Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.03.2018 року у справі №242/3360/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 242/3360/17

адміністративне провадження № К/9901/38239/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В. М.,

суддів - Желєзного І. В., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 27 листопада 2017 року у складі судді Владимирської І. М. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року у складі колегії суддів:

Компанієць І. Д. (головуючий), суддів: Гайдара А. В., Ястребової Л. В. у справі за його позовом до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У серпні 2017 року звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за статтею 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - ~law15~; у редакції, чинній на час призначення пенсії);

1.2 скасувати рішення відповідача №1212 від 6 липня 2017 року про відмову в перерахунку пенсії;

1.3 зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 26 травня 2017 року в розмірі 83% розрахунку пенсії від заробітку за період з 1 грудня 2005 року по 26 травня 2017 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації відповідно до довідок.

2. Селидівський міський суд Донецької області постановою від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" і Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - постанова КМУ №865) у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії, у спірних відносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

3.1 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію з 11 січня 2000 року, з 13 вересня 2001 року на підставі ~law17~ в розмірі 83% від сум заробітної плати.

3.2 23 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця в порядку передбаченому ~law18~.

3.3 При цьому позивач надав довідки про заробітну плату №06-59б від 23 червня 2017 року та №06-60б від 23 червня 2017 року, видані виконкомом Української міської ради.

3.4 Також надав довідки про складові заробітної плати.

3.5 Рішенням Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №1212 від 6 липня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії по заробітку в порядку передбаченому ~law19~ з посиланням на те, що з 1 травня 2016 року ~law20~ втратив чинність у його попередній редакції, а нова редакція передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якому відсутні спеціальні норми щодо перерахунку пенсії державних службовців.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

3.6 Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії згідно положень ~law22~ на підставі довідок про заробітну плату, що подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник з посиланням на положення статі 22 Конституції України, вказує на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З цих підстав, зазначає про те, що право на перерахунок пенсії йому надано з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене або скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

5. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

8. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

9. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

10. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

11. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 1 травня 2016 року визначалися ~law23~. Зокрема, відповідно до ~law24~ позивачу у цій справі призначено пенсію.

12. ~law25~ (у редакції, чинній до 1 січня 2015 року), передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за ~law26~ відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

13.1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - ~law28~), яким, зокрема, ~law29~ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

14. Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.

15. Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 1 січня по 1 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4,5 постанови КМУ №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

16. Так, за правилами пункту 4 постанови КМУ №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності ~law30~, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

17. Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови КМУ №865).

18. Постановою №1013, якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року, пункт 4 постанови КМУ №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

19. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова КМУ №1013 не містить.

20. Отже, з 1 грудня 2015 року по 1 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ~law31~. При цьому чинна у зазначений період редакція ~law32~ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

21. У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - ~law33~.

22. У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності ~law34~, положення ~law35~ втратили чинність, у тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу 11 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - ~law37~).

23. Натомість у ~law38~ закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до ~law39~, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

24. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування Постанови №1013, якою пункт 4 постанови КМУ №865 виключено, а її ~law40~, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ~law41~, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

25. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № -рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

27. Отже, враховуючи, що законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

28. Відносно посилань позивача на положення Конституції України, зокрема, статтю 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

29. За змістом статті 22 Конституції України звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістових характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

30. У даному випадку наділення в установленому порядку Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо встановлення умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям, не є свідченням звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод вказаних осіб.

31. Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, зважаючи на практику Верховного Суду (справа №359/5905/16-а) у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

32. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 27 листопада 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Шарапа

Судді: І. В. Желєзний

С. М. Чиркін