Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.08.2019 року у справі №814/349/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

Київ

справа №814/349/17

адміністративне провадження №К/9901/23469/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Марича Є. В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Кравченка К. В., суддів Лук'янчук О. В., Градовського Ю. М.,

установив:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України про скасування наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25 січня 2017 року №6, яким його, начальника групи обслуговування (ЕОМ типу ЕС-1045) військової частини А2488, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у посаді.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки викладені в ньому підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності не відповідають дійсності, у відповідача відсутні докази вчинення позивачем тих дій, які стали підставою для пониження його у посаді.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - без змін.

5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем доведено факти неодноразового порушення позивачем дисципліни під час проходження військової служби, а тому прийняття оскаржуваного наказу є правомірним.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, посилаючись на порушення судами норм права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник указує на те, що постановами Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2017 року та від 24 лютого 2017 року встановлено факт відсутності алкогольного сп'яніння у позивача 09 жовтня 2016 року та 01 грудня 2016 року.

IV. Позиція інших учасників справи

8. Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу з проханням відмовити в задоволенні її вимог, оскільки оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10.15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції.

11. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

12. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

14. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31 травня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О. В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А., яку ухвалою від 16 серпня 2019 року прийнято до провадження.

15. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 27 листопада 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А2488 на посаді начальника групи обслуговування (ЕОМ типу ЕС-1045) у військовому званні "майор".

17. Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25 січня 2017 року №6 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у посаді за самовільне залишення військової частини, неналежне виконання службових обов'язків та неодноразове перебування під час виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння.

18. Винесенню цього наказу передувало службове розслідування, яким установлено, що, перебуваючи на стаціонарному лікуванні 01 грудня 2016 року, майор ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння порушив госпітальний режим і самовільно залишив військову частину А2488 (Миколаївський військовий госпіталь).

19. До матеріалів справи відповідачем надані результати токсикологічного дослідження від 02 грудня 2016 року №7307, відповідно до яких ОСОБА_1 у період знаходження у військовому госпіталі на стаціонарному лікуванні 01 грудня 2016 року перебував в стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю в його крові становив 2,40 г/л (%).

20. Також відповідач надав суду докази неодноразового порушення позивачем службової дисципліни, які раніше стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме: акт військової частини А2488 "Про результати службового розслідування щодо відсутності на службі без поважних причин майора ОСОБА_1" від 20 липня 2016 року, яким підтверджено факт самовільного залишення останнім місця служби без поважних причин, а також наказ командира військової частини А2488 від 20 липня 2016 року №248 "Про результати службового розслідування", яким позивача за самовільне залишення місця служби без поважних причин більше трьох годин, порушення абзаців 2,3,4,5,11 статті 11, статей 14,28, абзаців 1,2 статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 4,5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України було попереджено про неповну службову відповідність.

21. Крім того, неодноразове порушення позивачем службової дисципліни також відображено і в його службовій картці, копія якої долучена відповідачем до матеріалів справи.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

22. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

24. Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

25. У статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

26. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків (стаття 4 Дисциплінарного статуту).

27. Відповідно до статей 83,84 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

28. Статтею 86 Дисциплінарного статуту визначено, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

29. Відповідно до статей 73,74 Дисциплінарного статуту командувач військ оперативного командування має право: щодо офіцерів: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих. Заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України, крім прав, якими наділено командувача військ оперативного командування мають право понижувати у посаді офіцерів від заступників командирів полків, старших помічників командирів кораблів 1 рангу, відповідних їм і нижчих.

30. У статті 102 Дисциплінарного статуту закріплено, що попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право. Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

31. Згідно зі статтею 100 Дисциплінарного статуту пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

32. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час прийняття оскаржуваного наказу від 25 січня 2017 року №6 відповідачем ураховано факт попереднього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність наказом командира військової частини А2488 від 20 липня 2016 року №248.

33. Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій правомірно погодилися з висновками відповідача про те, що позивач після притягнення його у липні 2016 року до дисциплінарної відповідальності своєї поведінки не виправив та під час перебування на стаціонарному лікуванні 01 грудня 2016 року порушив госпітальний режим шляхом вживання алкогольних напоїв і самовільного залишення військової частини А2488 (Миколаївського військового госпіталю), про що свідчить висновок службового розслідування та надані результати токсикологічного дослідження від 02 грудня 2016 року №7307, відповідно до яких ОСОБА_1 у період знаходження у військовому госпіталі на стаціонарному лікуванні 01 грудня 2016 року перебував в стані алкогольного сп'яніння і вміст алкоголю в його крові становив 2,40 г/л (%).

34. Указані обставини підтверджують наявність достатніх підстав для застосування відповідачем до майора ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення як пониження у посаді.

35. За таких обставин і правового урегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуваний наказ від 25 січня 2017 року №6 винесено Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

36. Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання скаржника на те, що постановами Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2017 року та від 24 лютого 2017 року встановлено факт відсутності алкогольного сп'яніння у позивача 09 жовтня 2016 року та 01 грудня 2016 року, оскільки, по-перше, обставини, які досліджувалися постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2017 року не стосуються обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу від 25 січня 2017 року №6, а, по-друге, у зазначених постановах Заводський районний суд м. Миколаєва не установлював факту наявності чи відсутності алкогольного сп'яніння у позивача, а лише вказав на ненадання суду достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Проте надані суду докази у цій справі в своїй сукупності підтверджують неодноразовість вчинення позивачем дисциплінарних проступків, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом.

37. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

39. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IХ. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №814/349/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко