ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (головуючий суддя - Чорна Л.В., судді Іоннікова І.А. і РазінаТ.І.)
зі справи №910/15523/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля")
до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця")
про стягнення 10 507,01 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення 10 507,01 грн. вартості нестачі вантажу у вагоні №53514709 при перевезенні за залізничною накладною № 49640576 (досилочна № 45970829).
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2019 (суддя Ярмак О.М.): позов задоволено повністю; стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" 10 507, 01 грн. основного боргу та 1 762 грн. судового збору.
Укрзалізниця оскаржила це рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 апеляційну скаргу Укрзалізниці на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №910/15523/18 повернуто без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу підписано неуповноваженою особою, а саме представником за довіреністю за відсутності доказів того, що вона є адвокатом.
Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції, Укрзалізниця звернулася з касаційною скаргою, в якій просила: скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019; передати апеляційну скаргу залізниці до Північного апеляційного господарського суду для відкриття апеляційного провадження та розгляду по суті; стягнути з позивача на користь залізниці судовий збір за подання касаційної скарги.
Згідно з доводами Укрзалізниці, викладеними у касаційній скарзі:
- дана справа №910/15523/18 є малозначною;
- частиною другою статті 58 ГПК України передбачено, що під час розгляду справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу;
- тобто у цій справі не потрібна обов`язкова участь адвоката, як представника залізниці. Тому апеляційна інстанція дійшла хибного висновку щодо обов`язкового підписання апеляційної скарги у цій справі лише адвокатом. Судом апеляційної інстанції не надана належна оцінка цим обставинам справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розгляд касаційної скарги Укрзалізниці здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 ГПК України.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Постановляючи оскаржувану ухвалу від 13.03.2019, суд апеляційної інстанції виходив з такого:
- відповідно до частини третьої статті 1312 Конституції України [в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016], виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді;
- апеляційна скарга Укрзалізниці подана до суду апеляційної інстанції 28.02.2019 та підписана її представником ОСОБА_1 , що діє на підставі довіреності, копія якої знаходиться в матеріалах справи;
- оскільки особою, яка підписала апеляційну скаргу, не подано доказів того, що вона є адвокатом, апеляційна скарга вважається підписаною неуповноваженою особою та підлягає залишенню без розгляду.
Причиною подання касаційної скарги стала незгода Укрзалізниці з оскаржуваною ухвалою апеляційного господарського суду.
За приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з приписами частини першої та третьої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу підписано представником Укрзалізниці ОСОБА_1 , що діє на підставі довіреності, проте до апеляційної скарги не додано документів, які підтверджували б його правовий статус як адвоката.
30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401- VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1401), яким внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.
За приписами частин третьої та четвертої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, зокрема, у малозначних спорах.
За змістом статті 1312 Конституції України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.
У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в даній справі є стягнення 10 507,01 грн., а, отже, ціна позову у справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки процесуального закону.
Відповідно до частини другої статті 58 ГПК України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
З огляду на викладене скаржник як сторона у справі, віднесеної процесуальним законом до малозначних, не позбавлений права на представництво своїх законних інтересів, у тому числі і на звернення з апеляційною скаргою, через свого представника.
Вказане є винятком із загального правила щодо прямої дії норми статей 59, 1312 Конституції України та підпункту 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, якими передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Повертаючи апеляційну скаргу Укрзалізниці, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Під час касаційного перегляду Верховним Судом встановлено порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 260 ГПК України, що в результаті призвело до постановлення судом незаконної ухвали і, як наслідок, до обмеження гарантованих законом прав скаржника на апеляційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги з дотриманням вимог статей 260, 261 ГПК України.
На підставі викладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених апеляційним господарським судом фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У зв`язку з частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням ухвали апеляційного суду з передачею справи до суду апеляційної інстанції Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, тому розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/15523/18 скасувати.
3. Справу № 910/15523/18 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя К.Пільков