Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.08.2019 року у справі №925/856/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 925/856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, Н. М. Губенкорозглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019

у складі колегії суддів: С. Я. Дикунська- головуючий, Г. А. Жук, А. О. Мальченко

та на рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2019

суддя: К. І. Довгань

за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області

до комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент житлово - комунального господарства виконавчого комітету Черкаської міської ради

про стягнення ~money0~

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Державна екологічна інспекція у Черкаській області (далі - Державна екологічна інспекція, Інспекція, позивач) звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (далі - КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", Підприємство, відповідач) про стягнення ~money1~

Позов мотивовано порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.01.2019 у справі №925/856/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради через Державну екологічну інспекцію у Черкаській області у доход держави згідно з нормами розподілу між бюджетами ~money2~ шкоди для зарахування на рахунок №33114331023002, ЄДРПОУ 38031150, отримувач - УК у м. Черкаси, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 ККД 24062100.

Судові рішення мотивовані порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме забрудненням Кременчуцького водосховища стічними водами, відсутністю дозволу на спеціальне користування №Укр4655-А\Чрк та ГДС забруднюючих речовин і відсутністю відповідних заходів щодо покращення/виправлення наявної ситуації, що підтверджується проведеними позивачем перевірками, матеріалами справи і не спростовано відповідачем.

Внаслідок таких порушень, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області згідно зі звітом про використання води за 2015-2016 роки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 (зі змінами), проведено розрахунок розміру збитків, згідно якого сума завданих державі збитків становить:

- за 2015 рік в сумі ~money3~;

- за 2016 рік в сумі ~money4~

Загальна сума збитків - ~money5~

Розрахунки позивача суд визнав обґрунтованими, оскільки вони проводилися на підставі Звітів про використання води за 2015-2016 роки за формою № 2ТП-водгосп (річна), затвердженою наказом Мінекології та природних ресурсів України від
16.03.2015 № 78.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі №925/856/18 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що судами не встановлено часу вчинення правопорушення, способу та обставини вчинення, не встановлено і не вказано, які саме дії вчинив відповідач по забрудненню об'єктів (або не вчинив) і в чому полягає причинно-наслідковий зв'язок між ними і встановленими судом наслідками, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони правопорушення.

Відповідач вказує на порушення Державною екологічною інспекцією у Черкаській області порядку проведення відбору проб води в період лютого 2014 року, вересня 2015 року, листопада 2016 року та жовтня - листопада 2017 року, у зв'язку з чим акт перевірки від 18-20.02.2014, акт перевірки від 23.11.2016, акт перевірки від 31.10.2017-03.11.2017 та протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 30.09.2015 № 30-09-15 не можуть прийматися до уваги, як належні докази.

Також, відповідач зазначає, що об'єкти, які були перевірені інспекцією не знаходяться на балансі КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів".

Крім того, відповідач наголошує на неправильності розрахунку розміру завданих збитків.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень від інших учасників справи не надходило.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

18-20 лютого 2014 року позивачем відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", була проведена планова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства (м. Черкаси, вул. Бидгощська, будинок 13).

Цією перевіркою встановлено, що водопостачання та водовідведення господарсько-побутових вод КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" здійснюється на основі договору з КП "Черкасиводоканал" від 28.01.2011. На скид зливових вод - 14 випусків в Кременчуцьке водосховище (очисними спорудами обладнано випуск № 10 "Чорний яр" (механічна очистка).

24 лютого 2014 року позивачем видано відповідачеві припис на усунення виявлених порушень за № 48.

Судами встановлено, що за порушення вимог природоохоронного законодавства (дозвіл на спеціальне водокористування №Укр4655-А\Чрк та ГДС забруднюючих речовин в Кременчуцьке водосховище закінчився 31.12.2014) директора підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності і винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 009126 від 25.09.2015 у вигляді штрафу в розмірі ~money6~ Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку не оскаржувалась і сума штрафу була сплачена згідно виписки банку ПАТ "КБ "Глобус".

Відповідно до акта відбору проб води від 25.09.2015 № 30 складено протокол вимірювання показників складу та властивостей проб вод №30-09-15 від 30.09.2015.

З метою усунення виявлених порушень відповідачеві видано припис №21 від
28.09.2015.

23 листопада 2016 року позивачем відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", здійснена позапланова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

Цією перевіркою встановлено, що основним видом діяльності є допоміжне обслуговування наземного транспорту, каналізація, відведення зливових вод. На балансі підприємства знаходиться 14 випусків зливової каналізації, які виходять в Кременчуцьке водосховище. Діяльність підприємства здійснюється з порушеннями вимог природоохоронного законодавства, а саме: дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, проект ГДС забруднюючих речовин в Кременчуцьке водосховище відсутній, не вирішено питання щодо будівництва очисних споруд перед скидом зливових вод.

За допущене порушення вимог природоохоронного законодавства головного інженера підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності і винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №010223 від 25.11.2016 у вигляді штрафу в розмірі ~money7~ Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку не оскаржена. Сума штрафу сплачена.

24 листопада 2016 року позивачем видано припис на усунення виявлених порушень за №162.

В період з 31.10.2017 по 03.11.2017 позивачем здійснена планова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та складено акт.

Під час перевірки встановлено, що діяльність підприємства здійснювалася з порушеннями вимог водоохоронного законодавства, зокрема: дозвіл на спеціальне користування №Укр4655-А\Чрк та ГДС забруднюючих речовин в Кременчуцьке водосховище відсутній; 13 випусків зливової каналізації в Кременчуцьке водосховище очисними спорудами не обладнані; контроль за якісними показниками скиду зливових та талих стічних вод, які скидаються в Кременчуцьке водосховище зі зливових колекторів, не проводиться.

За допущене порушення вимог природоохоронного законодавства начальника відділу охорони праці підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності і
07.11.2017 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №010779 у вигляді штрафу в розмірі ~money8~ Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку не оскаржена. Сума штрафу сплачена.

Із даних, які містяться в статистичній звітності відповідача форми № 2 ТП (водгосп) вбачається, що за 2015-2016 роки виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин в зливових стічних водах по БСК5, нафтопродуктам, завислим речовинам, азоту амонійному, фосфатам, ХСК, сульфатам, залізу, хлоридам, нітратам, нітритам.

Внаслідок такого забруднення Кременчуцького водосховища стічними водами, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області згідно звіту про використання води за 2015-2016 роки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 (зі змінами), проведено розрахунок розміру збитків, згідно якого сума завданих державі збитків становить:

- за 2015 рік в сумі ~money9~;

- за 2016 рік в сумі ~money10~

Загальна сума збитків - ~money11~

Невідшкодування відповідачем зазначених збитків стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 44 Водного кодексу України (далі - ВК України) передбачено, що водокористувачі зобов'язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу та дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Частиною 1 ст. 48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

Статтею 110 ВК України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні, зокрема умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, забруднення та засмічення вод.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність усіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на Інспекцію покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, Підприємство повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика) встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

- забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;

- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Пункт 1.3. Методики встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно з п. 2.1. Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються:

- скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

- самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 7.3. Методики передбачено, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, грн, здійснюється за формулою

З = К с х К кат х К Р х k з х [ (М i1 х Y i1) + (М i2 х? Y i2) +.. (М im х? Y im)

де K c = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

К кат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;

К Р - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

k з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

i - визначається за формулою (Y)i = (Y) х А i, де Y - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою (Y) =? (Y)п х I/100,

де? (Y)п - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

А i - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою А i = 1/ГДК і,

де ГДК i - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК i забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

У разі відсутності у фізичної особи, фізичної особи - підприємця та юридичної особи первинної документації (журнали обліку за формами ПОД-11, ПОД-13) та протоколів виконання вимірювань складу та властивостей стічних вод розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин виконується на підставі даних державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп), та лімітів скиду забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, за формулою

М i = М iф - М iл,

де М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

М iф - фактичний скид i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт за розрахунковий період (відповідно за квартал або за рік) за даними державної звітності, т;

М iл - ліміт скиду i-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування (відповідно на квартал або на рік), т.

Судами встановлено, що розрахунки позивача проведені на підставі звітів про використання води за 2015-2016 роки за формою № 2ТП-водгосп (річна), затвердженою наказом Мінекології та природних ресурсів України від 16.03.2015 №78.

Указана звітність подається водокористувачами, діяльність яких пов'язана із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин. Інформація, що міститься у Звіті, є первинними даними про водокористувача та його водогосподарську діяльність.

Судами встановлено, що в Звіті - таблиці 2 "Водовідведення", у графі 3 зазначено об'єм зворотних (стічних) вод (у тому числі використаних шахтно-кар'єрних, пластових, дренажних та баластних), які скинуті в природні водні об'єкти без очистки і якість яких не відповідає встановленим гранично допустимим скидам. У графах 9-20 зазначено код забруднюючої речовини відповідно до кодів основних забруднюючих речовин згідно з додатком 4 Порядку ведення державного обліку водокористування.

У зазначених звітах міститься інформація щодо всіх 14 зливових колекторів.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що Підприємством визнано та підтверджено факт знаходження на утриманні та експлуатації 14 зливових колекторів.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності відповідача є, зокрема: "Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний); Код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод".

Судами встановлено, що відповідач здійснює водокористування та діяльність з ремонту, утримання та експлуатації відповідних інженерних комунікацій м.

Черкаси, пов'язаних з відведенням стічних/зливових вод міста Черкаси з послідуючим скидом у Кременчуцьке водосховище.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради № 24329-01-18 від 18.12.2018, відповідно до якої мережі зливової каналізації знаходяться на балансі КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів".

З огляду на зазначене, Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо не знаходження об'єктів, які були перевірені Інспекцією, на балансі відповідача.

Верховним Судом відхиляються доводи щодо неправильності розрахунку розміру завданих збитків, оскільки розрахунок розміру збитків позивачем здійснено на підставі даних звітності відповідача (звітів за формою № 2ТП-водгосп) та відповідно до п. 7.3. Методики.

Враховуючи викладене, порушення відповідачем природоохоронного законодавства належним чином встановлено, підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі ~money12~

Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо відсутності елементів правопорушення з огляду на вище вказане.

Крім того, доводи відповідача фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, тому підстави для зміни чи скасування судових рішень відсутні.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, що стали підставою для задоволення позову відповідно до встановлених обставин.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі №925/856/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя Н. М. Губенко