ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1610/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 (суддя - Рильова О.В.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 (головуючий суддя - Геза Т.Д., судді: Лакіза В.В., Тарасова І.В.)

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект"

про стягнення 364 597,36 грн.,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 364 597,36 грн.

1.2. В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що через відсутність платежів за земельну ділянку по вул. Бучми, 15 у м. Харкові, на якій розташована нежитлова будівля Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" літ. "А-1" (з прибудовою "А1-1", навіс "А2-1"), бюджет міста за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 недоотримав 364 597,36 грн.

Прокурор вважав, що, відповідно до приписів ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідач зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені ним кошти.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів Харківської міської ради в суді прокурор зазначив, що з моменту отримання права власності ТОВ "Промкомплект" на нежитлову будівлю та до теперішнього часу Харківська міська рада не звернулася до суду з позовною заявою та не вжила заходів щодо стягнення з боржника недоотриманої орендної плати за землю в розмірі 364 597,36 грн., що призвело до ненадходження зазначених коштів до територіальної громади міста Харкова.

1.3. Позивач позовні вимоги підтримав.

1.4. Відповідач проти позову заперечував, просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності за заявленими вимогами.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 у задоволенні позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 364 597,36 грн. відмовлено.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 вказане рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 24.06.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Харківської області до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 922/1610/18.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 у справі №922/1610/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 922/1610/18 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишено без руху до 27.08.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником наведені підстави у заяві про поновлення строку визнані неповажними; встановлено Заступнику прокурора Харківської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 заяву Заступника прокурора Харківської області про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено; поновлено Заступнику прокурора Харківської області строк для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №922/1610/18; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 922/1610/18; провадження у справі № 922/1610/18 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

3.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 поновлено провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 922/1610/18. Суд ухвалив розглянути вказану касаційну скаргу у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

3.6. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 922/1610/18 зупинено до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.

3.7. Ухвалою суду від 22.07.2020 задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора, поновлено провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 922/1610/18. Суд ухвалив розглянути вказану касаційну скаргу у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

3.8. Від заступника Генерального прокурора 29.07.2020 отримано клопотання про поновлення провадження у справі, яке залишається судом без задоволення, враховуючи те, що провадження у справі поновлено ухвалою суду від 22.07.2020.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі прокурор просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати за подання касаційної скарги покласти на відповідачів.

4.2. Ці вимоги мотивовано тим, що судами неналежно з`ясовано всі обставини, покладені в обґрунтування заявленого позову, документи, долучені до матеріалів справи, на підставі яких повною мірою можна встановити межі, площу та конфігурацію спірної земельної ділянки та, як наслідок, задовольнити заявлені позовні вимоги.

4.3. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. 05.02.2018 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в порядку ст.ст. 12, 189 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) здійснені заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 15, здійснено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки.

Обстеження на місцевості здійснювалося за участі інженера-геодезиста Рябової Аліни Вячеславівни (кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012901) та інженера-землевпорядника Ткачової Ганни Олексіївни кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 № 000023).

За результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості складено Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 15 (колишня вул. Уборевіча) від 05.02.2018.

У вищезазначеному акті встановлено, що ТОВ "Промкомплект" з 03.10.2012 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,0707 га по вул. Бучми, 15 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

5.2. Також обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці по вул. Бучми, 15 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "А-1" (з прибудовою "А1-1", навіс "А2-1") загальною площею 126,5 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Промкомплект". Земельна ділянка використовуються ТОВ "Промкомплект" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (автомийка та СТО). Площа земельної ділянки, відповідно до її меж, складає 0,0707 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж паркану.

5.3. Прокурор у позовній заяві посилався на те, що через відсутність платежів за земельну ділянку по вул. Бучми, 15 у м. Харкові, на якій розташована нежитлова будівля, що належить ТОВ «Промкомплект», у період з 01.06.2015 по 31.05.2018 бюджет міста Харкова недоотримав 364597,36 грн. орендної плати за землю.

Вказаний розрахунок проведено Департаментом територіального контролю Харківської міської ради із застосуванням комплексу геодезичних та землевпорядних робіт та програмного комплексу з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова, розробленого на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013.

5.4. З пояснень позивача щодо здійснення розрахунку заявленої у позові суми вбачається, що з метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 було:

1. Затверджено "Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", у тому числі:

1.1. Базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України;

1.2. Економіко-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів:

1.2.1. Опис меж економіко-планувальних зон;

1.2.2. Схема економіко-планувального зонування;

1.2.3. Значення коефіцієнтів Км2 економіко-планувальних зон;

1.3. Визначення впливу локальних факторів у складі документів:

1.3.1. Карти-схеми зон впливу функціонально-планувальних, інженерно-інфраструктурних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ладшафтних, санітарно-гігієнічних локальних факторів;

1.3.2. Значення коефіцієнтів КмЗ зон впливу локальних факторів;

1.4. Нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.

Згідно п. 2 цього рішення, нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Додатками 1 та 2 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що спірна земельна ділянка розміщена в економіко-планувальній зоні міста Харкова під кодом -7550, коефіцієнт Км2 якої становить 1,56.

Км3 - це сукупний локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони та розрахований програмним комплексом "Нормативна грошова оцінка" шляхом перемноження значень локальних факторів, що характеризують місце розташування конкретної земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, який становить 1,21589.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 затверджено "Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" та встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 затверджено "Положення про прядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові", яке набрало чинності з 01.03.2008.

Згідно п. 2.3. додатку до цього рішення, базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду.

Відповідно до п. 2.4. зазначеного додатку, річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О=Ц х Б х К1 х К2, де

Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.;

Б - єдина для м.Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці);

К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього рішення;

К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Згідно п. 2.5. цього додатку, розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08.

Відповідно до п. 4.1. зазначеного додатку, порядок розрахунку орендної плати встановлений розділом II цього Положення, не розповсюджується на землі, перелік яких наведений в таблиці.

5.5. За твердженням позивача, несплата відповідачем орендної плати у розмірі, у якому мав би сплачувати позивач за наявності договору оренди, стало наслідком безпідставного збагачення відповідача за рахунок позивача, а відтак, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу грошові кошти, безпідставно збережені внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою, відповідно до приписів ст.1212 ЦК України.

6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Суд першої інстанції, під час дослідження матеріалів позовної заяви у даній справі, дійшов до висновку про відсутність доведеності обставин щодо невиконання або неналежного виконання Харківською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Суд також послався на те, що прокурором не надано доказів (внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо), які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", тому відмовив у задоволенні позовних вимог.

6.2. Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та приймаючи нове про відмову у позові, апеляційний господарський суд свої висновки мотивував тим, що спірна земельна ділянка площею 0,0707 га не має ні визначених меж, ні кадастрового номеру, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, тому не може вважатися сформованою земельною ділянкою в розумінні статті 79-1 ЗК України. При цьому розрахунок суми орендної плати, здійснений позивачем, ґрунтується на припущеннях та приблизних показниках, які не відповідають дійсним характеристикам спірної земельної ділянки, тому є недоведеним належними та допустимими доказами.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

7.2. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, до розгляду якої зупинялося провадження у даній справі, зазначила такий правовий висновок.

Відмова у позові, поданому прокурором за наявності компетентного органу, через те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва, означатиме неможливість повторного звернення як прокурора, так і самого органу як позивача в інтересах держави.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18.

7.3. З огляду на викладене, колегія суддів касаційного суду погоджується зі скасуванням апеляційним господарським судом рішення місцевого суду, яким саме відмовлено у позові по суті і саме з підстав недоведеності обставин щодо невиконання або неналежного виконання Харківською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади.

7.4. Разом з цим, розглянувши заявлений позов по суті вимог, апеляційний господарський суд законно виходив з того, що відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).

7.5. Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, без належних на те правових підстав.

7.6. Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Таким чином, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України «Про оренду землі» у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

7.7. Водночас, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

7.8. Апеляційним судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради №1527/14 від 26.03.2014 "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надано дозвіл ТОВ "Промкомплект" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель транспорту, площею 0,0480 га для експлуатації та обслуговування автомийки по вул. Уборевича, 15 (на даний час - вул. Бучми, 15).

Пунктом 2.2. вказаного рішення передбачено, що земельні ділянки для експлуатації та обслуговування, зазначених у додатку до цього рішення, об`єктів буде надано їм у користування окремими рішеннями після надання технічної документації із землеустрою у встановленому порядку.

ТОВ «Промкомплект» не розробляло технічну документацію на спірну земельну ділянку.

Згідно з матеріалами справи, спірна земельна ділянка, яку фактично використовує відповідач під своїм об`єктом нерухомості, за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 15, станом на день подання позову до суду зареєстрована у Державному земельному кадастрі у встановленому законом порядку за кадастровим номером 6310137500:11:003:0004 загальною площею 0,048 га.

7.9. Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що у акті та розрахунку за 2016 - 2018 роки позивачем зазначено площу земельної ділянки - 0,0707 га, що є більшою, ніж надавалася ТОВ «Промкомплект» відповідно до рішення Харківської міської ради № 1527/14 від 26.03.2014.

Позивач не надав до матеріалів справи технічну документацію з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки площею 0,0707 га.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не містить жодних даних щодо технічної документації земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0707 га, що свідчить про недоведеність позивачем своїх вимог.

До матеріалів справи не додано доказів, які свідчать про те, що розмір земельної ділянки змінювався у період з 2014 по 2018 роки.

Вищезазначена площа земельної ділянки (0,0707 га) визначена позивачем на підставі топографічного плану та акту обстеження земельної ділянки.

Як вірно зазначив апеляційний господарський суд, чинним законодавством України не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів та актів обстеження земельних ділянок, які не є документацією землеустрою.

Тобто спірна земельна ділянка площею 0,0707 га не має ні визначених меж, ні кадастрового номеру, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, тому не може вважатися сформованою земельною ділянкою в розумінні статті 79-1 ЗК України.

7.10. Крім того, як вказав, апеляційний суд, відсоток строку оренди - показник, який визначається залежно від строку оренди земельної ділянки, що фіксується лише у договорі оренди.

Не маючи договору оренди земельної ділянки правильно визначити його розмір неможливо.

Відповідно до п. 2.6. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові його значення коливається від 60% до 100%.

7.11. З урахуванням викладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що розрахунок суми орендної плати, здійснений позивачем, ґрунтується на припущеннях та приблизних показниках, які не відповідають дійсним характеристикам спірної земельної ділянки, тому є недоведеним належними та допустимими доказами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову.

7.12. Аналогічних висновків дотримується Касаційний господарський суд, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №922/2811/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 29.08.2019 у справі №922/3443/18, від 27.08.2019 у справі №922/2762/18, від 12.08.2019 у справі №922/2927/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 06.08.2019 у справі №922/3560/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 16.04.2019 у справі №922/744/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі № 922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області необхідно залишити без задоволення, а прийняту у справі постанову залишити без змін.

8.3. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ч.13 ст.8, 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №922/1610/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський