Історія справи
Ухвала КГС ВП від 16.04.2018 року у справі №910/17797/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/17797/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю. та Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 (головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта" (далі - Товариство)
до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк)
про стягнення 171 811,96 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Банку 171 811,96 грн, з яких: 102 242,24 грн основного боргу, 42 814,22 грн інфляційних втрат, 5 846,56 грн - 3% річних, 10 908,94 грн пені та 10 000,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання послуг з охорони від 30.05.2017 № 3858/СП.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2017 (суддя - Пінчук В.І.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Банку на користь Товариства 102 242,24 грн основного боргу, 42 814,22 грн інфляційних втрат, 5 846,56 грн - 3% річних, 10 908,94 грн пені та 10 000,00 грн штрафу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 апеляційну скаргу Банку залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 16.02.2018. Ухвала обґрунтована тим, що Банком на порушення вимог пункту 1 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень представника на підписання апеляційної скарги.
У подальшому ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 апеляційну скаргу Банку було повернуто без розгляду на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України, оскільки Банком не було усунуто недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.
Банк, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Так, згідно з доводами Банку:
- ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 на адресу Банку не надходила, а відтак він не міг виконати вимоги цієї ухвали;
- на підтвердження повноважень представника на підписання апеляційної скарги Банком відповідно до вимог приписів частини четвертої статті 60 ГПК України до матеріалів апеляційної скарги було додано ордер від 16.01.2018 ЧК № 024269 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.08.2012 № 503, а відтак апеляційний господарський суд безпідставно залишив апеляційну скаргу Банку без руху.
Від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі № 910/17797/17 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема про те, що:
- звернення Банку зі скаргою спрямоване на штучне затягування судового процесу та невиконання рішення суду;
- Банк у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 05.02.2018, а тому апеляційний господарський суд, на думку Товариства, законно повернув апеляційну скаргу Банку;
- Товариство отримало від Банку лише копію касаційної скарги без додатків, що, на його думку, також свідчить про порушення Банком норм процесуального права.
Розгляд касаційної скарги відповідача здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України.
Перевіривши на підставі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало те, що Банком не було подано документа, що посвідчує повноваження адвоката на підписання апеляційної скарги.
Відповідно до приписів пункту 1 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Водночас відповідно до приписів частини четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга Банку була підписана адвокатом ОСОБА_4, повноваження якого підтверджувались ордером від 16.01.2018 ЧК № 024269 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.08.2012 № 503.
Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність від 23.08.2017 № 8220-К-Н-О, чинна до 31.12.2019, відповідно до якої ОСОБА_4 надано право оскаржувати рішення, ухвали постанови суду, а також підписувати, подавати та пред'являти від імені Банку необхідні документи.
За приписами частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Проте з урахуванням викладеного вбачається, що Банком при зверненні з апеляційною скаргою до неї було додано належні та допустимі докази на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_4 на підписання апеляційної скарги, а відтак апеляційний господарський суд дійшов хибного висновку про відсутність повноважень у адвоката ОСОБА_4 на підписання апеляційної скарги та безпідставно залишив апеляційну скаргу Банку без руху.
Водночас предметом даного судового розгляду є ухвала апеляційного господарського суду від 19.02.2018 про повернення апеляційної скарги Банку, оскільки у встановлений судом строк (16.02.2018) останній не усунув недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі від 05.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до приписів частини 4 частини першої статті 174 ГПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків, що визначено частиною шостою статті 260 ГПК України.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частиною першою статті 8 названого Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Враховуючи наведене, та оскільки Банком подано апеляційну скаргу з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо надання підтверджень повноважень адвоката на підписання апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції неправомірно постановлено ухвалу від 19.02.2018 про повернення апеляційної скарги Банку.
Водночас аргумент скаржника про те, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 на адресу Банку не надходила, а відтак він не міг виконати вимоги цієї ухвали відхиляється судом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції від 05.02.2018 направлялась Банку, що підтверджується відповідним штампом з відміткою суду на звороті ухвали від 05.02.2018.
З матеріалів справи вбачається і те, що зазначена ухвала, яка була направлена на адресу: пров. Музейний, 10, каб. 306, м. Київ, 01001, що вказана Банком як адреса для листування, була повернута до суду органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
При цьому Касаційний господарський суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З урахуванням викладеного та як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення Банку про залишення його апеляційної скарги без руху.
Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи, що повернення апеляційної скарги ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у справі № 910/17797/17 стало наслідком постановлення ухвали Київським апеляційним господарським судом від 05.02.2018 з неправильним застосуванням судом приписів пункту 1 частини третьої статті 258 ГПК України, ухвала апеляційного господарського суду від 19.02.2018 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до Київського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги з урахуванням викладеного у даній постанові.
Керуючись статтями 304, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 зі справи № 910/17797/17 скасувати.
3. Справу № 910/17797/17 направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко