Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.07.2019 року у справі №922/3321/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3321/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Харківської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 (суддя Смірнова О. В. )

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 (головуючий суддя Склярук О. І., судді Дучал Н. М., Слободін М. М. )

у справі № 922/3321/18

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні технології"

про стягнення 518 755,50 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Харківська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспективні технології" (далі - відповідач, ТОВ "Перспективні технології") про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою у розмірі 518 755,50 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди землі від
12.08.2004, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за № 63141/04 (далі - договір).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Перспективні технології" на користь Харківської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 206 831,77 грн та судовий збір в сумі 3 102,47 грн.

4. При ухваленні рішень у справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до умов договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених договором оренди землі. З аналізу викладених умов договору, суди дійшли до висновку, що відповідач мав сплачувати орендну плату за звітний місяць (з урахуванням індексу інфляції) протягом наступного місяця.

5. Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згідно з пунктом 13 договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1883/14), розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Відповідно до пункту 28 підпункту "д" (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1883/14), в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції.

Таким чином, зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, є підставою для перегляду орендної плати та має здійснюватися у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі ж ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у зміненій редакції.

6. Оскільки матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до договору в частині розміру орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель в 2015-2016 роках, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач безпідставно здійснив нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Харківська міська рада, не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернулась із касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені при неповному встановленні обставин справи, що мають значення для справи.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги норм законодавства, які регулюють сплату орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації. На думку скаржника, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель є числовим вираженням індексу інфляції. Тому, відповідно до чинного законодавства, а саме статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 21 Закону України "Про оренду землі" та пункту 10 договору оренди землі, вказаний коефіцієнт обов'язково повинен застосовуватися при визначенні розміру орендної плати.

10. Скаржник зазначає, що посилання суду на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16 та від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16 є необґрунтованою, оскільки у даних справах суди зазначили, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції без відповідних змін до договору.

11. Разом із цим, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку, що у даному випадку орендна плата повинна сплачуватися без урахування коефіцієнту індексації, що прямо суперечить нормам законодавства та висновкам, викладеним у рішеннях Верховного Суду у справах № 732/1799/19, № 916/3235/16, № 183/262/17.

Доводи інших учасників справи

12. Відповідач по справі не надав відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. На підставі рішення Харківської міської ради від 24.12.2003 № 269/03 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Перспективні технології" (орендар) укладено договір оренди землі від 12.08.2004, зареєстрований за № 63141/04, відповідно до умов якого позивачу надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2520 га по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові для будівництва торгівельного комплексу та подальшої експлуатації об'єкту строком до 31.12.2028.

14. Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2014 у справі № 922/1883/14 внесені зміни до договору оренди землі у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Вищезазначене рішення набрало законної сили
04.07.2014.

15. Відповідно до пункту 5 договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1883/14), нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 260 від
24.09.2013 становить 6 961 273 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

16. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 181/14 від
07.10.2013 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 389 831,29 грн, або в місяць 32 485,94 грн (пункт 9 договору в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1883/14).

17. Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

18. Згідно з пунктом 13 договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1883/14), розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки;

г) внаслідок інфляції щорічно;

д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом.

19. Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди землі за період з 01.12.2015 по 31.12.2016.

20. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при розрахунку розміру орендної плати, яку мав сплатити відповідач за спірний період, треба виходити з щомісячного розміру орендної плати (32 485,94 грн) та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця. Таким чином, за заявлений позивачем період з 01.12.2015 по 31.12.2016 відповідач мав сплатити орендну плату за договором (з урахуванням індексу інфляції) в розмірі 426 377,89 грн.

21. Відповідно до даних ГУ ДФС у Харківській області "Інформація щодо декларування, сплати орендної плати за землю та наявної заборгованості в розрізі суб'єктів господарювання за період з 01.01.2015-01.01.2018", відповідач сплатив орендну плату за договором на загальну суму: за 2015 рік - 145 903,24
грн; за 2016 рік - 207 387,52 грн.

22. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором за період з 01.12.2015 по
31.12.2016 становить 206 831,77 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. За приписами частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

25. Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів.

27. Як визначено частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28. Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до Частиною 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Частиною 1 статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

30. За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

31. Згідно зі статті 1 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

32. Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

33. У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

34. При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

35. За приписами статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

36. З усіх наведених вище положень ПК України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що Закону України "Про оренду землі"одавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

37. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від
30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16.

38. Як вже зазначалося, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пунктом 10 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. В той же час, згідно з пунктом 13 договору (в редакції додаткової угоди укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1883/14), розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

39. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

40. Встановивши, що орендну плату відповідач сплачував за спірний період без урахування індексу інфляції (відповідно до умов пункту 10 договору), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що стягненню підлягає борг по орендній платі з урахуванням індексу інфляції.

41. Доводи касаційної скарги, викладені у пункті 9 цієї постанови є безпідставними, оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, за встановленими обставинами орендна плата має вноситись відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексації інфляції, тому посилання скаржника на сплату відповідачем орендної плати не у повному обсязі (без урахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки) є необґрунтованим. Верховний Суд посилається до своїх позицій, які викладені у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16.

42. Посилання скаржника на обов'язкове застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки при визначенні розміру орендної плати, є помилковим, оскільки в редакції додаткової угоди (укладеної на підставі рішення суду у справі № 922/1883/14, яке набрало законної сили 04.07.2014), зокрема у пункті 13 договору, визначено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

43. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції.

44. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що висновки судів попередніх інстанцій про необхідність сплати у даних правовідносинах орендної плати без урахування коефіцієнту індексації суперечать висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 916/3235/16 Судом не приймаються, оскільки безпосередньо у самій цій постанові від 18.05.2018 у справі № 916/3235/16 не міститься чітко та прямо викладеного правового висновку Верховного Суду щодо існування у відповідача обов'язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі і за умови відсутності в договорі такого чітко встановленого обов'язку.

Водночас колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17.

Так, предметом спору у вищезазначеній цивільній справі була вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка знаходилась у приватній власності, в той час як у господарській справі № 922/3321/18 предметом спору є стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. Отже, правовідносини і предмет позову у даних справах не є подібними.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня справа № 732/1799/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Звертаючись з касаційною скаргою, Харківська міська рада не спростувала наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довела неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих зі справи судових рішень.

46. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвели до ухвалення незаконних рішень, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

47. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

48. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 922/3321/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил