Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №818/60/16

адміністративне провадження №К/9901/11762/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №818/60/16

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року (постановлену у складі: головуючого судді Прилипчука О.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді П'янової Я.В., суддів: Зеленського В.В., Чалого І.С.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області та зобов'язати відповідача зробити перерахунок відпускних; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на користь позивача недоплачену суму за відпустку 4090 грн 26 коп. та недоплачену компенсацію відпускних за 90 днів в сумі 38149 грн 48 коп.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у 2013-2015 роках, працюючи суддею Тростянецького районного суду Сумської області, вона не використала частину основних та додаткових відпусток, які їй належали. У зв'язку із цим вона має право на виплату компенсації при звільненні. На думку позивача, у 2015 році їй було неправильно розраховано та як наслідок недоплачено суму відпускних за 12 днів, а також при звільненні неправильно розраховано та недоплачено суму компенсації за невикористану відпустку. Зауважує, що суму компенсації їй помилково нарахували, виходячи із посадового окладу судді (12 180 грн), оскільки компенсація має бути розрахована, виходячи із середнього заробітку судді за останні 12 місяців.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що здійснюючи позивачу нарахування компенсації за невикористану відпустку Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, як орган державної влади, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 19 травня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

8. У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року.

10. Верховний Суд ухвалою від 7 травня 2018 року прийняв до провадження вказану касаційну скаргу.

11. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

12.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

12.2. Позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не взяли до уваги, що вона звернулася із заявою про відставку своєчасно у 2014 року, однак звільнили її лише 5 серпня 2015 року. Тобто не з її вини вказана заява розглядалася більше року. У зв'язку з цим, при обчисленні компенсації за невикористані дні відпустки заробітна плата повинна враховуватися за останні 12 місяців 2014 року, а не 2015 року. Суди не врахували, що положення законодавства, що регулює питання грошової компенсації за невикористану відпустку повинні застосовуватися в редакції, що діяла на момент написання позивачем заяви про відставку, а не на момент її звільнення із посади судді.

13. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (відповідача у справі):

13.1. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. При обчисленні середнього заробітку ОСОБА_1 для виплати компенсації за невикористані дні відпустки відповідач правомірно виходив із розрахунку з останні 12 місяців перед її звільненням. Розрахунок грошової компенсації, складений позивачем за 12 місяців 2014 року суперечить положенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала суддею Тростянецького районного суду Сумської області.

15. 2 квітня 2015 року Тростянецьким районним судом Сумської області прийнято наказ №3/1 про надання ОСОБА_1 невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 18 календарних днів з 3 по 21 квітня 2015.

16. Наказом Тростянецького районного суду Сумської області №5 від 5 серпня 2015 року позивача звільнено у відставку із посади судді.

17. Також, вищезазначеним наказом було встановлено провести виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні відпустки.

18. Із змісту довідки відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 22 лютого 2016 №04-319/16 вбачається, що заробіток позивача за період з серпня 2014 року по липень 2015 року склав 140 641,62 грн. Середній денний заробіток позивача склав 496, 9668551 грн. Позивачем не було використано 90 днів щорічної та додаткових відпусток, тому компенсація невикористаної відпустки склала 44 727,02 грн.

19. Отже, для розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки, відповідачем було взято заробітну плату позивача за останні 12 місяців перед звільненням.

20. Не погоджуючись із розміром вищевказаної компенсації ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Конституція України.

21.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

22.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

22.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

23. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

23.1. Стаття 134. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

24. Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-В.

24.1. Стаття 24. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

25. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

25.1. Пункт 2. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

27. Доводи касатора про те, що сума компенсації за невикористані відпустки повинна визначатися на підставі законодавства яке діяло протягом 2013-2015 років, оскільки вона мала право отримати відпустку протягом 2013-2015 років, є безпідставними та суперечать принципу дії закону або іншого нормативно-правового акту у часі згідно з яким до події, факту застосовується той закон або, під час дії якого вони настали або мали місце.

28. Колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованим твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що при розрахунку компенсації за невикористану відпустку відповідач мав враховувати заробітну плату позивача за 2014 рік, оскільки за правилами пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати виплата компенсації за невикористані відпустки здійснюється саме із розрахунку за останні 12 календарних місяців роботи.

29. Оскільки позивача звільнено 5 серпня 2015 року, то суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про те, що вищевказаний розрахунок Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області правильно проведено за період з серпня 2014 року по 5 липня 2015 року, а саме за останні 12 календарних місяців роботи.

30. Посилання ОСОБА_1 на абзац шостий пункту 1 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є безпідставними, оскільки на час виникнення спірних правовідносин Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII викладено в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», у якому вказана правова норма відсутня.

31. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

32. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі №818/60/16- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх