Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 420/4408/19

касаційне провадження № К/9901/2331/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Аракелян М.М.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Димерлій О.О.; судді: Єщенко О.В., Танасогло Т.М.)

у справі № 420/4408/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (далі -ТОВ «Таламус ЛТД»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2019 року № 003004106.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16 жовтня 2019 року адміністративний позов задовольнив повністю.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на неоприбуткуванні за період з 01 вересня 2017 року по 07 вересня 2017 року готівкових коштів у загальній сумі 384208,28 грн у Книзі обліку розрахункових операцій № 1552006802р/4 на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій № 1036, № 1037, № 1038, № 1039, № 1040.

Верховний Суд ухвалою від 20 травня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

10 червня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Таламус ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року, валютного - за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року, дотримання іншого законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 23 травня 2019 року № 989/15-32-14-01/20936229.

Перевіркою встановлено порушення позивачем правил пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), у зв`язку з неоприбуткуванням за період з 01 вересня 2017 року по 07 вересня 2017 року готівкових коштів у загальній сумі 384208,28 грн у Книзі обліку розрахункових операцій № 1552006802р/4 на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій № 1036, № 1037, № 1038, № 1039, № 1040.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2019 року № 003004106, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1921041,40 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

У розглядуваній ситуації судами з`ясовано, що позивачем оприбутковано готівку на підставі фіскальних звітних чеків № 1036, № 1037, № 1038, № 1039, № 1040 у повному обсязі, проте помилково зазначено дати з 01 серпня 2017 року по 07 серпня 2017 року, замість з 01 вересня 2017 року по 07 вересня 2019 року. Тобто, замість вересня 2017 року помилково зазначено серпень 2017 року.

При цьому співставленням сум, відображених у фіскальних звітних чеках за період з 01 вересня 2017 року по 07 вересня 2019 року, в загальному розмірі 384208,28 грн із даними, відображеними в Книзі обліку розрахункових операцій № 1552006802Р/4, не встановлено розбіжностей в частині сум та номерів, що підтверджується також висновком судового експерта від 29 липня 2019 року № 008/1/1-001.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ТОВ «Таламус ЛТД» у повній сумі оприбутковано готівку в Книзі обліку розрахункових операцій № 1552006802Р/4, хоча і з допущеною помилкою в частині написання місяця, що, в свою чергу, не утворює складу порушення, передбаченого абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова