Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.11.2019 року у справі №826/26273/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа №826/26273/15, адміністративне провадження №К/9901/30276/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Берназюк Я. О., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017р. (судді - Костюк Л. О., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2015р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним не був порушений порядок укладення договору банківського рахунку, а також, що укладений правочин з ПАТ "Радикал Банк" не є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Грошові кошти були внесені в касу банку та відповідно зараховані на рахунок до запровадження тимчасової адміністрації банку. Вважає, що його права порушені, оскільки не включено до переліку вкладників та не виплачено гарантовану суму коштів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2017р. позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивача не включено до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, оскільки як було повідомлено скаржника в листі від 19.11.2015р. відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що трансакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на його користь грошової суми є нікчемною. Разом з тим договір банківського вкладу як правочин нікчемним не визнавався. Відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
09.07.2015р. між позивачем та ПАТ "Радикал Банк" було укладено договір банківського рахунку №17290/П-980, за умовами якого банком відкрито вкладнику поточний рахунок у гривнях № НОМЕР_1. (а. с. 11-12)

09.07.2015р. позивач здійснив поповнення рахунку власними коштами на суму 195
000 грн., що підтверджується квитанцією №13873 (а. с. 13)

Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" від 09.07.2015р. №452/БТ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" від 09.07.2015р. №130, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 10.07.2015р. по 09.10.2015р. та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича. (а. с. 50-51)

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015р. №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 09.11.2015р. №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" з 10.11.2015р. по 09.11.2017р. включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву Анну Михайлівну. (а. с. 52-53)

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А. М. від
09.11.2015р. №204 "Про визнання правочинів нікчемними" визнано нікчемними правочини та транзакції згідно Додатку №1, який додається до цього наказу. (а. с. 60)

18.11.2015р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" із заявою про включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом. (а. с. 14)

Листом від 19.11.2015р. вих. №3748/15 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) між ним та Банком, а саме: транзакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку власними коштами" на суму 195 000 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015р., час вчинення трансакції 16 год. 42 хв. (а. с. 15)

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено, що транзакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку власними коштами" на загальну суму 195 000 грн., дата вчинення транзакції
09.07.2015, час вчинення транзакції 16:42, містить ознаки нікчемності, передбачені статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд виходив з того, що доводи відповідача про нікчемність правочину, зазначені в повідомленні №3748/15 від 19.11.2015р., а саме - одночасна реєстрація в системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром, яка начебто свідчить про протиправне внесення інформації до АБС Б-2 з метою виведення активів Банку та надання одному кредитору переваги перед іншими, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому базуються на припущеннях, на яких доказування обґрунтовуватись не може. Відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених в повідомленні №3748/15 від 19.11.2015р., зокрема доказів про притягнення до відповідальності касира або інших осіб, які брали участь у здійснені операцій тощо.

Крім того, суд виходив з того, що спірну транзакцію було здійснено до запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал Банк".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що клієнтами ПАТ "Радикал Банк" у співучасті зі співробітниками банку були вчинені дії, направлені на обхід приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме здійсненні операції по розподілу залишку коштів по рахунку ТОВ "Лексі Тайм" на рахунки фізичних осіб, а надалі, через оформлення касових операцій, зазначені кошти ніби то були внесені іншими фізичними особами готівкою на їх рахунку у сумі, що жодного разу не перевищує гарантований Фондом розмір відшкодування, з метою отримання відшкодування вкладу, який: належить юридичній особі; фактично не вносився Позивачем готівкою до каси, а виник внаслідок розподілення між рахунками фізичних осіб коштів юридичної особи - ТОВ "Лексі Тайм".

Суд виходив з того, що касові операції, а також операції позивача здійснював заступник начальника Оболонського відділення ПАТ "Радикал Банк" - Кравченко С. Д., у повноваження якої не входило здійснення касових операцій. Крім того, касир (особа, що виконувала його функції) банку фізично не мав можливості опрацювати за 3 хвилини 20 касових операцій по зарахуванню та видачі готівки з рахунків клієнтів із них за одну хвилину (саме о 16:42) 11 операцій по зарахуванню, в тому числі і операція позивача), а міг лише відобразити зміну залишків по рахунках групи клієнтів.

Крім того, суд виходив з того, що на виконання повноважень передбачених ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду звернулась до правоохоронних органів із повідомленням вих. № 3247/15 від 09.11.2015 р. про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення посадовими особами ПАТ "Радикал Банк" та іншими не встановленими особами дій, які мають ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 191 362 КК України. 2.12.2015р. за зазначеним повідомленням відповідача, Києво - Святошинським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №
12015110200004600.

Суд дійшов висновку, що банківська операція по зарахуванню коштів на поточний рахунок вкладника є нікчемним правочином.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач уклав з банком договір банківського рахунку та на його відповідному банківському рахунку розміщено грошові кошти у розмірі, визначеному умовами договору, а тому в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач є вкладником.

Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до норм Закону.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні її до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Крім того, доводи Уповноваженої особи Фонду щодо ймовірних протиправних дій співробітників банку, звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження не може вважатися належним доказом нікчемності правочинну, договору банківського рахунку позивача, оскільки сам по собі факт реєстрації заяви про злочин не доводить факту кримінального діяння, крім того, кримінальне провадження зареєстроване по факту вчинення дій працівниками банківської установи, а належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій осіб, на яких вказує відповідач суду останнім надано не було.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017р. скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від
09.02.2017р. - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Я. О. Берназюк

В. М. Кравчук