Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.03.2021 року у справі №911/2766/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2766/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Національного Банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б. В.

Отрюх, судді: О. М. Остапенко, Б. М. Поляков) від 03.02.2021

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мега Фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора- Маковей О. Г., адвокат,

представник боржника -Шевчук О. І., адвокат,

представник скаржника (Національного Банку України) - Бірюкова О. А. (в порядку самопредставництва).

1. Короткий зміст вимог

1.1.22.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мега Фінанс" (далі - Кредитор) подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Київська" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства.

1.2. Заява мотивована заборгованістю Боржника перед Кредитором в сумі 35 602 856
грн 00 коп., на яку Закрите акціонерне товариство "Птахофабрика Київська" (що перетворене в Боржника) 30.12.2010 видало простий вексель серії АА 2173101 (далі - Вексель), на звороті якого міститься низка індосаментів, остатнім з яких є іменний індосамент сплатити наказу Кредитора, а всі попередні індосаменти є безперервними, починаючи з ремітента (першого векселедержателя); а також фінансовою неспроможністю Боржника сплатити вказану заборгованість, оскільки на вимогу Кредитора 16.09.2020 про оплату Векселя, про що сторони уклали акт пред'явлення векселя до платежу, Кредитор оплату за цим векселем не одержав, у зв'язку із чим 18.09.2020 нотаріусом вчинено протест у неплатежі за Векселем.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1.26.11.2020 Господарський суд Київської області ухвалив про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, залишивши без розгляду заяви арбітражних керуючих Чупруна Є. В., Бурлакова В. В., Холостого О. І. та Макового О. В. про участь у цій справі.

2.2. Рішення суду мотивовано законодавчим обмеженням та забороною на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, оскільки вимоги Кредитора до Боржника виникли після 12.03.2020 - в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19, коли тимчасово - на період карантину та протягом 90 днів з дня його скасування відповідно до внесених до Кодексу України з процедур банкрутства змін, що набрали чинності з 17.10.2020, встановлена заборона на відкриття провадження у справі про банкрутство боржників -юридичних осіб за вимогами, що виникли з 12.03.2020.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1 03.02.2021 Північний апеляційний господарський суд постановив, зокрема про скасування ухвали Господарського суду Київської області від 26.11.2020 з прийняттям нового рішення - про направлення справи на розгляд на стадію підготовчого засідання суду.

3.2 Рішення апеляційного суду мотивовано безпідставним застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносинах норм Закону, що, згідно з внесеними до Кодексу України з процедур банкрутства, встановлювали обмеження на відкриття провадження у справі про банкрутство боржників -юридичних осіб за вимогами, що виникли з 12.03.2020, неврахуванням судом набрання чинності цими змінами з
17.10.2020, правил дії закону в часі та відповідну правову позицію Верховного Суду України, згідно з якою норми, що набрали чинності з 17.10.2020 не можуть поширюватись на спірні правовідносини, що виникли до цієї дати, оскільки строк платежу за Векселем 01.07.2020, він пред'явлений до виконання 16.09.2020, опротестований нотаріусом 18.09.2020, а із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Кредитор звернувся 22.09.2020.

4. Встановлені судами обставини

4.1 30.12.2010 Закрите акціонерне товариство "Птахофабрика Київська", яке в подальшому перетворено у товариство Боржника, видало Вексель на суму 35 602 856
грн 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландгут Україна".

На цьому векселі міститься низка індосаментів, останній з яких "платити наказу Кредитора.

У зазначеному векселі міститься дата його оплати (зі змінами) за пред'явленням, але не раніше 01.07.2020.

4.2 16.09.2020 Кредитор пред'явив, а Боржник прийняв до платежу Вексель на суму 35 602 856 грн 00 коп., про що сторони склали акт про пред'явлення векселя до платежу (вимога про сплату векселя) від 16.09.2020.

4.3 17.09.2020 Кредитор подав Вексель приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сергеєву О. О. на опротестування.

18.09.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О. на прохання Кредитора, векселедержателя Векселя, виданого Боржником
30.12.2010 в місті Києві із строком платежу за пред'явленням, але не раніше
01.07.2020 на суму 35 602 856 грн 00 коп., вчинив протест у неплатежі за простим векселем, який зареєстровано в реєстрі за № 917.

4.4 25.09.2020 Господарський суд Київської області ухвалив: прийняти до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, призначити проведення підготовчого засідання суду на 12.10.2020, запропонувати арбітражним керуючим Бурлакову Василю Вітіславовичу, Чупруну Євгену Вікторовичу та Холостому Олександру Івановичу до 08.10.2020 подати заяву на участь у справі про банкрутство Боржника відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, та зобов'язано Кредитора та Боржника надати суду витребувані документи.

4.5 30.09.2020 до Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича надійшла заява № 02-01/187 від 29.09.2020 (вх. № 20922/20) про участь у справі про банкрутство Боржника.

02.10.2020 до Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Холостого Олександра Івановича надійшла заява вих. № 01-34/301 від 02.10.2020 (вх. № 21141/20) про участь у справі про банкрутство Боржника.

02.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Бурлакова Василя Вітіславовича надійшла заява № 03-02/138 від 30.09.2020 (вх. № 21142/20) про участь у справі про банкрутство Боржника.

05.10.2020 до Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича надійшла заява б/н від 01.10.2020 (вх. № 21278/20) про участь у справі про банкрутство Боржника.

4.6 Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з
22.05.2020 до 31.07.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від
11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01.08.2020 до 31.12.2020 на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1 22.01.2021 Національний банк України подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, а ухвалу Господарського суду Київської області від 26.11.2020 -залишити без змін.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1 Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд порушив, неправильно застосувавши у спірних правовідносинах норми права - статті 3, 236 ГПК України, статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби COVID-19" № 728-ІХ, не врахувавши при цьому висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах - щодо дії закону в часі, викладених в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, а також обставин вчинення судом у справі процесуальних дій з прийняття заяви до розгляду, проведення підготовчого засідання та відмови у відкритті провадження.

6.2 Також, згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки відсутні висновки щодо застосування Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби COVID-19" № 728-ІХ в частині заборони на відкриття проваджень у справі про банкрутство.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1 Аргументи Кредитора і Боржника у відзивах на касаційну скаргу, у яких сторони погодились із висновками та мотивами в оскаржуваній постанові апеляційного суду, зводяться до незгоди з аргументами касаційної скарги з мотивів безпідставного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби COVID-19" № 728-ІХ, через неврахування судом положень та принципу дії закону в часі, з урахуванням якого встановлені статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" обмеження на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника не були чинними на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин за вимогами Кредитора до Боржника, що ґрунтуються на Векселі, на дату звернення Кредитора із заявою про порушення провадження у цій справі та на дату прийняття цієї заяви судом.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо обмежень на відкриття провадження у справі про банкрутство

8.1 Суди встановили, що спір виник щодо відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника - юридичної особи.

8.2 Умови, порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутство (далі - КУзПБ, Кодекс).

Банкрутство юридичних осіб (підстави, умови, порядок, особливості) регламентовано положеннями книги третьої пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, положення розділу І якої містять норми щодо провадження у справі про банкрутство юридичної особи, зокрема підстави та порядок відкриття провадження у справі.

8.3 Так, згідно з частиною першої статті 39 Кодексу у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, господарський суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини п'ятої цієї статті КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про:

відкриття провадження у справі;

відмову у відкритті провадження у справі.

8.4 При цьому, якщо Кодексом підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з'ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в частині шостій статті 39 КУзПБ.

Так, відповідно до частини шостої статті 39 Кодексу господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Наведені підстави належать до прямих, загальних, безумовних та не обмежених в часі заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, оскільки застосовуються без урахування будь-яких особливостей - безумовно - в силу прямої норми Закону, незалежно від суб'єкта звернення із відповідною заявою та організаційної форми суб'єкта - боржника, підстав виникнення, складу, періоду виникнення вимог до боржника тощо.

8.5 Водночас до прямих, однак не загальних заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, можуть належати підстави, які також прямо визначені законом, однак застосовуються залежно від суб'єкта звернення, від суб'єкта банкрутства, від умов/підстав/обмежень, за яких ці заборони застосовуються, та можуть мати тимчасовий характер.

До однієї із таких заборон, що прямо встановлена Кодексом, однак є умовною та тимчасовою, є заборона на відкриття провадження у справі про банкрутство, застосування якої зумовлено карантином, встановленим тимчасово Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Порядок та умови застосування цієї заборони визначені пунктом 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, відповідно до яких установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

8.6 Наведені обмеження були запроваджені згідно зі змінами, внесеними в Кодекс Законом України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" від 18.06.2020 № 728-IX, що набрав чинності з 17.10.2020 (далі - ~law18~).

Щодо порядку застосування цих положень в часі та щодо поширення ~law19~ на правовідносини, які стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, та на правовідносини з відкриття провадження у справі про банкрутство, що виникли до набрання чинності ~law20~, Суд зазначає про таке.

8.7 У вирішенні цього питання Суд звертається до нормативного врегулювання порядку дії закону в часі.

Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом цієї норми під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався таким на момент вчинення процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже Основним Законом закріплений принцип незворотності дії закону у часі.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від
09.02.1999 № 1-рп/99, від 06.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Водночас, в пункті першому резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначено, що положення частини 1 статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Такого висновку Конституційний Суд дійшов, мотивувавши цей висновок в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99.

Натомість в пункті 3 мотивувальної частини цього рішення Конституційний Суд вказав, що наведений висновок не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

8.8 У зв'язку з викладеним пряма вказівка у нормах пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ і ~law21~ (яким були внесені відповідні зміни до Кодексу), на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12 березня 2020 року, є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі.

А тому набрання чинності з 17.10.2020 вказаними змінами в Кодекс (пункт 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень) згідно із ~law22~ не обмежує застосування відповідних положень КУзПБ і ~law23~ та не обмежує їх поширення на матеріально-правові відносини та процесуальні правовідносини з відкриття провадження у справі про банкрутство, що виникли до набрання чинності з 17.10.2020 цими змінами, однак з 12.03.2020.

8.9 Дійшовши цього висновку, Суд зазначає про помилковість протилежних висновків апеляційного суду в оскаржуваній постанові - про необхідність врахування у спірних правовідносинах набрання чинності з 17.10.2020 відповідними змінами у пункті 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та про безпідставне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм ~law24~, та наведених приписів пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ щодо обмежень на відкриття провадження у справі про банкрутство боржників -юридичних осіб за вимогами, що виникли з 12.03.2020.

8.10 А тому, враховуючи встановлені судами обставини (пункти 1.1,4.1-4.3,4.6), асаме:

- виникнення у Боржника зобов'язань перед Кредитором на суму 35 602 856 грн 00 коп в липні 2020, за Векселем, виданим 30.12.2010 Закритим акціонерне товариство "Птахофабрика Київська", перетвореним у товариство Боржника, видало Вексель, у якому міститься дата його оплати (зі змінами) за пред'явленням, але не раніше
01.07.2020;

- пред'явлення Кредитором 16.09.2020 та прийняття Боржником до платежу цього Векселю зі складенням сторонами про це акт про пред'явлення векселя до платежу (вимога про сплату векселя);

- подання Кредитором 17.09.2020 Векселю приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сергеєву О. О. на опротестування;

- вчинення 18.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О. на прохання Кредитора, протесту у неплатежі за простим Векселем, який зареєстровано в реєстрі за № 917;

- звернення 22.09.2020 Кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника;

- встановлення Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 на території України карантину з 12.03.2020 до
31.12.2020;

Суд погоджується із висновками суду першої інстанції в скасованому апеляційним судом рішенні про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника з підстав наявності законодавчих обмежень у вигляді заборони на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, вимоги до якого виникли у Кредитора після 12.03.2020 - в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19, що зроблені судом першої інстанції з правильним застосуванням положень пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та ~law25~.

8.11 Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункт 6.1) та відхиляє протилежні аргументи Кредитора і Боржника у відзивах на касаційну скаргу (пункт 7.1).

8.12 Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно з положеннями статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статті 312 ГПК України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

8.13 У зв'язку з викладеним, зважаючи на правильність та відповідність Закону висновків суду першої інстанції у скасованому апеляційним судом рішенні про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора, та з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 308 та статті 312 ГПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, а оскаржувана постанова апеляційного суду -скасуванню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного Банку України задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 911/2766/20 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Київської області від 26.11.2020 у справі № 911/2766/20 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк