Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.06.2019 року у справі №922/2243/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2243/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на рішення господарського суду Харківської області від 19.12.2018 (суддя Шатерніков М.І.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 (колегія суддів: Медуниця О.Є. (головуючий), Гребенюк Н.В., Пелипенко Н.М.)

зі справи № 922/2243/18

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" (далі - ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря")

про застосування наслідків недійсності правочину.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" про застосування наслідків недійсності правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 11.05.2012 № 218-2012, який укладений ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" за рахунок коштів фізичної особи, розміщених на депозитному рахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 11.05.2012 № 218-2012, який укладений ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" за рахунок коштів фізичної особи, розміщених на депозитному рахунку, є нікчемним в силу приписів пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки переваги (пільги) з погашення заборгованості за кредитним договором від 11.05.2012 № 218-2012 за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку було надано в той період, коли Банк офіційно був визнаний неплатоспроможним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.12.2018, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що зобов`язання за кредитним договором від 11.05.2012 № 218-2012 є припиненим з 19.11.2014, тобто до визнання Банку неплатоспроможним; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має права визнавати нікчемними транзакції з перерахування коштів з одного рахунку на інший в порядку приписів статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; позивачем не визначено, який саме правочин останній вважає нікчемним і який договір передбачав платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам позивача щодо завданих Банку збитків, внаслідок укладення договору від 19.11.2014 про розірвання кредитного договору від 11.05.2012 № 218-2012, оскільки дія договору припинена достроково, чим були нанесені збитки Банку, а саме Банком не були отримані відсотки, передбачені умовами кредитного договору від 11.05.2012 № 218-2012, які повинні бути сплачені за повний строк дії договору. При цьому отримання відсотків за кредитним договором є одним з головних джерел отримання прибутку Банком.

Ухвалені судові рішення зі справи призводять до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушить право Держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інших кредиторів Банку, спричинить невиправдані видатки з Державного бюджету України, а також збитки для Держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Доводи інших учасників справи

ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На підставі постанови правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

22.02.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на два роки, а саме по 19.03.2018 (включно).

15.02.2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 474 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" з 20.03.2018 по 19.03.2020 включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснено перевірку укладених Банком договорів, в порядку приписів частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За результатами проведеної перевірки правочинів ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за період з 21.11.2013 по 20.11.2014, комісією з перевірки правочинів складено акт від 09.02.2015, згідно з яким комісією виявлено ряд правочинів, що містять ознаки, визначені положеннями частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (є нікчемними), в тому числі, щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 11.05.2012 № 218-2012, який укладений ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу від 25.06.2013 № 603654/2013, який, у свою чергу, укладений між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та фізичною особою ОСОБА_1 .

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- 11.05.2012 ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" як кредитором та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" як позичальником укладено кредитний договір № 218-2012 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 95000,00 дол. США з кінцевим терміном погашення кредиту позичальником - 25.10.2012 включно;

- відповідно до договору від 24.03.2014 № 4 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником було продовжено до 24.12.2014 включно;

- згідно з умовами розділу 4 Кредитного договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат за Кредитним договором виступає застава майнових прав на грошові кошти в сумі 100000,00 дол. США, які розміщені майновим поручителем - фізичною особою ОСОБА_1 на депозитному рахунку № 363478/2012 від 26.04.2012 в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк";

- 25.06.2013 ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір застави майнових прав № 218-32-2012 в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором;

- підпунктом 2.2.1 пункту 2.1 договору застави майнових прав № 218-32-2013 передбачено право заставодавця (фізичної особи ОСОБА_1 ) зупинити в будь-який час звернення стягнення на предмет застави шляхом виконання зобов`язань за Кредитним договором;

- 19.11.2014 фізичною особою ОСОБА_1 виконано зобов`язання ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" перед ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" шляхом перерахування коштів з рахунку № НОМЕР_1 в сумі 95 688,75 дол. США в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в рахунок погашення зобов`язань за Кредитним договором;

- 19.11.2014 ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" укладено договір про розірвання Кредитного договору, згідно з пунктом 3 якого сторони зазначили про проведення повного взаєморозрахунку та відсутність взаємних претензій з приводу виконання умов Кредитного договору;

- 27.09.2016 ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" отримало повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (від 23.09.2016 вих. №11/1-47288) про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу від 25.06.2013 № 603654/2014, який укладений ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та фізичною особою ОСОБА_1 . З посиланням на приписи частини п`ятої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вказаному повідомленні вимагала від Товариства негайного (в день отримання цього повідомлення) виконання зобов`язань за Кредитним договором;

- ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" звернулося з позовом до суду про визнання припиненим зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з виконанням, проведеним належним чином;

- рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2017 у справі № 910/21126/16, яке набрало законної сили, визнано припиненим зобов`язання ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" перед ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за Кредитним договором;

- судовим рішенням у справі № 910/21126/16 встановлено, що:

рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А. щодо нікчемності правочину стосовно погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу від 25.06.2013 № 603654/2014 матеріали справи не містять;

- ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення в іноземній валюті від 19.11.2014 № 1 здійснено погашення кредиту згідно з Кредитним договором в розмірі 95 000,00 доларів США;

- 19.11.2014 ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" укладено договір про розірвання Кредитного договору;

- зобов`язання сторін за Кредитним договором є припиненими з 19.11.2014.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України "Про судоустрій і статус суддів":

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина друга статті 13).

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 16);

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202);

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (стаття 203);

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215).

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон):

- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (пункт 4 частини другої статті 37);

- протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (частина друга статті 38);

- правочин (у тому числі договір) неплатоспроможного банку є нікчемним, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38);

- Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (пункт 1 частини четвертої статті 38).

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша-третя статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 74);

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75);

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77);

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300);

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308);

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309).

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними, оскільки правочин є нікчемним з моменту його укладення в силу закону.

Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін в силу закону.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (назва у редакції постанови правління НБУ до внесених змін від 01.04.2019), та договорами з відповідними клієнтами банку (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 зі справи № 826/1476/15).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши, що операція з перерахування коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_1 в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на рахунки в цьому ж Банку для погашення заборгованості за Кредитним договором не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, що виключає, у даному випадку, застосування приписів статті 38 Закону; з`ясувавши, що зобов`язання сторін за Кредитним договором є припиненими з 19.11.2014 (у зв`язку з фактичним повним виконанням), тобто до визнання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" неплатоспроможним (що мало місце 21.11.2014); беручи до уваги те, що позивачем не обґрунтовано, який саме правочин останній вважає недійсним з підстав, визначених статтею 38 Закону та який саме договір передбачав платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, - дійшли неспростовного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій у розгляді справи не надано належної оцінки доводам позивача щодо завданих Банку збитків, внаслідок укладення договору від 19.11.2014 про розірвання Кредитного договору, Касаційний господарський суд відхиляє, з огляду на те, що, предметом спору у цій справі є вимога про застосування наслідків недійсності правочину щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, який укладений ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" за рахунок коштів фізичної особи, розміщених на депозитному рахунку, а не вимога про застосування наслідків недійсності правочину - договору від 19.11.2014 про розірвання Кредитного договору (якщо позивач вважає, що існують підстави вважати такий правочин недійсним в силу закону).

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про нікчемність правочину, яке було направлене на адресу ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря", стосувалося саме погашення заборгованості за Кредитним договором, який укладений ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Світло шахтаря" за рахунок коштів фізичної особи, розміщених на депозитному рахунку (тобто операції Банку з перерахування коштів, яку позивач помилково вважає правочином в розумінні приписів статті 202 ЦК України), а не договору від 19.11.2014 про розірвання Кредитного договору.

З огляду на викладене визнаються безпідставними й доводи позивача про те, що ухвалені судові рішення зі справи призводять до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушить право Держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інших кредиторів Банку, спричинить невиправдані видатки з Державного бюджету України, а також збитки для Держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Так, судами розглянутий переданий на вирішення суду спір в межах заявлених позовних вимог з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

При цьому судами, з посиланням на приписи частини четвертої статті 75 ГПК України також встановлено, що зобов`язання сторін за Кредитним договором є припиненим з 19.11.2014, тобто до визнання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" неплатоспроможним (тимчасову адміністрацію у Банку запроваджено з 21.11.2014), чим спростовується твердження Банку на те, що переваги з погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку фізичної особи ОСОБА_1 було надано в той період, коли ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" офіційно було визнано неплатоспроможним.

Враховуючи викладене, визначені законом підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 та "Рябих проти Російської Федерації" від 24.07.2003, у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" від 02.11.2006) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цій справі судом касаційної інстанції не виявлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих судових рішень зі справи.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій зі справи - без змін як такі, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 19.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 зі справи № 922/2243/18 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова