Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.07.2019 року у справі №640/7124/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2019 року

Київ

справа №640/7124/19

адміністративне провадження №К/9901/19453/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Стародуба О. П., Чиркіна С. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 у складі судді Бояринцевої М. А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
11.06.2019 у складі колегії суддів: Бужак Н. П. (головуючий), Костюк Л. О., Пилипенко О. Є. у справі №640/7124/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - АТ "Укрексімбанк") звернулося до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни (надалі - нотаріус Данич О. Ф. ), в якому просило:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення реєстраційних дій, результатом яких буде скасування державної реєстрації (записів) припинення обтяжень, іпотек в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (двокімнатну квартиру №1 загальною площею 194,20 кв. м., двокімнатну квартиру №2 загальною площею 186,50 кв. м. ), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, та відповідне відновлення записів про обтяження та іпотеки, що були зареєстровані у зв'язку із укладенням між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (надалі - ПАТ

"КБ "Актив-Банк") та позивачем іпотечного договору №151110Z25 від 27.01.2010;

1.2. зобов'язати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: записи про реєстрацію припинення іпотек, які мали номери записів про іпотеку 14922213 та 14922613; записи про реєстрацію припинення обтяжень, які мали номери записів про обтяження ~organization0~,~organization1~;

1.3. зобов'язати відповідача відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: записи про іпотеку: 14922213 та 14922613; записи про обтяження: ~organization2~,~organization3~.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
11.06.2019, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.1. Приймаючи вказані судові рішення суди попередніх інстанцій інстанції виходили з того, що заявлені позовні вимоги є похідними від права іпотекодержателя на нерухоме майно, а тому заявлений спір не підлягає розгляду адміністративним судом та віднесений до юрисдикції господарського суду за правилами Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

3. Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019.

3.1. З касаційної скарги вбачається, що аргументи скаржника зводяться до того, що судами порушені правила предметної юрисдикції при прийнятті оскаржуваних судових рішень. Скаржник вважає, що у спірних правовідносинах відповідач, який є нотаріусом, діє в якості державного реєстратора, тому такі правовідносини мають характер публічно-правових і спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Також скаржник наполягає, що заявлені ним вимоги не є похідними від вимог у приватно-правовому спорі.

4. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. На обґрунтування відзиву посилається на дотримання норм процесуального права судами попередніх інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

5. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

6. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

7. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України).

8. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

9. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

10. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

11. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

12. Як вбачається з матеріалів справи, АТ "Укрексімбанк" звернулось до нотаріуса Данич О. Ф. із заявою про вчинення реєстраційних дій, результатом яких буде скасування державної реєстрації (записів) припинення обтяжень, іпотек в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (двокімнатну квартиру №1 загальною площею 194,20 кв. м., двокімнатну квартиру №2 загальною площею 186,50 кв. м. ), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, та відновлення записів про обтяження та іпотеки, які були внесені у зв'язку з укладенням між ПАТ "КБ "Актив-Банк" та АТ "Укрексімбанк" іпотечного договору №151110Z25 від 27.01.2010.

13. При цьому, позивач у своїй позовній заяві, як на підставу для скасування реєстраційних дій, посилається на порушення його права як іпотекодержателя.

14. Відтак, оскаржуючи бездіяльність відповідача, позивач фактично має на меті захист свого майнового права.

15. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 13 частини 1 статті 20 ГПК України, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій повинні розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв'язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстав її проведення, таких як правочин, свідоцтво тощо.

16. Правова позиція аналогічного змісту у подібних правовідносинах була викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 22.08.2018 у справі №813/1159/17, від 11.09.2019 у справі №826/15172/17.

17. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 346 КАС України (в редакції Закону України від 02.10.2019 №142-IX, що набрала чинності 19.10.2019), справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

18. Згідно з частиною 6 статті 347 КАС України у відповідній редакції, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

19. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2019 справу за даною касаційною скаргою було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

20. Проте, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2019 дану справу повернуто до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії, у зв'язку з тим, що на час вирішення питання про наявність підстав для прийняття справи до розгляду набрав чинності Закон України від 02.10.2019 №142-IX.

21. Тому, відсутні процесуальні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, навіть попри те, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій під час її вирішення правил предметної юрисдикції.

22. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

23. За практикою Європейського Суду з прав людини" фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (..) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

24. Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

25. Отже, суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

26. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

28. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

29. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №640/7124/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В. М.

Судді Стародуб О. П.

Чиркін С. М.