Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

м. Київ

справа № 904/1677/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: Кривошея Д.А.,

відповідача: Тиховліс В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2019

у справі № 904/1677/19

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея"

про стягнення пені у сумі 18 100 189, 80 грн. та штрафу в сумі 7 038 962, 70 грн. за порушення умов договору № 286/1/18/30 від 15.03.2018,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Міністерство оборони України (далі - МОУ) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (далі - ТОВ "Фірма "Фідея") про стягнення 18 100 189, 80 грн. пені та 7 038 962, 70 грн. штрафу, у зв`язку з порушенням умов договору № 286/1/18/30 від 15.03.2018 в частині поставки продукції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2019 (суддя Колісник І.І.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 18 100 189, 80 грн. пені та 7 038 962, 70 грн. штрафу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2019 (колегія суддів у складі: Березкіна О.В. - головуючий, Іванов О.Г., Дармін М.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що на підставі проведення переговорної процедури закупівлі палива дизельного для потреб оборони № UA-2018-02-02-002424-b за лотом № 1 між ТОВ "Фірма "Фідея" (постачальником) та Міністерством оборони України (замовником) 15.03.2018 укладено договір № 286/1/18/30 про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався постачати у 2018 нафту і дистиляти (09130000 - 9) (лот - 1 - паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 або еквівалент) для потреб Міністерства оборони України згідно зі специфікацією, а замовник - забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки й за цінами, зазначеними у специфікації, а саме: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 та/або паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С (ДП-Л-Євро5-ВО) (код 61-013-3052); ДСТУ 7688:2015; строк поставки - до 30.04.2018 включно; загальна кількість - 3500,0 тонн; ціна за одиницю продукції в грн. (без ПДВ) - 23 942,05 грн.; загальна вартість продукції в грн. з ПДВ - 100 556 610, 00 грн.

Згідно з п. 2.1 договору якість продукції повинна відповідати вимогам ДСТУ 7688:2015 і підтверджуватись документально в установленому порядку (паспортами, сертифікатами тощо).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що одержувачами продукції є військові частини, склади (бази) пального, центри забезпечення пальним, згідно з рознарядками Міністерства оборони України, що є невід`ємною частиною цього договору.

При виявленні замовником (одержувачем замовника) невідповідності якості (з обов`язковим підтвердженням невідповідності якості продукції незалежною сертифікованою лабораторією) або кількості продукції, яка приймається (у тому числі по супроводжувальним документам та документам про якість продукції), постачальник за свій рахунок у термін, визначений договором, здійснює допостачання продукції належної кількості та якості. Одержувач замовника здійснює контроль за якістю продукції відповідно до вимог "Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин та компонентів ракетного палива у Збройних Силах України", введеної в дію наказом Міністра оборони України № 777 від 16.12.2011 (п.п. 2.3, 2.4 договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору його ціна становить 100 556 610, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт у місцях завантаження і транспортні витрати. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 4.2 договору постачальник зобов`язаний надати замовнику після постачання продукції наступні документи: рахунок-фактуру на відвантажену продукцію; акт приймання-передачі (за затвердженою формою); видаткову накладну; повідомлення-підтвердження (п. 12.4 договору), яке оформлюється одержувачем замовника; копію паспорту якості на відвантажену продукцію; акт прийому-передачі (п. 12.3 договору).

Підпунктом 6.2.5 договору встановлено, що у разі порушення постачальником порядку постачання продукції, її номенклатури, кількості, якості (визначається діючими стандартами, технічними умовами, іншою нормативно-технічною документацією тощо), строків, які визначені у специфікації та/або рознарядці, при достроковій відмові постачальника від подальшого виконання умов даного договору, замовник в односторонньому порядку має право: вимагати відшкодування збитків, понесених Міністерством оборони України в результаті таких дій постачальника; відмовитися від прийняття подальшого виконання зобов`язань постачальником за цим договором; відмовитися від встановлення на майбутнє господарських відносин із постачальником; розірвати договір.

Відповідно до п.п. 6.3.2, 6.3.4, 6.3.5 договору постачальник зобов`язаний: забезпечити постачання продукції, якість якої відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору; надати продукцію для приймання одержувачу замовника разом із усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти продукцію на умовах цього договору; нести всі витрати щодо перевірки якості та кількості продукції (у разі виникнення розбіжностей щодо якості та кількості продукції).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п. 10.1 договору).

Відповідач на виконання умов договору поставив продукцію - паливо дизельне GASOLIO AUTO 10 PPM S виробництва RAFFINERIA DI MILAZZO, S.C.P.A. CONTRADA MANGIAVACCA SNC, 98057 MILAZZO (ME)/Італія загальною кількістю 3 478,494 тон. одержувачам замовника - військовій частині А3476 (станція призначення - Баловне), що підтверджується залізничними накладними № 4126130 від 28.04.2018, №№ 41271214, 4129235 від 29.04.2018, № 412973 від 30.04.2018 та військовій частині А2756 (станція призначення Одеса-Застава-1), що підтверджується залізничними накладними №№ 41197492, 41202797 від 27.04.2018.

Проте приймання дизельного пального було призупинено замовниками до моменту надання відповідних оригіналів документів, щодо визначення контролю якості пального.

Відповідач 02.05.2018 звернувся до позивача з пропозицію укласти додаткові угоди до договору щодо можливості розширення переліку марок дизельного палива, що постачається за договором, шляхом додавання до переліку пальне GASOLІO AUTO 10 PPM виробництва Італія, яке за своїми технічними характеристиками відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 та є паливом високої якості, надавши до листа копію сертифікату якості № 119209/VF від 02.03.2018 для палива дизельного GASOLІO AUTO 10 PPM з перекладом, копію паспорту якості № 213 від 06.10.2017 для палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 та копію паспорту якості № 1251 від 01.10.2017 для палива дизельного ДТ-Л-К5, сорт С.

Листом від 03.05.2018 командир військової частини А3476 повідомив Директора Департамента державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, що станом на 03.05.2018 до військової частини надійшло 16 залізничних цистерн з дизельним пальним, з яких злито 12 цистерн із загальною кількістю 707,689 т., та автомобільним транспортом в кількості 13,0 т., загальна кількість злитого пального складає 720,689 т., та на під`їзній колії знаходиться 4 залізничні цистерни, які не приймались загальною кількістю 235,773 т.

З означеного листа вбачається, що приймання дизельного пального призупинено до моменту надання відповідних оригіналів документів, щодо визначення контролю якості пального.

Листом від 03.05.2018 тимчасово виконуючим обов`язки начальника Тилу Збройних Сил України надано повідомлення Департаменту закупівель про те, що до військових частин А2756 ( с. Одеса) поставлено 989,0 т (98% від планового постачання), А3476 (с. Баловне) 938,0 т ( 37% від спланованого постачання) дизельного палива GASOLІO AUTO 10 PPM, що суперечить умовам договору, оскільки вищезазначене дизельне паливо під час надання тендерних пропозицій не пропонувалось.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за договором № 286/1/18/30 від 15.03.2018 в частині поставки продукції в передбачений договором строк, що є підставою для стягнення пені та штрафу, передбаченої умовами договору, МОУ звернулось до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до специфікації постачальник повинен здійснити поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 та/або палива дизельного ДТ-Л-К5, сорт С (ДП-Л-Євро5-В0), в той час як фактично поставив паливо GASOLІO AUTO 10 PPM виробництва Італія, на яке не було надано документів, що підтверджують якість та хімічні властивості поставленого дизельного палива. Отже, у зв`язку з відсутністю у відповідача відповідних документів на підтвердження якості поставленого ним дизельного палива, без укладання додаткової угоди до договору постачання щодо зміни/розширення найменування продукції, така продукція була поставлена одержувачам із порушенням умов договору щодо якості й обґрунтовано ними не прийнята, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове - про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що, відповідач здійснив поставку товару у передбачений договором строк, що підтверджено належними доказами, а тому відсутні підстави для застосування до нього відповідальності за порушення строку поставки, передбаченої п. 7.3.2 договору, в той час як доводи позивача зводяться саме до заперечень ним поставки відповідачем товару належної якості, передбаченим договором, що не є доведеним позивачем.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним судом проігноровано висновки Верховного Суду у справі № 910/7591/18 (за позовом ТОВ "Фірма "Фідея" до МОУ за договором постачання для державних потреб нафти та дистилятів для техніки спеціального призначення), зокрема, про те, що зміна/розширення найменувань продукції можлива лише шляхом укладення додаткової угоди до договору постачання, однак, сторонами не подано таких доказів до матеріалів справи. При цьому в даному випадку питання стоїть не в якості палива, а в порушенні умов специфікації - де чітко зазначено паливо виробництва України або Білорусії та додатку 12.2. рознарядки - де також вказано, яке пальне необхідно поставити. Паливо, яке поставив відповідач, навіть не розглядалось як тендерна пропозиція та документи, які підтверджують якість, датовані 04.05.2018, тобто також після закінчення строку, зазначеного у договорі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.03.2020 та надано строк на подання відзиву на скаргу до 09.03.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 повідомлено учасників справи № 904/1677/19, що розгляд касаційної скарги не відбудеться 17.03.2020, та зазначено, що про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2020 розгляд касаційної скарги призначено на 19.05.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 відкладено розгляд касаційної скарги на 02.06.2020.

До Верховного Суду 01.06.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, який залишається судом без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України, оскільки поданий поза межами строку, встановленого ухвалою від 18.02.2020 (відповідно до поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення відповідачем отримано ухвалу про відкриття касаційного провадження 26.02.2020).

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідач своєчасно, у передбачений договором строк, тобто, до 30.04.2018, на виконання умов договору поставив продукцію - паливо дизельне GASOLIO AUTO 10 PPM S виробництва RAFFINERIA DI MILAZZO, S.C.P.A. CONTRADA MANGIAVACCA SNC, 98057 MILAZZO (ME)/Італія загальною кількістю 3 478,494 тон. одержувачам замовника - військовій частині А3476 (станція призначення - Баловне), що підтверджується залізничними накладними № 4126130 від 28.04.2018, №№ 41271214, 4129235 від 29.04.2018, №412973 від 30.04.2018 та військовій частині А2756 (станція призначення Одеса-Застава-1), що підтверджується залізничними накладними №№ 41197492, 41202797 від 27.04.2018.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцем знаходження товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що залізничними накладними, наданими відповідачем, підтверджується постачання на адреси військових частин, зазначених у рознарядках, дизельного палива протягом 27-30.04.2018, що свідчить про поставку товару у передбачений договором строк - до 30.04.2018.

Разом з тим, на думку позивача відповідач не виконав умови договору належним чином, оскільки не здійснив поставку продукції належної якості відповідно до умов договору, а саме палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 та/або палива дизельного ДТ-Л-К5, сорт С (ДП-Л-Євро5-В0).

Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, умовами договору передбачена поставка ДП-Л-Євро5-В0 або еквіваленту. Проте позивач, який має відповідні сертифіковані лабораторії, які здійснюють контроль за якістю продукції, не надав жодного висновку незалежної сертифікованої лабораторії відповідно до п. 2.3 та п. 2.4. договору, та відповідно до вимог Інструкції № 777 про те, що позивачу за договором поставлений інший товар, аніж ДП-Л-Євро5-В0 або еквівалент.

В свою чергу, відповідачем надано позивачу експертний висновок № 367 від 10.05.2018, виданий ДП "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", згідно з яким паливо GASOLIO AUTO 10 PPM виробництва RAFFINERIA DI MILAZZO, S.C.P.A. CONTRADA MANGIA VACCA SNC, 98057 MILAZZO (ME)/ Італія відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро. Технічні умови". За показниками якості "цетанове число", "цетановий індекс", "температура спалаху в закритому тиглі" паливо дизельне виробництва RAFFINERIA DI MILAZZO, S.C.P.A. CONTRADA MANGIA VACCA SNC, 98057 MILAZZO (ME)/ Італія, має покращені показники якості у порівнянні з паливом дизельним виробництва ПАТ "Укртатнафта", за показниками "вміст сірки" паливо дизельне виробництва RAFFINERIA DI MILAZZO, S.C.P.A. CONTRADA MANGIA VACCA SNC, 98057 MILAZZO (ME)/ Італія має кращі показники якості, ніж паливо дизельне виробництва ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод".

ДП "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" відповідачу 04.05.2018 надано сертифікат відповідності № UA.TR. 037.00201-18 палива дизельного GASOLIO AUTO 10 PPM з вмістом сірки до 10 мг/кг Технічному регламенту ДСТУ 7688:2015 (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО), протокол випробувань № 155/05-2018 від 04.05.2018, в якому зазначено відповідність густини за температурою 15о та протокол випробувань № 712/18 КР від 04.05.2018, яким підтверджено показник окислювальної стабільності, що вимагав підтвердити позивач, та які були надані відповідачем позивачу листом № 05-05/18-107 від 05.05.2018, отримання якого підтверджено листом позивача від 15.05.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується Верховний Суд, що відповідачем у розумний строк на вимогу позивача були надані документи, які підтверджують відповідність поставленого товару умовам договору.

При цьому, посилання позивача на те, що відповідно до процедури закупівлі відповідач повинен був поставити товар виробництва України та Білорусії, сертифікати відповідності на які ним надавалось тендерному комітету Міністерства Оборони України, обґрунтовано визнані судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки МОУ у якості лотів у процедурі закупівлі зазначалось дизельне паливо ДП-Л-Євро5-В0 або еквівалент, без обов`язкових вимог щодо виробника дизельного палива, що також підтверджено тим, що договір, укладений між сторонами, не містив вимог щодо виробника дизельного палива ДП-Л-Євро5-В0 або еквівалент.

Посилання позивача, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, а отже, у разі належного документального підтвердження факту покращення предмету закупівлі (надання відповідного висновку акредитованою лабораторією) замовником може бути реалізовано право щодо зміни основних умов договорів, в порядок і спосіб, які передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" шляхом укладення відповідних додаткових угод, є безпідставним, оскільки не вбачається, які саме істотні умови договору про закупівлю були змінені відповідачем - ціна, найменування, строк поставки та таке інше.

Оскільки відповідач, з дотриманням вимог ст. 666 ЦК України, надав документи, які вимагав позивач на підтвердження відповідності поставленого дизельного палива ДСТУ 7688:2015, а позивач не здійснив дій ані щодо прийняття товару, ані щодо відмови у прийнятті, 14.05.2018 ТОВ "Фірма "Фідея" заявила про відмову від договору.

Таким чином Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що відповідач здійснив поставку товару у передбачений договором строк, що підтверджено належними доказами, а тому відсутні підстави для застосування до нього відповідальності за порушення строку поставки, передбаченої п. 7.3.2 договору, в той час як доводи позивача зводяться саме до заперечень ним поставки відповідачем товару належної якості, передбаченим договором, що не є доведеним позивачем.

Апеляційним судом також правильно визнані безпідставними посилання позивача та суду першої інстанції на рішення господарського суду у справі № 910/7591/18, яким встановлено факт відсутності у відповідача відповідних документів на підтвердження якості поставленого ним дизельного палива, та поставку продукції із порушенням умов договору, що стало підставою для не прийняття даної продукції, оскільки відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття дизельного палива, поставленого за договором № 286/1/18/30 від 15.03.2018, є вимогою щодо встановлення певних фактів та не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень суду не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Що ж до стягнення збитків, то суд виходив з того, що позивачем не надано документів, які підтверджують якість та хімічні властивості поставленого дизельного палива, зокрема, паспорт якості та/або сертифікати акредитованих лабораторій, а надані сертифікати відповідності не засвідчені належним чином, а тому замовник обґрунтовано відклав прийняття товару. З огляду на вищезазначене, оскільки позивачем не доведено протиправності поведінки заподіювача збитків, причинний зв`язок, суд відмовив у стягненні збитків.

Тобто предмет доказування у справі № 910/7591/18 та у даній справі, як і обставини, які підлягали встановленню у цих справах, є різними. В той же час, у межах справи № 904/1677/19 предметом спору є порушення строку поставки товару, і встановленню підлягають обставини саме щодо дотримання чи порушення строків постачання, і в межах даної справи відповідач не позбавлений можливості надати ті докази, які не були прийняті у межах справи № 910/7591/18, на спростування позовних вимог, а позивач повинен був довести обставини порушення строку поставки.

З огляду на викладене до спірних правовідносин не може бути застосовано рішення у справі № 910/7591/18 у якості такого, в якому встановлені преюдиційні обставини для справи, що розглядається.

Інші доводи скаржника правильних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного господарського суду - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі № 904/1677/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.