Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.12.2020 року у справі №160/4956/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 160/4956/20

адміністративне провадження № К/9901/30487/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Мартинюк Н. М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України, Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровський області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на рівнозначній посаді, здійснення перерахунку заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державного агентства рибного господарства України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: Лукманової О. М. (доповідач), Божко Л. А., Дурасової Ю. В.,

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Державного агентства рибного господарства України, Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровський області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на рівнозначній посаді, здійснення перерахунку заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 08 липня 2020 року позов задовольнив.

3. Державне агентство рибного господарства України оскаржило це рішення в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, з огляду на наявні недоліки апеляційної скарги. Заявника зобов'язано надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3604,80 грн., уточнену апеляційну скаргу з зазначенням відповідача у справі, з зазначенням повного найменування, місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку та електронної пошти, офіційних електронних адрес, за наявності, копію апеляційної скарги та пояснення щодо причин подання нових доказів. Повідомлено про можливість продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на час запровадженого в Україні карантину, відповідно до п. 3 розділу 6 КАС України, у разі подання відповідної заяви.

5. Відповідно до поштового повідомлення про вручення відправлення, заявником апеляційної скарги було отримано копію вищезазначеної ухвали 28 вересня 2020 року.

6.08 жовтня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду від Державного агентства рибного господарства України надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги. Надано уточнену апеляційну скаргу та її копії, пояснення щодо підстав подання нових доказів. Щодо сплати судового збору вказано, що документ про сплату судового збору у сумі 3604,80 грн. було додано до апеляційної скарги.

7. Ухвалою від 13 жовтня 2020 року Третій апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року з підстав невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

7.1. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що Державним агентством рибного господарства України не надано докази сплати судового збору у повному обсязі. Судовий збір сплачено частково, у сумі 1440,00 грн. Ухвалою суду від
17.09.2020 року заявника було зобов'язано надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3604,80 грн., проте, заявник апеляційної скарги не усуває цей недоліків апеляційної скарги, не сплачує, не надає докази про сплату, судового збору у необхідному розмірі.

7.2. Крім того, Третій апеляційний адміністративний суд вказує, що в уточненій апеляційній скарзі не наведено повне, вірне найменування другого відповідача за позовом. Заявник апеляційної скарги вказує Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровський області як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Державне агентство рибного господарства України вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що 08 жовтня 2020 року Державне агентство рибного господарства України до Третього апеляційного адміністративного суду надало уточнену апеляційну скаргу з усунутими недоліками та виписку Державної казначейської служби України від 02 жовтня 2020 року про зарахування судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі від 08 липня 2020 року у справі № 160/4956/20 у розмірі 3604,80 грн., яка є належним підтвердженням сплати судового збору. Саме суд зобов'язаний перевірити факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. В даному випадку Третім апеляційним адміністративним судом не перевірено факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету не зважаючи на те, що виписка Державної казначейської служби від 02 жовтня 2020 року містила відомості про номер оскаржуваного рішення, та суму судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Виписка з реєстраційного рахунку розпорядника бюджетних коштів отримана з використанням засобу криптографічного захисту інформації в системі дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір", є документом на підтвердження оплати судового збору та має доказову силу.

10.1. Крім того, скаржник зазначив, що стосовно допущеної неточності скаржника в частині найменування і реквізитів другого відповідача, то таке твердження суду не відповідає дійсності. Другим відповідачем в уточненій апеляційній скарзі зазначено Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, яке є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України структурним підрозділом Державного агентства рибного господарства України і йому підпорядковується. Які саме неточності допущені в частині найменування та реквізитів другого відповідачак судом в оскаржуваній ухвалі не зазначено.

11. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

12. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Касаційного адміністративного суду України (далі - КАС України) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

13. Зі змісту частини 2 статті 298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга повинна відповідати вимогам, встановленим статтею 296 КАС України. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням цих вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються положення статтею 296 КАС України.

14. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

15. Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

16. Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

17. Відповідно до частин 1 -3 статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених частин 1 -3 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

18. Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

ІV. Оцінка Верховного Суду

19. У справі, що розглядається, предметом касаційного оскарження є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні судового рішення, яким повернено апеляційну скаргу, а, оскільки поверненню передують певні обставини, - правильність оцінки цих обставин.

20. З матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги було додано документ про сплату судового збору у розмірі 1440,00 грн. (квитанція №
0.0.1807742514.1 від 19.08.2020 року).

21. Перевіривши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив, що судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення повинен становити 5044,80 грн. Тому апелянту необхідно доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3604,80 грн. (5044,80 грн. - 1440,00 грн. )

22. У зв'язку, зокрема, з цим, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

23.08 жовтня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду від Державного агентства рибного господарства України надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги. Надано уточнену апеляційну скаргу та її копії, пояснення щодо підстав подання нових доказів. На виконання вимог ухвали від 17 вересня 2020 року апелянт долучив до уточненої апеляційної скарги докази сплати судового збору, а саме виписку за 02 жовтня 2020 року з системи дистанційного обслуговування клієнтів, в якій вказано реквізити, за якими сплачено 3 604,80 грн. та призначення платежу.

24. Клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги подано апелянтом в межах встановленого судом строку.

25. Пункт 1 частини 5 статті 296 КАС України встановлює вимоги щодо додатка до апеляційної скарги про сплату судового збору згідно з правилами Закону України "Про судовий збір".

26. Механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений Законом України "Про судовий збір". Так, частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

27. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.

28. В оскаржуваній ухвалі суд не зазначив чи перевіряв зарахування судового збору в сумі 3 604,80 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, не навів обґрунтувань, з яких ним не взято до уваги виписку за 02 жовтня 2020 року, якою він фактично усував недоліки, та причин, з яких надана виписка про сплату судового збору від 02 жовтня 2020 року не є доказом сплати судового збору.

29. Щодо посилання суду апеляційної інстанції на те, що в уточненій апеляційній скарзі не наведено повне, вірне найменування другого відповідача за позовом.

Заявник апеляційної скарги вказує Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровський області як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі 30. Верховного Суду доходить висновку про те, що апеляційна скарга, хоча формально й містила вказані недоліки, однак вони не мали вирішального правового значення й не перешкоджали прийняттю апеляційної скарги до провадження.

31. Колегія суддів зауважує, що усі передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 296 КАС України реквізити учасників справи і скаржника містились у матеріалах справи, яка перебувала у розпорядженні суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, виявив надмірний формалізм, що не узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема з висновками, викладеними у рішенні ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, відповідно до яких суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду, що є порушенням права на справедливий суд. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року та Нун'єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).

32. Крім цього, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов'язаних із реалізацією особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 367/8573/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 9 липня 2019 року у справі № 826/6479/18.

33. Таким чином, повернення апеляційної скарги, за встановлених обставин у цій справі, порушує право заявника на апеляційне оскарження, перешкоджає провадженню у справі, а тому ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року постановлено з порушенням 298 КАС України.

34. Відповідно ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року і направлення справи для продовження розгляду до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

V. Судові витрати

36. З огляду на відсутність остаточного судового рішення, судові витрати, понесені учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного агентства рибного господарства України - задовольнити.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року про повернення апеляційної скарги у справі №160/4956/20 - скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

Н. М. Мартинюк