Історія справи

Постанова КГС ВП від 19.07.2022 року у справі №904/4790/21
Постанова КГС ВП від 11.07.2023 року у справі №904/4790/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/4790/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт",

представник боржника - Шамраєв М.Є., адвокат, довіреність від 06.06.2023 (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розпорядник майна ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражний керуючий Савченко Вячеслав Анатолійович,

представник розпорядника майна - Заспенко А.А., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович - особисто,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імме",

представник кредитора - Демченко С.В., адвокат, довіреність від 08.12.2022,

кредитор (скаржник) - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

представники кредитора - Андріїшина Н.П., адвокат, довіреність № 8444-К-Н-О від 23.10.2021, Тихоша Д.С., адвокат, довіреність № 3661-С-О від 02.06.2023, Михайлова В.В., адвокат, довіреність № 3660-С-О від 02.06.2023,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект",

представник кредитора - Демченко С.В., адвокат, довіреність від 01.06.2022,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор",

представник кредитора - Волова О.В., адвокат, ордер, (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-сіті Естейт",

представник кредитора - Рубан О.Г., адвокат, (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт селлінг",

представник кредитора - Сидоренко Р.В., довіреність від 01.03.2021,( в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор"на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 07.03.2023

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (головуючий), Верхогляд Т.А., Вечірко І.О.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт",

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (далі - ТОВ "Імме", кредитор) відкрито провадження у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-естейт" (далі - ТОВ "Монтана-естейт", боржник). Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича.

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт", за підсумками якого господарський суд вирішив внести до реєстру вимог кредиторів розглянуті Господарським судом Дніпропетровської області в справі № 904/4790/21 грошові вимоги кредиторів до ТОВ "Монтана-Естейт". Призначено підсумкове засідання на 09.12.2021.

3. 29.11.2021 відбулись збори кредиторів на яких визначено кількісний склад комітету кредиторів (протокол № 1 від 29.11.2021).

3.1. Відповідно до Протоколу № 1 від 29.11.2021 зборів кредиторів ТОВ "Монтана-Естейт" створено комітет кредиторів у кількості п`яти кредиторів, саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (далі - ТОВ "Агротермінал");

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (далі - ТОВ "Агро Комплект");

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" (далі - ТОВ "Естейт Селлінг");

- Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах");

- ТОВ "Імме".

3.2. прийнято рішення уповноважити розпорядника майна ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням щодо визнання ТОВ "Монтана-Естейт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (протокол № 1 від 29.11.2021).

4. Протоколом комітету кредиторів у справі № 904/4790/21 № 1 від 29.11.2021 визначено кандидатуру ліквідатора ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича, якого уповноважити звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідним клопотанням від імені комітету кредиторів.

5. Розпорядник майна ТОВ "Монтана-Естейт" арбітражний керуючий Чичва О.С. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області 03.12.2021 з клопотанням про завершення процедури розпорядження майном та припинення повноважень розпорядника майна у справі № 904/4790/21, визнання ТОВ "Монтана-Естейт" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Чичву О.С.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

6. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021, зокрема:

припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Монтана-Естейт";

припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича;

визнано ТОВ "Монтана-Естейт" - банкрутом;

відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 09.12.2022;

Ліквідатором ТОВ "Монтана-Естейт" призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича;

встановлено основну грошову винагороду арбітражному керуючому Чичві Олегу Сергійовичу за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Монтана-Естейт" в розмірі трьох встановлених законом мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, інше.

7. Враховуючи рішення зборів кредиторів, відсутність пропозицій щодо санації боржника, відсутність в діях менеджменту боржника ознак дій, які свідчили про доведення підприємства до банкрутства, наявність ознак стійкої фінансової неспроможності боржника, встановленої за результатом проведеного аналізу фінансово-господарського становища боржника, місцевий господарський суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 задоволено.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 скасовано.

Справу №904/4790/21 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду на стадію розпорядження майном.

9. Постанова мотивована тим, що постанова місцевого господарського суду не містить мотивованої оцінки дій розпорядника майна, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) пов`язує можливість припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, тому не відображає належного виконання місцевим господарським судом завдань із судового контролю на етапі розпорядження майном у справі про банкрутство, а висновки суду щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру є передчасними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21, ТОВ "Імме" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового рішення, з вимогою постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 залишити в силі.

11. ТОВ "Кам`янський елеватор" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21, з вимогою залишити в силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4790/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначному складу суду від 10.04.2023.

13. Ухвалами Верховного Суду від 25.04.2023 касаційні скарги ТОВ "Імме" та ТОВ "Кам`янський елеватор" залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

13. 08.05.2023 засобами електронного зв`язку від ТОВ "Імме" та ТОВ "Кам`янський елеватор" надійшли клопотання про усунення недоліків касаційних скарг разом з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження на виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

14. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "Імме" та ТОВ "Кам`янський елеватор", об`єднано касаційні скарги в одне касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 27.06.2023.

15. 22.06.2023 до Верховного Суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзиви на касаційні скарги з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.

16. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2023 задоволено клопотання ТОВ "Кам`янський елеватор" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

17. 27.06.2023 від розпорядника майна ТОВ "Монтана-естейт", розпорядника майна ТОВ "Естейт-селлінг" арбітражного керуючого Шевченка В.Є. та ТОВ "Монтана-естейт" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з об`єктивною неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника, через його зайнятість в інших судових засіданнях.

18. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2023 відкладено розгляд касаційних скарг ТОВ "Імме" та ТОВ "Кам`янський елеватор" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг відбудеться 11 липня 2023 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

Проведення судового засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.19. 11.07.2023 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшли письмові пояснення на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023.

20. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX Верховний Суд розглядає справу № 904/4790/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

21. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (11.07.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 11.07.2023.

22. Представник ТОВ "Імме" в судовому засіданні 11.07.2023 вимоги заявленої касаційної скарги підтримав, з підстав викладених у касаційній скарзі та клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.

Просив Суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 залишити в силі.

Повністю підтримав вимоги та доводи касаційної скарги ТОВ "Кам`янський елеватор".

23. Представник ТОВ "Кам`янський елеватор" в засіданні суду 11.07.2023 ( в режимі відеоконференції) підтримала вимоги заявленої касаційної скарги та касаційної скарги ТОВ "Імме", просила Суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 залишити в силі.

24. Арбітражний керуючий Чичва О.С. в судових засіданнях підтримав вимоги касаційних скарг з підстав викладених у поясненнях від 11.07.2023, просив касаційні скарги ТОВ "Імме" та ТОВ "Кам`янський елеватор" задовольнити, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 залишити в силі.

25. Представники ТОВ "Монтана-Естейт" (в режимі відеоконференції), ТОВ "Агрокомплект", ТОВ "Дніпро-сіті Естейт" (в режимі відеоконференції), ТОВ "Естейт селлінг" (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні повністю підтримали касаційні скарги ТОВ "Імме" та ТОВ "Кам`янський елеватор", просили їх задовольнити в повному обсязі.

26. Представники АТ КБ "ПриватБанк" в засіданні суду 11.07.2023 проти вимог та доводів скаржників заперечили з підстав викладених у відзивах на касаційні скарги, просили Верховний Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 залишити без змін.

27. Представник розпорядника майна ТОВ "Монтана-естейт" арбітражного керуючого Савченка В.А. в судовому засіданні 11.07.2023 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржників заперечив з підстав їх необґрунтованості, просив Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 залишити без змін.

28. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Імме")

29. В обґрунтування заявлених вимог кредитор доводить:

29.1. суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17;

29.2. відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо обов`язкової форми та підстав проведення аналізу фінансово-господарських договорів боржника, проведеного арбітражним керуючим на стадії розпорядження майном та закріплення обов`язку суду перевіряти підстави для проведення такого аналізу шляхом перевірки конкретних показників фінансового аналізу, щодо обов`язку апеляційного суду, за умов дотримання вимог статей 258 269 ГПК України, вирішити завдання підсумкового засідання у справі та прийняти одне з рішень відповідно до частини 3 статті 49 КУзПБ;

29.3. суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у матеріалах справи запити розпорядника майна до державних органів та відповіді на них.

Доводи скаржника

(ТОВ "Кам`янський елеватор")

30. Скаржник доводить:

30.1. апеляційний господарський суд не врахував висновку судово-економічної експертизи щодо правильності виконаного аналізу та обґрунтованості висновків арбітражного керуючого про відсутність доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства;

30.2. суд послався на порушення арбітражного керуючого під час підготовки фінансового аналізу вимог Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінекономіки від 19.01.2006 №14, однак залишив поза увагою той факт, що Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, а носять лише рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер;

30.3. відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - пункт 3 частини 2 статті 12, частини 3 статті 44 КУзПБ в частині обов`язку арбітражного керуючого (розпорядника майна) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Доводи кредитора

(АТ КБ "ПриватБанк")

31. Кредитор доводить:

31.1. норми КУзПБ, зокрема, стаття 44 Кодексу, передбачають необхідність проведення фінансового аналізу боржника. Методичні рекомендації встановлюють основні джерела інформації для проведення аналізу, стаття 42 КУзПБ регулює порядок визнання недійсними правочинів боржника, а отже покладає на розпорядника майна обов`язок проведення їх аналізу з наданням доказів про такі вчинені дії;

31.2. Аналіз фінансового-господарського стану ТОВ "Монтана-Естейт" не включав аналіз правочинів (у тому числі господарських договорів), вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство, що є порушенням в частині належного проведення фінансового аналізу боржника.

Доводи арбітражного керуючого Чичви О.С.

32. Арбітражний керуючий у поясненнях доводить, що рішення суду першої інстанції (введення ліквідаційної процедури) ґрунтується на дослідженні звіту розпорядника майна за результатами проведення процедури розпорядження майном №02-02/041 від 30.11.2021 та долучених до нього документів, окрема протоколу №1 зборів кредиторів ТОВ "Монтана-Естейт" від 29.11.2021, протоколу №1 комітету кредиторів ТОВ "Монтана-Естейт", аналізу фінансово-господарського становища ТОВ "Монтана-Естейт" щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій щодо банкрутства від 26.11.2021, інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, майна та активів ТОВ "Монтана-Естейт" від 01.09.2021, балансів (фінансова звітність малого підприємства) за 2018-2020 та інших документів, що були подані розпорядником майна.

33. Дослідження поданих розпорядником майна ТОВ "Монтана-Естейт" документів надало можливості суду першої інстанції дійти висновку про перехід до наступної судової процедури (ліквідаційної).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

34. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

35. Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності припинення процедури розпорядження майном ТОВ "Монтана-Естейт", визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

36. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

38. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

39. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

40. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

41. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

42. Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.

43. Тлумачення положень статей 48 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).

44. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

45. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).

46. За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

47. Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

48. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

49. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

50. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

51. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.

52. Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

53. Приймаючи постанову від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт" судом першої інстанції було встановлено:

53.1. коефіцієнт покриття на кінець періоду 31.12.2020 нижче нормативного значення, що свідчить про фінансові ризики та проблемний стан платоспроможності ТОВ "Монтана-Естейт", адже оборотних активів недостатньо для того, щоб відповісти за зобов`язаннями боржника;

53.2. показники коефіцієнту забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами знаходиться поза межами нормативного значення, що говорить про наростання кризових явищ в роботі підприємства та зростання його неплатоспроможності, та враховуючи той факт, що справу про банкрутство порушено господарським судом за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671), а не боржника, що свідчить про відсутність у ТОВ "Монтана-Естейт" ознак фіктивного банкрутства;

53.3. за результатом проведеного фінансового аналізу фінансово-господарського становища ТОВ "Монтана-Естейт" за період з 31.12.2018 - по 09.12.2021 встановлено ознаки стійкої фінансової неспроможності, а саме незадовільність показників, які вказують ознаки критичної неплатоспроможності;

53.4. аналіз руху грошових коштів вказує на те, що за проаналізований період підприємство вело свою діяльність у звичному режимі та зі свого боку вживало усіх можливих заходів для погашення наявної кредиторської заборгованості та сплати податків та зборів у державний бюджет.

Така тенденція вказує на те, що в діях менеджменту підприємства відсутні ознаки дій щодо доведення підприємства до банкрутства.

54. Здійснивши аналіз поданих документів з урахуванням наявної кредиторської заборгованості, суд дійшов висновку, що ТОВ "Монтана-Естейт" відповідає ознакам поточної неплатоспроможності, тобто боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами.

55. У відповідності до статті 269 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

56. Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу, встановив таке:

56.1. у поданому на розгляд кредиторів звіті, розпорядник майна має зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети процедури розпорядження майном, для визначення оптимальної подальшої процедури щодо боржника (санації, мирової угоди чи ліквідації);

56.2. отримані за запитами розпорядника майна відповіді установ (підприємств, організацій), що здійснюють реєстрацію та облік майна (майнових прав) саме за місцем реєстрації ТОВ "Монтана-Естейт", не відображають у повній мірі відомості стосовно майна боржника, враховуючи ведення ним господарської діяльності майже на всій території України;

56.3. матеріали справи не містять відповіді на всі надіслані розпорядником майна запити до установ (підприємств, організацій), що здійснюють реєстрацію та облік майна (майнових прав), оскільки з чотирнадцяти запитів, відповіді отримані лише на десять;

56.4. аналіз фінансово-господарської діяльності боржника у даній справі не містить з`ясування економічної доцільності правочинів, обґрунтованості ціни відчуження/придбання активів, реальності операцій (отримання коштів) та їх цільового використання, наслідків таких правочинів для боржника;

56.5. оскаржувана постанова місцевого господарського суду повною мірою таким вимогам не відповідає, оскільки не містить мотивованої оцінки дій розпорядника майна, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, тому не відображає належного виконання місцевим господарським судом завдань із судового контролю на етапі розпорядження майном у справі про банкрутство, а висновки суду щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру є передчасними.

57. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

58. Також, згідно пункту 5 частини 2 статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства.

59. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство належить, зокрема, інформація про: інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації), аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

60. При цьому проведення інвентаризації є обов`язковим заходом, що має вчинятися у процедурі банкрутства, що слідує з приписів частини 8 статті 39 КУзПБ, за якою в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

61. Відповідно до частини 3 статті 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, серед іншого, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

62. Крім того, колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.

62.1. На переконання Верховного Суду, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

62.2. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

62.3. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

62.4. Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

63.5. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

64. В цьому аспекті, колегія суддів спирається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 31.05.2023 у справі №904/9428/21 щодо обов`язковості проведення аналізу господарської діяльності боржника у відповідності з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14.

64.1. Згідно пунктом 5 Розділу І Методичних рекомендацій під час проведення аналізу визначаються:

- стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним;

- тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства;

- можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану;

- наявність економічних ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

65. Системний аналіз норм КУзПБ та Методичних рекомендацій № 14 щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, дає підстави для висновку, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансової звітності боржника (балансу підприємства (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів) тощо (див. подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19).

66. Тобто, перелік доказів на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника не є вичерпним та жоден із доказів (джерел інформації) на підставі яких здійснюється такий аналіз не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 у справі № 911/529/22

67. Отже, викладеними вище спростовуються доводи скаржників щодо відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - пункт 3 частини 2 статті 12, частини 3 статті 44 КУзПБ в частині обов`язку арбітражного керуючого (розпорядника майна) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, з поданням до суду відповідних доказів.

68. При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що крім запитів до відповідних установ за місцем реєстрації боржника обов`язковим, але не єдиним достатнім засобом пошуку майнових активів боржника, є сукупний аналіз даних бухгалтерського обліку, договірної бази та інформації з локальних облікових систем за місцезнаходженням окремих об`єктів боржника (бюро технічної інвентаризації, тощо) у поєднані з відомостями єдиних електронних баз даних з обліку майна, майнових прав та правочинів, зареєстрованих/вчинених на всій території країни, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру правочинів, Державного земельного кадастру тощо.

Також, аналіз фінансово-господарського стану боржника також має включати дослідження правочинів (у тому числі господарських договорів), вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан боржника, доцільності та реальності таких правочинів, вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями боржника.

69. Крім того, слід звернути увагу на необхідність дотримання судом першої інстанції балансу інтересів кредиторів та боржника та врахування наявності судових процедур оспорювання АТ КБ "ПриватБанк" правочинів укладених боржником.

70. Отже, обставини справи свідчать про не повне виконання у межах справи №904/4790/21 про банкрутство передбачених КУзПБ заходів в процедурі розпорядження майном та недотримання вимог щодо повноти дій, вчинення яких передбачено статтею 44 Кодексу зокрема і для переходу до наступної судової процедури.

Щодо доводів касаційної скарги

71. Посилання ТОВ "Імме" у касаційній скарзі на висновок експерта №01/07/2022 від 15.07.2022 наведених висновків не спростовує та не був предметом судового розгляду у суді першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

72. Стосовно доводів скаржників щодо повноваження суду апеляційної інстанції вирішити завдання підсумкового засідання у справі та прийняти одне з рішень відповідно до частини 3 статті 49 КУзПБ, та відсутність правової позиції Верховного Суду з цих питань, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

72.1. Процедура банкрутства являє собою складний механізм, що відповідно до спеціального законодавства (Закон про банкрутство КУзПБ), поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних заме з здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

72.2. Провадження у справах про банкрутство складається з процедур встановлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення усіх можливих кредиторів і санаторів, санації (коли остання можлива) або визнання боржника банкрутом. Останнім етапом провадження є процедура задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів банкрута.

Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника.

72.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

72.4. Судові рішення у справі про банкрутство, щодо розгляду першої групи питань, приймаються у вигляді ухвал та постанови про визнання боржника банкрутом.

72.5. Відповідно до статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута.

72.6. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом (частина 2 статті 9 КУзПБ).

72.7. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції та повноваження суду апеляційної інстанції визначені приписами статей 269 та 275 ГПК України.

72.8. Втім, специфічність процедур банкрутства, порядок та форма вирішення процедурних питань, притаманних лише провадженню у справі про банкрутство, не дозволяють в повній мірі застосовувати судом апеляційної інстанції повноваження визначені приписами статті 275 ГПК України.

72.9. Так, приписи частини 3 статті 271 ГПК України чітко визначають дії та повноваження суду апеляційної інстанції у разі скасування судом певних ухвал у справі про банкрутство.

Проте, повноважень апеляційної інстанції у разі скасування постанови про визнання боржника банкрутом судом процесуальний кодекс не містить.

72.10. В цій частині колегія суддів звертається про висновків Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 07.07.2019 у справі №5011-93/12756-2012 та від 17.09.2019 у справі №910/8428/18, які хоча й зроблені в аспекті застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", але не втратили своєї актуальності під час дії КУзПБ (у відповідній редакції).

Так, за висновками Верховного Суду, кожна з процедур банкрутства завершується прийняттям відповідного судового рішення в якому має бути надано оцінку та відображено всю повноту вчинених дій та процедур притаманних відповідній стадії банкрутства.

Відтак, у разі скасування судового акту, який визначає або завершує певну процедуру банкрутства має наслідком повернення справи про банкрутство на попередню стадію провадження з якої починається новий розгляд справи.

72.11. Підстав відступлення від такої позиції колегія суддів у цьому випадку не має.

73. Посилання скаржника ТОВ "Імме" на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 08.06.2022 у справі №906/6691/20, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі висновки сформовані за інших обставин справи.

74. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

75. Відтак, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин.

76. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

78. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

79. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційних скарг ТОВ "Імме" та ТОВ "Кам`янський елеватор", необхідність залишити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21 без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300 301 308 309 315 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор" залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

С.В. Жуков