Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.08.2019 року у справі №904/5461/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5461/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2019 (судді: Подобєд І. М., Широбокова Л. П., Орєшкіна Е. В. ) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 (суддя Татарчук В. О.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у сумі ~money0~,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") звернулося з позовом до приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Північний ГЗК") про стягнення ~money1~ з яких: плата за користування вагонами в сумі ~money2~, збір за зберігання вантажу - ~money3~

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання послуг № 02076/ПрЗ-2018 від 16.02.2018 та договору №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства "Північний ГЗК" від 21.09.2012 за накладними № 42006502,46400313,41763632,42006460,42006478,42006494,42006478,42006619,42006601,42006593,42006528,42006536,42006551,42006635,42006510,42006486 залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ "Північний ГЗК".

На шляху прямування дані вагони були затримані на підходах до станції призначення на підставі наказу №543 від 29.05.2018 через зайнятість колій на станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію, про що станцією призначення Терни складені акти загальної форми ГУ-23, які підписані відповідачем без заперечень.

Наказ №543 від 29.05.2018 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було надано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПрАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Савро, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №144 від 29.05.2018, акт загальної форми ГУ-23 №144 від 29.05.2018 та станцією призначення Терни вручено представнику відповідача повідомлення про затримку цих вагонів. Станцією Терни на підставі актів форми ГУ-23а, форми ГУ-23 складених станцією Савро через їх затримку з вини ПрАТ "Північний ГЗК", нарахована плата за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №~organization2~,05069167,~organization3~,05069191,05069192,07069177,07069180,10069184,10069185,11069186 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №14069005 в розмірі ~money4~

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/5461/18 (суддя Татарчук В. О.) позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Північний ГЗК" на користь АТ "Українська залізниця" ~money5~ - плати за користування вагонами, ~money6~ - збору за зберігання вантажу, ~money7~ - витрат по сплаті судового збору.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/5461/18 залишено без змін.

2.3. Судові рішення мотивовано тим, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, оскільки затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення у зв'язку зі скупченням на ній вагонів, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК", а причиною скупчення вагонів було неприйняття вагонів вантажовласником ПАТ "Північний ГЗК" і несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, який надійшов на його адресу.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/5461/18 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2019, ПрАТ "Північний ГЗК" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/5461/18 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2019, ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у сумі ~money8~, судові витрати, стягнути з АТ "Укрзалізниця".

3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо ненадання правової оцінки доводам відповідача у їх сукупності, а саме нездійснення належного аналізу документального обґрунтування відсутності вини відповідача;

- статті 58 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на думку скаржника, позовна заява підписана неуповноваженою особою, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 було затверджено нову редакцію Статуту позивача. Відтак, додані до позовної заяви довіреності не підтверджують наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права на підписання позовної заяви, оскільки вказані довіреності на момент звернення із позовом до суду підписані представниками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на підтвердження своїх повноважень надали Статут ПАТ "Українська залізниця" у вже нечинній редакції.

- статті 74 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судами не встановлено, а позивачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів факт зайнятості колій на станції Терни з вини відповідача. На думку скаржника, акти загальної форми, що додані до позовної заяви, з урахуванням кількості вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що усі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони. Вказує на те, що відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно з наказом №543.

- судами не враховано, що проїзним диспетчером дирекції в порушення п. 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці "штучно" затримано вагони за наказом № 543 з причин, які не залежали від відповідача, оскільки відповідно до вказаної Інструкції саме проїзний диспетчер планує процес роботи станції, у тому числі надає вільні колії для приймання вагонів. Скаржник зазначає, що позивачем не доведено, а судами не встановлено на підставі поданих ним актів відправлення раніше затриманих пізніше потягів та неможливість закінчити дію наказу № 543 та відправити затримані по станції Савро вагони на станцію призначення Терни.

- вказує, що судами проігноровано той факт, що позивач не підтвердив вину відповідача у затримці вагонів за весь період дії наказу № 543, тому підстави для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу відсутні.

3.3. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін як такі, що винесені із дотриманням норм матеріального та процесуального права. АТ "Укрзалізниця" вказує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини, оскільки незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях призначення, є порушенням вимог статей 46,47 Статуту залізниць України, пунктів 33,34 Правил видачі вантажів. Наголошує, що позивач надав належні докази для стягнення спірної суми - акт ф. ГУ-23 № 144 від
29.05.2018, складений на підставі наказу № 543 від 29.05.2018. Позивач зазначає, що доводи скаржника про те, що додані до позовної заяви довіреності не підтверджують права на підписання позовної заяви, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до положень статті 248 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, зміна типу акціонерного товариства та його найменування не є підставою для припинення представництва за виданими довіреностями.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця ", та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір №ПР/М-14-2/14-1438/НЮдч від 21.09.2012 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Північного гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" (далі - Договір).

Пунктом 1 Договору передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій ДП "Придніпровська залізниця": Терни - стрілками №2,4,6 до колій №6 та №18 станції Терни; Рядова - стрілкою №8 до колії №6 станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни: біля: - маневрового світлофору М-10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни; - маневрового світлофору М-8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни; - маневрового світлофору М-6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни. По станції Рядова: біля - вхідного світлофору ЧК, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.

4.2. Договір укладений з протоколами узгодження розбіжностей від 12.06.2013 та
10.07.2013.

4.3. Відповідно до пункту 5 Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:

- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; - порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; - вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; - інші вагони - за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Залізниці прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів Залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Відповідно до пункту 6 Договору вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПрАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій № 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

4.4. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПрАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій № 3А, 3Б, І, ІІ, 4,5 VI, 7,8,9,10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

4.5. Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від
25.02.1999 №113 (пункт 8 Договору).

Пунктом 9 Договору передбачено, що з під'їзної колії вагони здаються АТ "Укрзалізниця": - маршрутного навантаження - цілими маршрутами, сформованими у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії: - на одну з колій №1,2,3,4,5,6,7,8 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюється приймання вагонів АТ "Укрзалізниця" у технічному та комерційному відношенні; - на одну з колій №3А, 3Б, І, ІІ, 4,5 VI, 7,8,9,10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції де здійснюється приймання вагонів АТ "Укрзалізниця" у технічному та комерційному відношенні.

Згідно з пунктом 10 Договору, здавання вагонів з під'їзної колії АТ "Укрзалізниця" здійснюється: - навантажених хоперів - через інтервал часу 2,0 години; - на піввагонів, навантажених концентратом залізорудним та обкотишами - через інтервал часу 2,5 години; - інших вагонів - за повідомленнями, які передає начальник зміни цеху зовнішнього залізничного транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ власника колії по телефону черговому по станції примикання АТ "Укрзалізниця", з подальшим письмовим підтвердженням і відміткою відповідального працівника станції. У разі здавання вагонів власником колії залізниці за її згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 Договору).

Відповідно до пункту 15 договору, власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори та плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії, згідно з діючими нормативними документами.

Пунктом 20 Договору передбачено, що цей договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами.

4.6. Між сторонами укладено 15.12.2015 Додаткову угоду №9 до Договору, якою у зв'язку з проведенням реєстрації Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", що є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", назву договору викладено в новій редакції: "Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

4.7. У подальшому між ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (перевізник) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) укладено договір про надання послуг №02076/Пр3-2018 від 16.02.2018 (далі - договір про надання послуг).

Предметом даного договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (п.1.1 договору про надання послуг).

Пунктом 3.1 договору про надання послуг визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Відповідно до пункту 3.2 договору про надання послуг, розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору;

- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

4.7. За час перебування вагона перевізника з нумерацією, що починається на "5" в користуванні замовника під вантажними операціями або в інших випадках нараховується плата за користування вагоном в порядку, визначеному правилами користування вагонами для вагонів парку залізниць та за ставками встановленими Збірником тарифів (пункт 3.4 договору про надання послуг).

Розрахунки за цим договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (пункт 4.1 договору про надання послуг).

Згідно з пунктом 4.2 договору про надання послуг, оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у пункті 14.2 Розділу 14 договору.

Договір про надання послуг вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладними ЦЕП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018 (абзац 1 пункту 12.1 договору).

4.8. У травні-червні 2018 року АТ "Укрзалізниця" за накладними № 42006502,46400313,41763632,42006460,42006478,42006494,42006478,42006619,42006601,42006593,42006528,42006536,42006551,42006635,42006510,42006486 було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ "Північний ГЗК".

4.9. Про прибуття вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

4.10. На шляху прямування порожні власні вагони, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем - ПрАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію, були затримані згідно з наказами позивача.

4.11. За наказом №543 від 29.05.2018 (10:14 год. ) були затримані вагони (голова №56170160 хвіст №56737919 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4670-698-4573 з вантажем глина бентонітова) на станції Савро Придніпровської залізниці у зв'язку зі скупченням вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК", через неприйняття вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний ГЗК" і несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

4.12. Наказ на початок і кінець затримки надавався з урахуванням наявності (відсутності) затримок у просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.

За фактом затримки вагонів станцією Савро у порядку, передбаченому пунктами 9,10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №144 від 29.05.2018;

- акт загальної форми ГУ-23 №144 від 29.05.2018;

- повідомлення про затримку вагонів №294 (станція Терни), що перевозяться в поїзді №3550 індекс 4670-698-4573, вручене представнику відповідача 29.05.2018 о 10:45 год.

Згідно з актом форми ГУ-23А №144 від 29.05.2018 час затримки вагонів, що прибули поїздом №3550, - з 06:15 год. 29.05.2018 по 12:45 год. 03.06.2018.

4.13. Станцією призначення Терни складено акти загальної форми ГУ-23 за № 2305,2306,2309,2310,2317,2318,2327,2328,2332,2333,2338,2339,2346,2347,2348,2349,2354,2355,2356,2361,2364,2366,2370,2371,2377,2378, які підписані представником відповідача без заперечень.

4.14. За час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано відповідачу плату за користування спірними вагонами у розмірі ~money9~ та збір за зберігання вантажу у розмірі ~money10~ за відомостями форми ГУ-46 №~organization6~,05069167,~organization7~,05069191,05069192,07069177,07069180,10069184,10069185,11069186 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92 № 21019009,27019010.

4.15. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками відповідача підписано з зауваженням: "З нарахованою сумою по акту форми ГУ-23-а №144 не згодні. Вагони затримані на шляху прямування по незалежним від ПрАТ "ПІВНГЗК" підставам, у зв'язку зі штучною затримкою, в порушення вимог п. 11 Інструкції оформлення затримки потягів на підходах призначенням на Придніпровську залізницю. По станції Савро затримано потяги згідно наказів №561 (з 31.05.2018 09:50 год. до 31.05.2018 23:50 год. ), №564 (з 01.06.2018 03:05 год. до 01.06.2018 14:40 год. ), №569 (з 02.06.2018 15:50 год. до 02.06.2018 23:55 год. ). А потяг №3550 індекс 4670-698-4573, затримка якого почалась раніше (29.05.2018 о 10 год. 14 хв. за наказом №543) було затримано по станції Савро до
03.06.2018 12 год. 45 хв. )".

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом спору є вимога АТ "Укрзалізниця" про стягнення з ПрАТ "Північний ГЗК" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Підставою визначено затримку вагонів з вини відповідача, у зв'язку з чим йому нараховано плату за їх користування та збір за зберігання вантажу за час затримки.

5.3. Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено статті 307 Господарського кодексу України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

5.4. Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

5.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.09.2012 між ДП "Придніпровська залізниця" (правонаступником - ПАТ "Українська залізниця") та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладений договір "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Умовами договору (пункт 15) встановлено, що власник колії сплачує АТ "Укрзалізниця" плату (1) за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та (2) за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, що сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

5.6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні-червні 2018 року АТ "Укрзалізниця" були прийняті до перевезення за накладними на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони, які було затримано за наказом № 543 на шляху прямування, у зв'язку з неможливістю доставити їх на станцію призначення через скупчення на ній вагонів, які прибули на адресу комбінату раніше.

Оскільки прийняті до перевезення Позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування на станціях за Наказами у зв'язку зі скупченням на станції призначення вагонів, які прибули на адресу Відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (Відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини останнього, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність наявності у Відповідача обов'язку сплатити збір за зберігання вантажів та плату за користування вагонами.

При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від у справі № 904/7360/17

5.7. Права, обов'язки і відповідальність залізниць та підприємств, які користуються залізничним транспортом, а також організація та основні умови перевезення вантажів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку з цим відповідного збору регламентуються Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 866/5087.

Згідно з пунктами 5,8 вказаних Правил, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

5.8. Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.

5.9. Відносно плати за користування вагонами, то відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

5.10. Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від
25.02.1999 за N 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458, пунктами 3,6,8-10,12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

5.11. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

5.12. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

5.13. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

5.14. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

5.15. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

5.16. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 864/5085).

5.17. Судами встановлено, що доказами вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф. ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46, та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів: п. п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст. ст. 119,125 Статуту залізниць України, Договору сторін.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу у заявленому розмірі за весь час затримки спірних вагонів, з урахуванням того, що вказані вагони були затримані АТ "Укрзалізниця" відповідно до вимог пунктів 9,10 Правил користування вагонами і контейнерами за наказами з вини ПрАТ "Північний ГЗК", про що станціями слідування складено відповідні акти про затримку вагонів та акти загальної форми. При цьому господарськими судами попередніх інстанцій здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків сум плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу, включених залізницею до відомостей плати за користування вагонами та накопичувальної картки.

5.18. Доводи касаційної скарги про те, що затримка вагонів сталася не з вини відповідача, оскільки на станції призначення під час затримки спірних вагонів на підходах до неї були вільні колії, а зайнятість приймально-відправних колій планує поїзний диспетчер залізниці спростовуються встановленими обставинами справи. Спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46,47 Статуту.

Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.

Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18.

Наявність вільних під'їзних колій на станції Савро, з урахуванням неподання Відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним передбачених Договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

5.19. Посилання скаржника на те, що місцевий та апеляційний господарські суди не надали правової оцінки відправленню пізніше затриманих потягів за наказами № 561,564,569 раніше потягу, затриманого за наказом № 543, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки суди вірно вказали, що вказані накази не мають жодного відношення до затримки за наказом № 543. Крім того, відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційний суд не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Виходячи з приписів зазначених норм та з огляду на встановлення судом першої та апеляційної інстанцій факту порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасного прийняття вагонів, доведеної позивачем вини ПрАТ "Північний ГЗК" в затримці спірних вагонів за наказом № 543, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого суду у цій справі ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

7.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися місцевий та апеляційний господарські суди, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції у справі № 904/5461/18.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі № 904/5461/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

І. С. Міщенко