявлялись, клопотання про заміну кредитора у поданій заяві не подавалось. Щодо дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд зазначив, що погашення заявлених до визнання грошових вимог не відбулось, а відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, оскільки акціонером ПАТ "Проскурів" у повному обсязі виконано зобов`язання перед заявником ОСОБА_1 у сумі 2400,00грн, отже подана ОСОБА_1 заява з грошовими вимогами підлягає відхиленню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 (за заявою ОСОБА_1 (вх.№05-06/438/22 від 01.08.2022) з грошовими вимогами до боржника) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 924/232/22, а справу направити до суду першої інстанції.

8.1. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень неправильно застосовано норми ч. 7 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, скаржник вважає, що постановлення ухвали з приводу вимог кожного кредитора кодексом не передбачено.

Скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 7 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства в контексті вибіркового погашення акціонером вимог боржника, а також висновок щодо можливості прийняття ухвал щодо грошових вимог окремого заявника, відсутній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. ПАТ «Проскурів» подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/232/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.10.2023.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 року, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 (за заявою ОСОБА_1 (вх.№05-06/438/22 від 01.08.2022) з грошовими вимогами до боржника) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 924/232/22 та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №924/232/22 на 22 листопада 2023 року о 12:15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 , в залі судових засідань №330.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 року, серед іншого, оголошено перерву в судовому засіданні у справі №924/232/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 (за заявою ОСОБА_1 (вх.№05-06/438/22 від 01.08.2022) з грошовими вимогами до боржника) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 до 13 грудня 2023 року о 12:15 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи та заперечення проти них, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій слід залишити без змін, виходячи з такого.

14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

16. Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

17. У ч. 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

18. Частиною 3 ст. 45 КУзПБ встановлені вимоги до змісту заяви кредитора, зокрема передбачено, що до заяви в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

19. Поняття "зобов`язання" безпосередньо визначене у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

20. Отже, змістом зобов`язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов`язок вчинити дії майнового характеру; юридичний зміст зобов`язання, як і іншого правовідношення, утворюють правомочності та обов`язки його суб`єктів, але, на відміну від інших правовідносин, правомочність набуває форми права вимоги, а обов`язок - форми боргу.

21. Водночас за визначенням, наявним у статті 1 КУзПБ грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

22. Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав (абзац четвертий частини першої статті 1 КУзПБ).

23. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац одинадцятий частини першої статті 1 КУзПБ).

24. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для визнання судом кредиторських вимог та віднесення цих вимог до відповідної черги реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство є існуюче на момент розгляду судом реальне грошове зобов`язання та надання документів, що таке зобов`язання підтверджують.

25. Господарськими судами у цій справі встановлено та вбачається зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви (вх.№05-06/438/22 від 01.08.2022) про визнання грошових вимог, що заборгованість у розмірі 2400 грн 00коп. виникла на підставі наказу Господарського суду від 27.01.2022 у справі №924/1351/20 (924/914/20) на виконання додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022, яким стягнуто з ПАТ "Проскурів" (боржника у даній справі) на користь ОСОБА_1 2400,00грн - витрат на професійну правову допомогу у суді апеляційної інстанції.

26. На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості кредитором надано належним чином засвідчену копію наказу Господарського суду Хмельницької області від 27.01.2022 у справі №924/1351/20 (924/914/20).

27. Станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів", наказ суду від 27.01.2022 до виконання не пред`являвся.

28. Водночас, згідно до надісланої до суду представником боржника заяви, 31.10.2022 акціонером ПАТ "Проскурів" ОСОБА_2 було виконано зобов`язання ПАТ "Проскурів" перед ОСОБА_1 відповідно до наказу Господарського суду Хмельницької області від 27.01.2022 у справі №924/1351/20(924/914/20), що підтверджується повідомленням В.С. Казамарчука від 01.11.2022 адресованим ОСОБА_1 про перерахування коштів у сумі 2400 грн та квитанцією №0.0.2725852891.1 від 31.10.2022.

29. Тобто, судами встановлено обставину, підтверджену відповідними доказами, щодо відсутності у ОСОБА_1 права вимоги до боржника кредиторської заборгованості, яка підтверджується наказом Господарського суду Хмельницької області від 27.01.2022 у справі №924/1351/20 (924/914/20), а у ПАТ "Проскурів", відповідно, обов`язку сплатити 2400 грн 00коп. у формі боргу, з огляду на те, що борг перестав існувати, оскільки був сплачений акціонером ПАТ "Проскурів" Казамарчуком В.С.

30. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норми ч. 7 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства в контексті вибіркового погашення акціонером вимог боржника, з огляду на таке.

31. Відповідно до частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

32. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

33. Відповідно до положень частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах, тощо.

34. Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 41 КУзПБ).

35. Разом з тим, Суд зауважує, що відповідно до положень частини сьомої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов`язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів. У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

36. Положення вказаної норми передбачають можливість погашення одночасно всіх конкурсних вимог відповідно до реєстру вимог кредиторів, а метою такого погашення вимог кредиторів є закриття провадження у справі

37. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що заборона на індивідуальне погашення конкурсних вимог (крім тих, на які не поширюється дія мораторію згідно з частиною п`ятою статті 41 КУзПБ) розповсюджується саме на боржника.

38. У цьому випадку зі встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що грошові вимоги погашено особою відмінною від боржника, на яку не розповсюджується заборона передбачена ч.ч. 1, 3 ст. 41 КУзПБ.

39. Отже, норма ч. 7 ст. 41 КУзПБ, на порушення якої посилається скаржник не підлягає застосуванню у цьому випадку, оскільки стосується одночасного погашення всіх кредиторських вимог та закриття провадження у справі про банкрутство.

40. Крім того, слід звернути увагу скаржника на таке.

41. Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

42. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

43. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (у цьому випадку заяви з грошовими вимогами).

44. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

45. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

46. Слід відзначити, що кредитор у справі про банкрутство переслідує легітимну мету у вигляді задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника.

47. Проте, у цьому випадку ОСОБА_1 оскаржуючи у апеляційному та касаційному порядку судові рішення, з урахуванням того, що вимоги останнього погашені, а у якості доводів щодо свого порушеного права зазначає про позбавлення останнього можливості заперечувати щодо грошових вимог інших заявників, не користується своїми правами добросовісно, що є свідченням відсутності легітимної мети якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного заявника кредиторських вимог.

48. Слід також відзначити, що будь-які докази повернення ОСОБА_1 перерахованої ОСОБА_2 суми - 2 400 грн, матеріали справи не містять і упродовж розгляду справи про таке повернення ОСОБА_1 не зазначено.

49. Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

50. Отже, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний господарський суд, правильно відхилив кредиторські вимоги касатора, внаслідок відсутності зобов`язання божника перед ОСОБА_1 , з мотивів наведених у цій постанові.

51. Наведені ж у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин, а фактично зводяться до заперечення обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

52. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, відтак скаржником не доведено необхідності скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

54. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, з огляду на наведене у мотивувальній частині цієї постанови, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

56. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 (за заявою ОСОБА_1 (вх.№05-06/438/22 від 01.08.2022) з грошовими вимогами до боржника) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 924/232/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік