Історія справи

Ухвала КГС ВП від 31.10.2018 року у справі №922/3388/15
Ухвала КГС ВП від 03.06.2018 року у справі №922/3388/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3388/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"

у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Гребенюка Н.В., Барбашової С.В., Медуниці О.Є.

від 18.04.2018

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі № 922/3388/15

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго"

до відповідачів 1) Комунального підприємства "Харківводоканал"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик"

про стягнення 19838732,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.07.2015 (суддя Добреля Н.С.) позов Акціонерної компанії "Харківобленерго" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" вартість електричної енергії в розмірі 19625004,84 грн з яких: (тарифна складова 16354170,70 грн та ПДВ 20% - 3270834,14 грн), перевищення договірних величин споживання електричної потужності 10623,48 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" плату з компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 203104,36 грн з яких: тарифна складова за КРЕ 169253,63 грн та ПДВ 20% - 33850,73 грн, 73080,00 грн судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі №922/3388/15 (головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Россолов В.В., Тихий П.В.) апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2015 у справі № 922/3388/15 скасовано в частині стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" вартості електричної енергії в розмірі 19625004,84 грн та в цій частині припинено провадження у справі. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2015 у справі № 922/3388/15 залишено без змін.

У жовтні 2017 року Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі №922/3388/15, в якій просила, з урахуванням поданих уточнень, скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 в частині припинення провадження у справі про стягнення вартості електричної енергії у розмірі 19625004,84 грн та задовольнити вимоги в цій частині, в іншій частині залишити зазначену постанову без змін.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі №922/3388/15 позивач посилався на те, що підставою для часткового скасування рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2015 у справі № 922/3388/15 та припинення провадження у справі в цій частині, був договір про переведення боргу № 169/7-УТ/15 від 31.07.2015, укладений між Комунальним підприємством "Харківводоканал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик" та Акціонерною компанією "Харківобленерго". Цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони - первісного боржника (Комунального підприємства "Харківводоканал") на нового боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик") у зобов'язаннях, що виникли за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008, укладеного між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Комунальним підприємством "Харківводоканал" в частині заборгованості за спожиту електричну енергію у квітні 2015 року на суму 19625004,84 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 922/4819/16 за позовом Національного антикорупційного бюро України до Акціонерної компанії "Харківобленерго", Комунального підприємства "Харківводоканал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик" визнано недійсним договір про переведення боргу від 31.07.2015 № 169/7-УТ/15.

Харківський апеляційний господарський суд ухвалою від 18.04.2018 в задоволенні заяви Акціонерної компанії "Харківобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі № 922/3388/15 відмовив.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що сам факт наявності рішення господарського суду про визнання недійсним договору про переведення боргу від 31.07.2015 №169/7-УТ/15 не є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю ознак їх істотності для вирішення даного господарського спору, та не має преюдиціального значення в рамках даного провадження.

04.05.2018 Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 у справі № 922/3388/15.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановлення апеляційним судом ухвали про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі № 922/3388/15 без врахування факту визнання недійсним договору №169/7-УТ/15 призвело до порушення прав Акціонерної компанії "Харківобленерго". Наведена ним обставина характеризується наявністю усіх необхідних ознак для надання їй статусу нововиявленої. А саме: 1) існувала на час розгляду справи: договір про переведення боргу було укладено сторонами 31.07.2015. Оскільки, відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, на час прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови від 07.10.2015, зазначений правочин вже був недійсним; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, оскільки постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №922/4819/16, якою визнано договір про переведення боргу від 31.07.2015 №169/7-УТ/15 недійсним, набрала чинності з моменту її проголошення. Тобто на час розгляду справи №922/3388/15 обставини недійсності договору вже мали місце, але не могли бути відомі заявникові; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, оскільки саме укладення договору про переведення боргу від 31.07.2015 №169/7-УТ/15 стало підставою для прийняття судом апеляційної інстанції рішення про припинення провадження у справі в частині заборгованості за спожиту електричну енергію у квітні 2015 року у розмірі 19625004,84 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2018 у справі №922/3388/15 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач І.В.

Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерної компанії "Харківобленерго" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 року у справі № 922/3388/15, та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Комунальне підприємство "Харківводоканал" подало відзив на касаційну скаргу у якому просило залишити її без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 у справі №922/3388/15 залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Харківводоканал" зазначило, що судом апеляційної інстанції надана правильна оцінка наведеним позивачем обставинам, які не є нововиявленими з огляду на положення статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Позивач був обізнаний про наявність обставин, які стали підставою для визнання правочину недійсним та міг скористатись правом на звернення до суду з вимогою про визнання його недійсним у процесі вирішення судами питання щодо стягнення боргу.

Звернуло увагу суду, що відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик" не скористалося правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, що в силу частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що є підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.01.2008 між сторонами - Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Комунальним підприємством «ВТП «Вода» було укладено договір на постачання електричної енергії № 1.01.

Згідно рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 577/11 Комунальне підприємство «ВТП «Вода» було перейменовано у Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Даний договір, відповідно до пункту 9, був пролонгований на 2015 рік.

Станом на 01.05.2015 у Комунального підприємства "Харківводоканал" перед Акціонерною компанією "Харківобленерго" склалася заборгованість у розмірі 19354170,70 грн - вартість електричної енергії (тарифна складова - 16354170,70 грн та ПДВ 20 % - 3270834,14 грн; плата з компенсації перетікання реактивної енергії (далі - КРЕ) у розмірі 203104,36 грн (тарифна складова за КРЕ - 169253,63 грн та ПДВ 20 % - 33850,73 грн); перевищення договірних величин споживання електричної потужності - 10623,48 грн.

31.07.2015 між Комунальним підприємством "Харківводоканал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик" та Акціонерною компанією "Харківобленерго" укладено договір про переведення боргу № 169/7-УТ/15, відповідно до умов якого первісний боржник, Комунальне підприємство "Харківводоканал", переводить на нового боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик", а новий боржник приймає на себе зобов'язання первісного боржника і стає боржником у зобов'язаннях, що виникли за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 в частині заборгованості за активну електричну енергію поставлену кредитором - Акціонерною компанією "Харківобленерго" первісному боржнику Комунальному підприємству "Харківводоканал" у квітні 2015 року на суму 19625004,84 грн. З моменту укладання цього договору кредитор - Акціонерна компанія "Харківобленерго" не має жодних претензій до первісного боржника по вказаним зобов'язанням (п.5.2 вищевказаного договору про переведення боргу).

Укладення зазначеного договору про переведення боргу № 169/7-УТ/15 від 31.07.2015 стало підставою для прийняття судом апеляційної інстанції рішення про припинення провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" вартості електричної енергії в розмірі 19625004,84 грн згідно з пунктом 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017, чинній на час прийняття рішення) у зв?язку з відсутністю предмету спору.

У грудні 2016 року Національне антикорупційне бюро України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору про переведення боргу від 31.07.2015 №169/7-УТ/15, укладеного між сторонами спору, а саме, Акціонерною компанією "Харківобленерго", Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трансфербутик". Підставою позову зазначено те, що договір від 31.07.2015 укладений учасниками спору з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та положенням статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 13.09.2017 у справі №922/4819/16 рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2017 скасував. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним договір про переведення боргу від 31.07.2015 №169/7-УТ/15, укладений між Комунальним підприємством «Харківводоканал» (ідентифікаційний код 03361715), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Трансфербутик» (ідентифікаційний код 32531107) та Акціонерним товариством «Харківобленерго» (ідентифікаційний код 00131954).

Прийняття рішення судом апеляційної інстанції про визнання недійсним договору про переведення боргу від 31.07.2015 №169/7-УТ/15 стало підставою для звернення Акціонерної компанії "Харківобленерго" із заявою, в порядку статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017, чинній на час звернення з заявою), про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі №922/3388/15 за нововиявленими обставинами.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Акціонерної компанії "Харківобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, дійшов висновку, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, не могли бути враховані судом при ухваленні судом судового рішення, а тому є новими обставинами і можуть бути підставою для пред?явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017, чинній на час звернення з заявою), господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

Аналіз положень статті 112 Господарського процесуального кодексу України дозволяє визначити нововиявлені обставини як юридичні факти, які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; мають істотне значення для правильного вирішення даної справи та вплинули б на остаточне вирішення справи судом; не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Враховуючи положення розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час подання заяви) господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

З огляду на викладене, аналізуючи норми чинного законодавства, суд касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що Акціонерна компанія "Харківобленерго" як нововиявлену обставину визначає не саме рішення господарського суду, а встановлений за цим рішенням факт недійсності договору про переведення боргу від 31.07.2015 №169/7-УТ/15.

Тобто, нововиявленою обставиною у даній справі є не подія у вигляді рішення, а обставина, яка цим рішенням встановлена.

Таким чином, виходячи з норм статті 236 Цивільного кодексу України, обставина існувала на момент винесення рішення Харківським апеляційним господарським судом від 07.10.2015, яке є предметом перегляду за заявою Акціонерної компанії "Харківобленерго", однак в контексті статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) стала відомою при винесенні рішення в межах справи №922/4819/16.

На переконання суду, зазначені обставини містять наявність всіх складових для надання їм статусу нововиявлених: по-перше, існування їх на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду цієї справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).

Отже, перевіряючи обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності (відсутності) нововиявлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що наведені Акціонерною компанією "Харківобленерго", обставини не є нововиявленими, в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), відповідно до яких суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (стаття 311 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене вище, суд касаційної інстанції доходить висновку про скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 у справі № 922/3388/15, як такої що прийнята за неправильного тлумачення статтей 112, 113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час звернення з заявою) та незастосування статтей 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, з направленням справи на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

У зв'язку з скасуванням рішення суду апеляційної інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Щодо зауважень Комунального підприємства "Харківводоканал" про помилкове відкриття касаційного провадження у справі за заявою Акціонерної компанії "Харківобленерго" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018, то перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами регулюється главою 3 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною щодо цих правовідносин.

Частиною третьою та четвертою статті 325 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. Уразі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною сьомою цієї статті судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 задовольнити частково.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 у справі №922/3388/15 скасувати.

3. Справу №922/3388/15 направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду .

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач