Історія справи

Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №910/3539/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3539/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - Князьського О.С.,

Фірма "Дьолер Груп СЕ" - Воробйова О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023

у справі № 910/3539/22

за заявою Фірми "Дьолер Груп СЕ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина"

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 за заявою Фірми "Дьолер Груп СЕ" відкрито провадження у справі № 910/3539/22 про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина".

Ухвалою попереднього засідання від 19.09.2022 визнано кредиторами у справі №910/3539/22 по відношенню до ТОВ "Дьолер Буковина":

- Фірму "Дьолер Груп СЕ" в розмірі 462 279 188,96 грн, з яких: 83 310,00 грн - вимоги першої черги, 462 195 878,96 грн - вимоги четвертої черги;

- ОСОБА_1 в розмірі 2 771 383,41 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 2 191 421,41 грн - вимоги четвертої черги, 575 000,00 грн - вимоги шостої черги;

- адвоката Мар`яна Івана Степановича в розмірі 184 962,00 грн, з яких: 4962,00 грн - вимоги першої черги, 180 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ФОП Корню Корнелія Юрійовича в розмірі 250 962,00 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 246 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ФОП Угренюка Віталія Івановича в розмірі 1 092 762,00 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 1 087 800,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ФОП Подільчука Андрія Юрійовича в розмірі 319 962,00 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 315 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ТОВ "Національна енергетична група" в розмірі 515262,00 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 510 300,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ТОВ "Євро Груп Безпека" в розмірі 501 062,00 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 496 100,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ФОП Трачука Сергія Миколайовича в розмірі 284 962,00 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 280 000,00 грн - вимоги четвертої черги;

- ТОВ "Укргазпетролеум" в розмірі 3 821 167,44 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 3 816 205,44 грн - вимоги четвертої черги;

- ОСОБА_2 в розмірі 985 900,61 грн, з яких: 4 962,00 грн - вимоги першої черги, 980 938,61 грн - вимоги четвертої черги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 введено процедуру санації ТОВ "Дьолер Буковина" у справі № 910/3539/22; призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Завору О. І.; затверджено план санації ТОВ "Дьолер Буковина" в редакції, схваленій зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 20.10.2022; постановлено оприлюднити у встановленому частиною четвертою статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства порядку повідомлення про введення процедури санації ТОВ "Дьолер Буковина".

21.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Завори О.І. про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 90 КУзПБ, обґрунтоване тим, що наслідком затвердження плану санації є припинення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, вимоги яких визнані ухвалою від 19.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 відмовлено в задоволенні клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Завори О.І. про закриття провадження у справі.

27.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Завори О.І. про затвердження звіту керуючого санацією та припинення процедури санації боржника.

27.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання голови комітету кредиторів Фірми "Дьолер Груп СЕ" про закриття провадження у справі.

Подані клопотання мотивовані тим, що 23.02.2023 відбулися збори кредиторів ТОВ "Дьолер Буковина", на яких розглядався звіт керуючого санацією боржника, за результатами розгляду якого зборами кредиторів були прийняті наступні рішення про:

- схвалення звіту керуючого санацією ТОВ "Дьолер Буковина";

- припинення процедури санації ТОВ "Дьолер Буковина" у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника;

- звернення до Господарського суду м. Києва з клопотанням про закриття провадження у справі № 910/3539/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності Боржника.

Рішення зборів кредиторів оформлене відповідним протоколом б/н від 23.02.2023.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023:

- клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Завори О.І. про затвердження звіту керуючого санацією та припинення процедури санації боржника, а також клопотання голови комітету кредиторів Фірми "Дьолер Груп СЕ" про закриття провадження у справі задоволено;

- затверджено звіт керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Завори О.І. за підсумками процедури санації ТОВ "Дьолер Буковина";

- провадження у справі № 910/3539/22 закрито;

- дію мораторію припинено;

- зобов`язано державного реєстратора Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації внести запис до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про закриття провадження у справі №910/3539/22 про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина".

Постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що наслідком затвердження плану санації ТОВ "Дьолер Буковина" є відсутність ознак неплатоспроможності боржника, а також те, що зборами кредиторів ТОВ "Дьолер Буковина" прийнято рішення про схвалення звіту керуючого санацією боржника, що свідчить про обґрунтованість поданих клопотань, наявність підстав для затвердження звіту керуючого санацією за підсумками процедури санації та закриття провадження у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд визнав правомірним висновок суду першої інстанції про те, що наслідком затвердження судом плану санації є відсутність ознак неплатоспроможності боржника, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ є підставою для закриття провадження у справі №910/3539/22.

Короткий зміст касаційної скарги

Кредитор ОСОБА_1 (скаржник) подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 19.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала та постанова оскаржуються на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України у зв`язку з невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, неврахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 17.11.22 у справі № 924/1155/18.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди при вирішенні питання закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина" на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ не взяли до уваги, що розтермінування (розстрочення, відстрочення) строку погашення кредиторських вимог на 11 років не відновлює платоспроможність боржника, адже затверджена судом процедура санації є лише інструментом для боржника, який за її допомогою ухиляється від належних зобов`язань перед кредиторами.

ОСОБА_1 вказує, що при розгляді її апеляційної скарги апеляційним судом звужено зміст апеляційної скарги до висновків про непогодження із планом санації, який затверджений судом і який апелянтом не оскаржений. Апеляційним судом залишеного поза увагою зазначені апелянтом аргументи щодо незгоди із судовим рішенням про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дьолер Буковина» на стадії санації, яка запроваджена між заінтересованими особами (юридичними особами із спільними бенефіціарними власниками), яка фактично не переслідує принципів санації та порушує принципи добросовісності.

За доводами скаржника, суди не застосували принцип судового контролю, який полягає у дослідженні повноти та належності дій учасників справи про банкрутство ТОВ «Дьолер Буковина», в розрізі встановлення фактичних обставин справи та взаємовідносин між ініціюючим кредитором та боржником як заінтересованими особами, що має істотне значення для вирішення питання правомірності прийнятих зборами кредиторів рішень про затвердження звіту керуючого санацією, стверджучи, що кредитор, Фірма "Дьолер Груп СЕ", як заінтересована особа стосовно боржника, в силу частини п`ятої статті 52 КУзПБ, позбавлена права голосу при затвердженні плану санації ТОВ "Дьолер Буковина", а затверджений судом план санації фактично суперечить вимогам чинного законодавства та не відображає дійсний фінансово-господарський стан боржника на дату його затвердження.

Додатково скаржник звертає увагу Верховного Суду на обставини, які залишені поза увагою Північного апеляційного господарського суду та яким не дана належна оцінка, адже на виконання пункту 5 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апелянт повідомляв суд про те, що 100% бенефіціарним власником боржника є компанія «Dohler Group SE» (як правонаступника компанії Dohler GmbH, (внесеної до господарського реєстру районного суду Дармштадт під номером HRB 5979), юридична особа згідно з німецьким законодавством, зареєстрована в комерційному реєстрі окружного суду Дармилтадта під номером HRB 5005 Країна реєстрації: Німеччина, Дармилтадт, Рідштрассе 7-9, 64295), що ініціюючий кредитор - компанія «Dohler Group SE» є засновником ряду компаній на території країни-агресора Росії, співпрацює з окупантом та сплачує значні податки до бюджету країни-агресора, з наведенням переліку таких компаній.

Доводи інших учасників справи

Керуючий санацією ТОВ "Дьолер Буковина" арбітражний керуючий Завора О.І. подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів та вимог з підстав, викладених у відзиві, просить залишити її без задоволення, оскаржувані ухвалу та постанову вважає правомірними та такими, що прийняті з дотриманням матеріального та процесуального права.

ТОВ «Євро Груп Безпека» подало пояснення на відзив, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Кредитор адвокат Мар`ян І.С. у поданому відзиві не погоджується із доводами касаційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржені ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції - без змін, зазначаючи про їх правомірність, прийняття з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ТОВ «Національна енергетична група» у наданих суду поясненнях вважає касаційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані ухвала та постанова прийняті відповідно до вимог законодавства.

ТОВ «Укргазпетролеум» подало відзив, в якому зазначає про її необґрунтованість, оскільки її доводи гуртуються на хибних припущеннях, просить відмовити в її задоволенні.

Фірма "Дьолер Груп СЕ"(Dohler Group SE) у поданому до суду відзиві просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , зазначаючи, що її доводи не вказують на те, що оскаржувані ухвала та постанова були прийняті судами з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Дьолер Буковина" надало пояснення на касаційну скаргу, в якому звертає увагу суду на те, що затвердженим судами планом санації врегульовано погашення всіх грошових вимог кредиторів боржника, отже оскаржувані ухвала та постанова є правомірними, та такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи в судовому засіданні, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови апеляційного господарського суду та ухвали господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ТОВ «Дьолер Буковина» на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ.

КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до положень статті 6 цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Згідно з положеннями статті 49 КУзПБ, яка регулює закінчення процедури розпорядження майном, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі шляхом ухвалення відповідного судового рішення, зокрема: постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство.

Закриття провадження у справі про банкрутство врегульовано розділом VІ КУзПБ. Перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство боржника визначений приписами частини 1 статті 90 КУПБ, відповідно до яких господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

9) в інших випадках, передбачених законом.

При цьому в передбаченому зазначеним пунктом випадку провадження у справі про банкрутство може бути закрито лише до визнання боржника банкрутом (частина друга). Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала (частина третя).

У справі, що розглядається, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 відкрито процедуру санації ТОВ "Дьолер Буковина" та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Завору О.І., затверджено план санації ТОВ "Дьолер Буковина" в редакції, схваленій зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 20.10.2022.

Планом санації боржника передбачено прощення кредиторської заборгованості, включеної до шостої черги реєстру вимог кредиторів, а також відстрочення і розстрочення кредиторської заборгованості, включеної до першої та четвертої черг реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дьолер Буковина".

Так, у пункті 1.2 плану санації передбачено, що ТОВ "Дьолер Буковина" задовольнятиме вимоги кредиторів, що належать до класу кредиторів першої та четвертої черг, в такому порядку:

- виплата боргу відстрочується на вісім років з дня затвердження господарським судом плану санації;

- виплата боргу розстрочується на три роки з дня закінчення восьми років з дня затвердження господарським судом плану санації;

- виплата боргу на умовах розстрочення здійснюється в такому порядку: не пізніше тридцять першого грудня кожного з трьох років ТОВ "Дьолер Буковина" виплачує кожному кредитору, що належить до класу кредиторів першої, четвертої черг третину боргу перед такими кредиторами.

23.02.2023 відбулися збори кредиторів ТОВ "Дьолер Буковина", на яких розглядався звіт керуючого санацією боржника та за результатами розгляду якого зборами кредиторів одноголосно були прийняті наступні рішення про:

- схвалення звіту керуючого санацією ТОВ "Дьолер Буковина";

- припинення процедури санації ТОВ "Дьолер Буковина" у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника;

- звернення до Господарського суду міста Києва з клопотанням про закриття провадження у справі №910/3539/22 про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина" у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності Боржника.

Рішення зборів кредиторів оформлене відповідним протоколом б/н від 23.02.2023.

Розглянувши клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Завори О.І. про затвердження звіту керуючого санацією та припинення процедури санації боржника, а також клопотання голови комітету кредиторів Фірми "Дьолер Груп СЕ" про закриття провадження у справі, суди дійшли висновку, що наслідком затвердження плану санації ТОВ "Дьолер Буковина" є відсутність ознак неплатоспроможності боржника, а також те, що зборами кредиторів ТОВ "Дьолер Буковина" прийнято рішення про схвалення звіту керуючого санацією боржника, що свідчить про обґрунтованість поданих клопотань та доцільність їх задоволення, затвердження звіту керуючого санацією арбітражного керуючого Завори О. І. за підсумками процедури санації ТОВ "Дьолер Буковина" та закриття провадження у справі №910/3539/22 про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина".

При цьому, суд першої інстанції послався на положення статті 48 (збори кредиторів та комітет кредиторів) та статті 57 (звіт керуючого санацією) КУзПБ, без зазначення конкретної процесуальної норми, на підставі якої було закрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина"у справі про банкрутство.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для затвердження звіту керуючого санацією, в якості підстави закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина" зазначив пункт 8 частини першої статті 90 КУзПБ - господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Тобто, в основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок про те, що наслідком затвердження судом плану санації боржника є врегулювання погашення всіх грошових вимог кредиторів боржника, які визнані ухвалою суду від 19.09.2022 у справі № 910/3539/22 та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника, шляхом їх відстрочення та розстрочення, що є свідченням відсутності у ТОВ "Дьолер Буковина" станом на 23.02.2023 грошових зобов`язань, строк виконання яких настав, а відтак, й ознак неплатоспроможності.

В обґрунтування позиції відсутності у боржника ознак неплатоспроможності суди послались на положення статті 1 КУзПБ, зазначивши, що погашеними є задоволені вимоги кредиторів, а також вимоги кредиторів, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну або припинення зобов`язання в інший спосіб, що має місце у цій справі.

Верховний Суд не погоджується з таким висновком та зауважує, що неплатоспроможність визначена у статті 1 КУзПБ як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Водночас, у своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що аналіз норм статей 1 45 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2548/20.

Вказане свідчить про помилковість висновків судів про те, що наслідком затвердження судом плану санації є відсутність ознак неплатоспроможності боржника, а відтак, станом на 23.02.2023 (затвердження звіту керуючого санацією) ТОВ "Дьолер Буковина" не мало грошових зобов`язань, строк виконання яких настав.

Колегія суддів зауважує, що з`ясування ознак банкрутства (неплатоспроможності) та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі є завдання підсумкового засідання відповідно положень статті 49 КУзПБ.

Такі висновки Верховного Суду про обов`язок господарського суду щодо встановлення саме у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника узгоджуються з приписами пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ, згідно якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Тобто передумовою закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ в обов`язковому порядку є встановлення судом у підсумковому засіданні наявності/відсутності ознак неплатоспроможності боржника.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою попереднього засідання від 19.09.2022 у цій справі визнано кредиторами по відношенню до ТОВ "Дьолер Буковина": Фірму "Дьолер Груп СЕ" в розмірі 462 279 188,96 грн., ОСОБА_1 в розмірі 2 771 383,41 грн., адвоката Мар`яна І.С. в розмірі 184 962,00 грн., ФОП Корню К.Ю. в розмірі 250 962,00 грн., ФОП Угренюка В.І. в розмірі 1092762,00 грн., ФОП Подільчука А.Ю. в розмірі 319 962,00 грн., ТОВ "Національна енергетична група" в розмірі 515 262,00 грн., ТОВ "Євро Груп Безпека" в розмірі 501 062,00 грн., ФОП Трачука С.М. в розмірі 284 962,00 грн., ТОВ "Укргазпетролеум" в розмірі 3 821 167,44 грн., ОСОБА_2 в розмірі 985900,61 грн.

У підсумковому засіданні суд судом встановлено, що загальний розмір вимог кредиторів боржника, що підлягають задоволенню в першу, четверту та шосту чергу, складає 473 007 574,42 грн; за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника складено звіт від 15.08.2022, з якого вбачається, що фінансовий стан боржника характеризується ознаками стійкої фінансової неспроможності; ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства чи приховування банкрута виявлено не було. Беручи до уваги той факт, що у підприємства наявні земельні ділянки, будівлі та споруди, виробничі потужності та велика кількість працівників, а також те, що підприємство навіть за умов карантину не скорочувало обсяги виробництва та збуту продукції доцільним є застосування до підприємства процедури санації, про що постановлено відповідну ухвалу від 07.11.2022 та затверджено план санації боржника в редакції, схваленій зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 20.10.2022.

Тобто, в підсумковому засіданні, за результатом якого постановлено ухвалу від 07.11.2022, судом якраз й було встановлено ознаки неплатоспроможності боржника та визначено загальний розмір кредиторський вимог.

Закриваючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дьолер Буковина" на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ, суди помилково ототожнили врегулювання строку погашення грошових вимог, які визнані та включені до реєстру вимог кредиторів боржника, шляхом їх прощення (списання), відстрочення, розстрочення, з поняттям відсутності у боржника грошових зобов`язань, строк виконання яких настав, а відтак, й відсутності ознак неплатоспроможності, оскільки відстрочення, розстрочення строку погашення грошових вимог боржника, внесених до реєстру вимог кредиторів боржника, у даному випадку, протягом 11 років з дня затвердження плану санації, не охоплюється поняттям погашених вимог кредиторів, який визначений приписами статті 1 КУПБ.

Відтак, з цієї точки зору видається невиправданим підхід попередніх судів до застосування до спірної ситуації норм саме пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суди також не досліджували поданий керуючим санацією звіт на його відповідність положенням частини 2, 3 статті 57 КУзПБ, в яких закріплена необхідна сукупність відомостей, які повинен містити поданий на затвердження суду звіт керуючого санації за підсумками проведення процедури санації, та перелік додатків, які додаються до звіту. Суди не надали оцінки діям керуючого санації в процедурі санації боржника, участь якого, серед іншого, полягає у відображенні у поданому звіті достовірних відомостей про дійсний фінансово-господарський стан боржника на дату його затвердження, зокрема, його баланс, розрахунки прибутків і збитків, наявності грошових коштів, стану розрахунків з кредиторами, про дебіторську заборгованість та про стан кредиторської заборгованості, з наданням доказів на їх підтвердження.

Судами не було досліджено обставини економічної обґрунтованості відтермінування строку погашення грошових вимог боржника перед кредиторами на термін 9 років та подальше їх розстрочення на 3 роки, які суди мали встановити за підставі аналізу, оцінки та дослідження визначених планом санації обставин з огляду на фактично-доказову базу його виконання, з метою з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації, а саме, вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

Залишились без відповідного реагування судів доводи кредитора ОСОБА_1 щодо взаємовідносин між ініціюючим кредитором та боржником як заінтересованими особами, щодо має істотне значення для вирішення питання правомірності прийнятих зборами кредиторів рішень про затвердження звіту керуючого санацією та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дьолер Буковина» на стадії санації.

Вказане свідчить про відсутність активної процесуальної позиції судів, яка з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, що стосуються стадії затвердження звіту керуючого санацією та вирішення питання щодо подальших дій в провадженні у справі про банкрутство за наслідками прийнятого зборами кредиторів рішення.

Крім того, Верховний Суд додатково звертає увагу на обставини, залишені поза увагою апеляційного господарського суду та яким не надана належна оцінка.

Відкриваючи апеляційне провадження суд апеляційної інстанції в ухвалі 19.06.2023 пунктом 5 зобов`язав учасників провадження у справі надати відомості: чи є учасником справи юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або засновником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація; громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, апеляційним судом не надано оцінки виконання всіма учасниками справи вказаної вимоги, аналізу відомостей, наданих на її виконання, деякими учасниками, зокрема відомостям, наданих скаржником про те, що ініціюючий кредитор є засновником ряду компаній на території країни-агресора Росії, співпрацює з окупантом та сплачує значні податки до бюджету країни-агресора, з наведенням переліку таких компаній, апеляційним судом не здійснено.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного у сукупності Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалені у цій справі судові рішення вищезгаданим вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні доводам учасників відповідної правової оцінки, що свідчить про передчасність висновків судів про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ. Відтак, оскаржувані ухвала та постанова не можуть вважатися такими, що відповідають критеріям справедливого судового розгляду відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За змістом частини 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що судами порушено принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у судовому рішенні, яким вирішувався спір по суті, а Верховний Суд, діючи в межах повноважень, встановлених статтею 300 ГПК України, не може встановлювати обставини, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Судові витрати

Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не здійснюється.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі №910/3539/22 скасувати.

3. Справу № 910/3539/22 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Картере В.І.

Пєсков В.Г.