Історія справи

Постанова КГС ВП від 11.05.2023 року у справі №911/529/22
Постанова КГС ВП від 11.05.2023 року у справі №911/529/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

Справа № 911/529/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор": Сєркової С. Г. (в режимі відеоконференції),

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): Михайлова А. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023

у складі колегії суддів: Грека Б. М. - головуючого, Отрюха Б. В., Полякова Б. М.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МП БІОПРОДУКТ"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Товариство звернулося до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав неможливості виконання ним наявних грошових зобов`язань перед кредиторами в порядку частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), за наслідком чого суд відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства та зобов`язав Відділ банкрутства скласти та надати суду висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо боржника.

2. Після надходження на адресу суду висновку Міністерства юстиції України, суд першої інстанції виходячи із встановлених Мін`юстом обставин під час дослідження наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства Товариства, дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ через невстановлення ознак неплатоспроможності боржника.

3. Апеляційний господарський суд наведений висновок місцевого господарського суду визнав передчасним, здійсненим без належного дослідження наявних у справі доказів, які стосуються ознак неплатоспроможності боржника, з огляду на що ухвалу суду першої інстанції скасував.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:

- чи є висновок Мін`юсту/Відділу банкрутства безумовним доказом наявності/відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника або ознак його неплатоспроможності, доведення його до банкрутства і підставою для закриття провадження у справі про банкрутство та яким чином має бути встановлена наявність таких ознак?

5. Суд вважає правомірним та обґрунтованим судове рішення апеляційного господарського суду у цій справі, виходячи з такого.

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

6. 18.02.2022 до Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МП БІОПРОДУКТ" (далі - ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ", боржник) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

7. Заява ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" мотивована наявністю у нього кредиторських зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" (далі - ТзОВ "Катеринопільський елеватор") в сумі 4 738 225,82 грн та перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Таращанська рибоводно-меліоративна станція" (далі - СТОВ "Таращанська рибоводно-меліоративна станція") в сумі 1 433 500,00 грн, які воно неспроможне виконати через відсутність майнових активів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. 15.06.2022 Господарський суд Київської області постановив ухвалу, якою, зокрема, відкрив провадження у справі № 911/529/22 про банкрутство ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ"; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ"; зобов`язав Відділ банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - також скаржник) скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання цієї ухвали, висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ"; ввів процедуру розпорядження майном ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ"; призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (далі - розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Косякевич С. О.).

9. Ухвалою від 17.08.2022 Господарський суд Київської області визнав кредиторські вимоги ТзОВ "Катеринопільський Елеватор" до ТОВ "МП БІОПРОДУКТ" на суму 8 793 370,20 грн; визнав кредиторські вимоги СТОВ "Таращанська рибоводно-меліоративна станція" до ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" на суму 1 438 462,00 грн.

10. Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України на вимог ухвали суду від 15.06.2022 підготовлено висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" (далі - висновки Мін`юсту), відповідно до змісту якого надано оцінку фінансовій звітності банкрута (форма № 1-м, форма № 2-м) на 31.12.2019, фінансовій звітності банкрута (форма № 1-м, форма № 2-м) на 31.12.2020, фінансовій звітності банкрута (форма № 1-м, форма № 2-м) на 31.12.2021, копій виписок по банківським рахункам боржника за 2019 - 2022 та копій договорів за 2019 - 2022.

11. Відповідно до зазначеного висновку Мін`юсту:

- коефіцієнт покриття станом на кінець аналізованого періоду вищий за нормативне значення, тобто підприємство спроможне погасити свої поточні кредитні зобов`язання;

- показник рентабельності продукції протягом аналізованого періоду має тенденцію до зниження

- рентабельність продукції станом на кінець аналізованого періоду є нульовою;

- показник забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами станом на 31.12.2021 вказує на те, що сума активів боржника більша за його зобов`язання, що характеризує підприємство як платоспроможний господарський суб`єкт;

- фінансова звітність малого підприємства (форма № 1-м, форма № 2-м) на 31.12.2021, долучена ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не відповідає звітності, наданої для складення висновку, та, відповідно звітності, поданої відповідним контролюючим органам;

- жодного з договорів, зазначених у банківських виписках, боржником на запит Міністерства юстиції України не надано;

- сторонами договорів про надання фінансових позик, зокрема, ТзОВ "ЗЛАТІБОР", МПП "АННА", СТОВ "Таращанська рибоводно-меліоративна станція" є заінтересовані в розумінні положень статті 1 КУзПБ, щодо боржника особи, що може свідчити про виведення активів з метою їх збереження за заінтересованими особами, задля фактичного зменшення активів боржника і створення умов неможливості виконання (повністю або частково) грошових зобов`язань перед іншими кредиторами;

- дані, наведені в таблиці 3, свідчать про відсутність ознак приховування банкрутства.

12. Апеляційний господарський суд також установив, що в матеріалах справи наявний звіт про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" від 04.08.2022, складений арбітражним керуючим Косякевичем С. О. (далі - Звіт від 04.08.2022) згідно пункту 3.1. якого коефіцієнт покриття та забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами дорівнює нулю - підприємство не володіє активами. Рентабельність продукції також дорівнює нулю.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

13. 21.09.2022 Господарський суд Київської області постановив ухвалу, якою, зокрема, закрив провадження у справі № 911/529/22 за заявою ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" (боржника) про банкрутство та припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ", введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2022 у цій справі.

14. Суд першої інстанції з посиланням на встановлені у висновку Мін`юсту обставини, зокрема щодо: 1) недостовірності умисно поданого боржником до суду балансу на останню звітну дату; 2) заінтересованості в розумінні статті 1 КУзПБ сторін договорів про надання фінансових позик (ТзОВ "ЗЛАТІБОР", МПП "АННА", СТОВ "Таращанська рибоводно-меліоративна станція") стосовно боржника; 3) більшої суми активів підприємства за його зобов`язання, дійшов висновку про платоспроможність ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" як господарського суб`єкта та наявність правових підстав, визначених положеннями пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ для закриття провадження у справі з огляду на невстановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Короткий постанови суду апеляційної інстанції

15. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.01.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 21.09.2022 у справі № 911/529/22 скасував та передав справу до Господарського суду міста Києва для розгляду на стадію розпорядження майном боржника на етап підсумкового засідання господарського суду.

16. Апеляційний господарський суд критично оцінив висновок Мін`юсту, оскільки висновок щодо коефіцієнту покриття та про спроможність підприємства погасити свої поточні зобов`язання ґрунтується на даних без урахування повноти відомостей, що наведені у наявному в матеріалах справи Звіті від 04.08.2022.

17. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на неузгодженість тверджень суду першої інстанції щодо наявності ознак фіктивного банкрутства із зазначеними арбітражним керуючим у Звіті від 04.08.2022 висновками стосовно відсутності у підприємства активів, коефіцієнту покриття та забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами, який дорівнює нулю.

18. Також апеляційний господарський суд зважив, що із урахуванням висновків Мін`юсту щодо заінтересованості сторін договорів про надання фінансових позик, зокрема, ТзОВ "ЗЛАТІБОР", МПП "АННА", СТОВ "Таращанська рибоводно-меліоративна станція" суд першої інстанції не надав самостійної оцінки відповідним правочинам та не врахував, що вони не визнавалися недійсними, зокрема, з підстав фіктивності та вчинення їх на шкоду кредиторам.

19. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок місцевого господарського суду щодо платоспроможності боржника як суб`єкта господарювання та закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

20. 21.02.2023 Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 911/529/22, в якій просить оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 21.09.2022.

Рух касаційної скарги

21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/529/22 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023.

22. 10.03.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишив без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням та доказами, а також доказів сплати судового збору.

23. Ухвалою від 28.03.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та поновив йому пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 13.04.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.04.2023.

24. Ухвалою від 13.04.2023 Верховний Суд відклав розгляд справи до 11.05.2023.

25. У судове засідання 11.05.2023 з`явилися представники Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ТзОВ "Катеринопільський елеватор" (в режимі відеоконференції), які надали пояснення у справі щодо поданої касаційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ))

26. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- висновки апеляційного господарського суду не узгоджуються з положеннями Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5 (далі - Порядок № 3105/5) та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361) (далі - Методичні рекомендації № 14), якими визначено обсяг джерел для проведення аналізу та складання висновків;

- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що державним органом з питань банкрутства здійснено повне, всебічне та ґрунтовне дослідження всіх наданих документів для складання висновку. Висновки Мін`юсту містять весь необхідний і достатній обсяг розрахункових показників для встановлення наявності чи відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Твердження арбітражного керуючого наведені в Звіті від 04.08.2022 та висновки стосовно відсутності у боржника активів, коефіцієнту покриття та забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами не відповідають даним балансу боржника на останню звіту дату на 31.12.2021 з квитанцією Центру обробки електронних звітів Держстату України від 07.06.2022 № 9004910776;

- апеляційний господарський суд не надав правової оцінки факту подання боржником до суду умисно недостовірного балансу на останню звітну дату.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

27. Від учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

28. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

29. Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

30. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

31. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

32. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

33. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації) (частина перша статті 44 КУзПБ).

34. Частиною третьою статті 44 КУзПБ визначено, що розпорядник майна зобов`язаний, зокрема проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

35. Відповідно до частини першої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

36. Тлумачення положень статті 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури (санації чи ліквідації) або закриває провадження у справі. Однак у будь-якому випадку, завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства (неплатоспроможності) та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

37. Такі висновки щодо обов`язку господарського суду зі встановлення у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника також узгоджуються з приписами частини восьмої статті 90 КУзПБ (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами) згідно якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

38. Отже, передумовою закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту восьмого частини першої статті 90 КУзПБ в обов`язковому порядку є встановлення судом у підсумковому засіданні наявності/відсутності ознак неплатоспроможності боржника.

39. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Методичних рекомендацій № 14 основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності); баланс підприємства (форма № 1, для суб`єктів малого підприємництва - форма № 1-м); звіт про фінансові результати (форма № 2, для суб`єктів малого підприємництва - форма № 2-м); звіт про рух грошових коштів (форма № 3); звіт про власний капітал (форма № 4); примітки до річної фінансової звітності (форма № 5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма № 11-ОЗ); обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма № 1-інновація); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б); звіт з праці (форма № 1-ПВ); звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма № 1-ПВ (умови праці)); звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ); звіт про виробництво промислової продукції (форма № 1П-НПП); інша інформація, необхідна для проведення аналізу та виявлення резервів виробництва.

40. Системний аналіз норм КУзПБ та Методичних рекомендацій № 14 щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, дає підстави для висновку, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансової звітності боржника (балансу підприємства (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів) тощо (див. подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19).

41. Тобто перелік доказів на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника не є вичерпним та жоден із доказів (джерел інформації) на підставі яких здійснюється такий аналіз не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів.

42. За цих умов, висновок Мін`юсту/Відділу банкрутства про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства боржника або ознак його неплатоспроможності, доведення його до банкрутства не може бути безумовним (беззаперечним) підтвердженням наявності чи відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства або ознак неплатоспроможності боржника, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм їх визначення, оскільки встановлення таких ознак належить до дискреційних повноважень суду, що здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього висновку, який є лише одним із засобів доказування (див. mutatis mutandis схожі за змістом висновки щодо оцінки висновку про доведення боржника до банкрутства, звіту за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Щодо суті справи та доводів касаційної скарги

43. Предметом касаційного перегляду у цій справі є вирішення питання наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

44. Суд першої інстанції закрив провадження у справі про банкрутство ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" з посиланням на встановлені у висновку Мін`юсту обставини щодо фіктивного банкрутства та платоспроможності ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" як господарського суб`єкта.

45. Тобто в основу висновку місцевого господарського суду щодо платоспроможності боржника покладено лише наданий на виконання ухвали суду від 15.06.2022 (про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ") висновок Мін`юсту.

46. Водночас, апеляційний господарський суд під час апеляційного перегляду справи встановив наявність в матеріалах справи, окрім висновку Мін`юсту, також Звіту від 04.08.2022, складеного арбітражним керуючим Косякевичем С. О.

47. Як установив суд апеляційної інстанції, в пункті 3.1. "Визначення ознак фіктивного банкрутства" Звіту від 04.08.2022 коефіцієнт покриття та забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами дорівнює нулю - підприємство не володіє активами. Рентабельність продукції також дорівнює нулю.

48. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що в ході визначення ознак фіктивного банкрутства для висновку Мін`юсту щодо наявності ознак фіктивного банкрутства відомості таблиці "показники аналізу для виявлення ознак фіктивного банкрутства" не відповідають відомостям таблиці таких показників, що наведені у Звіті від 04.08.2022, а саме не містять відомостей станом на 31.12.2021 з урахуванням пояснення боржника.

49. Також апеляційний господарський суд установив, що за висновком Мін`юсту показник забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами вказує на те, що сума активів боржника більша за його зобов`язання, що не відповідає відомостям Звіту від 04.08.2022, в якому зазначено, що підприємство не володіє активами.

50. Пунктом 1 Порядку № 3105/5 визначено, що аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства проводиться згідно з Методичними рекомендаціями № 14.

51. Відповідно до пункту 2.2.5. розділу III Методичних рекомендацій № 14 у ході аналізу кредиторської заборгованості оцінюються, зокрема, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги за строками її виникнення, а також підстави її виникнення. Слід проводити аналіз господарських договорів, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення відповідно до основного виду діяльності підприємства, а також умови їх виконання.

52. Тобто під час оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, серед іншого, обов`язковому аналізу підлягають фінансово-господарські договори боржника, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення, умов і наслідків їх виконання/невиконання для боржника.

53. Проте, як установив суд апеляційної інстанції за висновком Мін`юсту жодного з договорів, зазначених у банківських виписках, боржником на запит Міністерства юстиції України не надано.

54. Окрім того, апеляційний господарський суд урахував, що за висновком Мін`юсту сторони договорів про надання фінансових позик (ТзОВ "ЗЛАТІБОР", МПП "АННА", СТОВ "Таращанська рибоводно-меліоративна станція") є заінтересованими в розумінні статті 1 КУзПБ щодо боржника, тоді як суд першої інстанції зважаючи на такий висновок Мін`юсту не надав оцінки відповідним правочинам та не врахував, що вони не визнавалися недійсними, зокрема, з підстав фіктивності.

55. Верховний Суд вкотре акцентує увагу, що аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства має містити не лише твердження про відсутність таких ознак, але і змістовне обґрунтування висновків та повноти проведеного аналізу за критеріями, визначеними у Методичних рекомендаціях № 14.

56. Утім суд першої інстанції наведеного не врахував та обмежився у своїх висновках щодо платоспроможності боржника як суб`єкта господарювання виключно посиланням на обставини викладені у висновку Мін`юсту, залишивши без дослідження та перевірки інші наявні у справі докази та обставини, які можуть свідчить про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

57. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з апеляційним господарським судом щодо помилковості та передчасності висновків суду першої інстанції щодо відсутності ознак неплатоспроможності боржника та закриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

58. Доводи скаржника, які в цілому ґрунтуються на твердженнях щодо належного підтвердження платоспроможності боржника висновком Мін`юсту та пріоритетності його як доказу встановлення факту фіктивного банкрутства або ознак неплатоспроможності боржника, суд відхиляє як неаргументовані та безпідставні, оскільки дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності наявних у справі доказів, жоден з яких, в тому числі висновок Мін`юсту, не є безумовним (беззаперечним) підтвердженням наявності чи відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства або ознак неплатоспроможності боржника. Висновок Мін`юсту є лише одним із засобів доказування, який оцінюється судом в сукупності з іншими доказами на предмет підтвердження наявності ознак неплатоспроможності чи фіктивності банкрутства боржника.

59. Водночас, як свідчать установлені апеляційним господарським судом обставинами справи, суд першої інстанції належним чином не дослідив сукупність наявних в справі доказів та не надав належної оцінки обставинам дійсного фінансового стану боржника.

60. У той же час надаючи оцінку доводам скаржника про подання боржником недостовірного балансу на останню звітну дату Верховний Суд наголошує на тому, що такі дії вочевидь є неприпустимимb та не можуть залишатися без належного реагування, але з у урахуванням установлених обставин цієї справи такі доводи скаржника не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції щодо передчасності закриття місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство ТзОВ "МП БІОПРОДУКТ" на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ та не можуть слугувати підставою, для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду з огляду на відсутність достовірного підтвердження факту платоспроможності боржника лише на підставі висновку Мін`юсту, який зокрема грунтується на показниках відображених в недостовірному балансі.

61. До того ж такі аргументи скаржника за своєю суттю зводяться до переоцінки встановлених апеляційним господарським судом обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції. Разом з тим суд акцентує увагу на імперативні приписи статті 300 ГПК України згідно з якими суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

62. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

63. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

64. З урахуванням наведеного, доводи Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

66. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

67. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

68. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

69. Системний аналіз норм КУзПБ та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361) свідчить, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансової звітності боржника (балансу підприємства (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів) тощо.

70. Перелік доказів на підставі яких судом встановлюється наявність ознак неплатоспроможності боржника не є вичерпним та жоден доказів (джерел інформації) на підставі яких здійснюється такий аналіз не є визначальним. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється судом на підставі комплексного дослідження сукупності всіх наявних у справі доказів.

71. Висновок Мін`юсту/Відділу банкрутства про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства боржника або ознак його неплатоспроможності, доведення його до банкрутства не є безумовним (беззаперечним) підтвердженням наявності чи відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства або ознак неплатоспроможності боржника, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм їх визначення, оскільки встановлення таких ознак належить до дискреційних повноважень суду, що здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього висновку, який є лише одним із засобів доказування.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 911/529/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк