Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.11.2019 року у справі №821/1144/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2019 року

Київ

справа №821/1144/16

адміністративне провадження №К/9901/39308/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів - Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року (головуючий суддя - Кисильова О. Й.)

та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Милосердний М. М., судді - Бітов А. І., Ступакова І. Г. )

у справі №821/1144/16

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 04.04.2016 №0000721405 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі ~money0~;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення У ДФС в Херсонській області від 04.04.2016 №0000731405 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі ~money1~;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі ~money2~ 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем у межах його повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 березня 2016 року відповідачем на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 02.03.2016 №86 та направлень на проведення перевірки від 13.03.2016 №0245 та №0246 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфер обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Продавець - ОСОБА_2 відмовилася розписатися у направленнях на перевірку та отримати копію наказу на проведення перевірки про що складено акт відмови від підпису від 14.03.2016 року № 20 (а. с. 11).

За результатами перевірки складено акт від 14.03.2016 №070/21/22/22/2708900319 (а. с. 68-70) (далі - Акт перевірки).

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:

- статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", щодо продажу ФОП алкогольних напоїв без марок акцизного збору, за що застосовано штрафну санкцію за статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі ~money3~;

- постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", що виражається у продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж мінімальні встановлені, за що застосовано штрафну санкцію за статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі ~money4~;

- пункту 2.6 1.2 постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України", щодо незабезпечення щоденного оприбуткування готівкових коштів, за що застосовано штрафну санкцію згідно Указу Президента України від 12.06.1995 року за №436/95 у розмірі ~money5~ (п'ятикратний розмір не оприбуткованої суми).

На підставі акту та за результатами перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2016:

- № 0000721405, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі ~money6~ 758 коп.,

- № 0000731405, яким до платника застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі ~money7~

Надаючи правову оцінку вищевикладеним вище обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Зі змісту ст. 86 ПК України вбачається, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ст. 86 ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого ст. 86 ПК України (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені ст. 86 ПК України.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

За змістом пункту 2.6 глави 2 Положення № 637, яке визначає, зокрема, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За правилами статті 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 7.16. Положення № 637 передбачено, що під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Абзацом 3 ч. 1 статті 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки МПП "Ріко", позивач
27.01.2016 о 11 год 54 хв. здав у ремонт РРО марки MINI-Т 400 МЕ ПБ 4101235632.

Відповідний запис міститься також у розділі 4 КОРО, у якому зазначено, що РРО перебував у ремонті з 27 січня 2016 року до 28 січня 2016 року (а. с. 18).

Під час виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій позивач здійснював розрахунки із використанням розрахункових квитанцій, що також відображено у відповідному розділі 3 КОРО.

Судами попередніх інстанцій оглядався оригінал КОРО та за наслідками його огляду встановлено, що розділ 2 КОРО містить запис від 27.01.2016 про оприбуткування готівкових коштів у сумі ~money8~ на підставі розрахункової книжки №21003014697/1.

Фіскальний звітний чек (Z звіт) № 0834 був роздрукований позивачем 29.01.2016 у зв'язку з короткостроковим виходом з ладу реєстратора розрахункових операцій.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ревізори не оглядали під час перевірки КОРО позивача та не встановили зазначених вище обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції про протиправність застосування до платника штрафних санкцій за незабезпечення щоденного оприбуткування готівкових коштів у розмірі ~money9~

Також не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про реалізацію позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон).

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 17 Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше ~money10~ (абзац 15 частина друга).

За правилами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пункту 226.1, пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України)у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що законодавством не покладено на платників податку обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за продаж алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про помилковість доводів скаржника про здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими, ніж мінімально встановлені, а саме: реалізовано коньяк "Україна" на розлив 1л ємк. 40% алк., виробництва ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" за ціною ~money11~ при мінімальній встановленій роздрібній ціні ~money12~; придбано пляшку напою коньячного" "Солнечний берег" 0,5 л ємк. міцн 40% алк., виробництва ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" за ціною ~money13~ при встановленій мінімальній роздрібній ціні ~money14~

Так, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Зі змісту Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вбачається, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої- 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше ~money15~

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 затверджено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Відповідно до п. 1 приміток до Постанови №957 мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно листа виробника ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" від 14.03.2016 №14-03/16-07 та висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати України від 27.02.2015 №ЗЕД-051, коньячний напій "Солнечний берег" відноситься за УКТЗЕД до категорії інших алкогольних напоїв - код 2208906900.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв мінімальна роздрібна ціна на такий напій 40% 0,5 л. ємкістю має становити ~money16~, а саме 274,5 х 40 х 0,5 / 100% = 59,9 (де 274,5 - мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 1 вересня 2015 року, 40 - міцність за об'ємом (у відсотках), 0,5 - місткість тари (у літрах). Таким чином, ціна продажу позивачем зазначеного алкогольного напою ~money17~ повністю відповідає цим нормам.

Разом з цим, Верховний суд вважає передчасними висновки судів попередніх інстанції, що ціна на коньяк "Україна" 40 %, 5 зірок, придбаного на розлив ємкістю 1 літр, у розмірі ~money18~ також відповідає нормам Постанови КМУ №957.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування протиправності застосування до нього штрафних санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими, ніж мінімально встановлені, посилається на те, що ціна на коньяк "Україна" ємкістю 1 літр у розмірі ~money19~ відповідає нормам Постанови КМУ №957, оскільки згідно таблиці наведеній у Постанові №597 ціна на коньяк за критеріями 3 зірки, вмістом алкоголю 40%, ємк.1 літр має бути не менша за ~money20~ (а. с. 5).

Разом з цим, як вбачається зі змісту Акту перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено факт реалізації коньяку "Україна" 1 літр ємк. 40% алкоголю, 5 зірок за ціною ~money21~ при мінімальній встановленій роздрібній ціні на такий алкогольний напій ~money22~ (а. с. 10,45).

Верховний Суд зазначає, що згідно Постанови КМУ №957 мінімально встановлена роздрібна ціна на коньяк за критеріями 3 зірки з вмістом алкоголю 40%, ємк.1 літр є ~money23~ (420х40х0,5/100=168), при цьому мінімально встановлена роздрібна ціна на коньяк за критеріями 5 зірок з вмістом алкоголю 40%, ємк 1 літр. є ~money24~ (470х40х0,5/100=188).

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій зроблено передчасний та такий, що не ґрунтується на матеріалах справи висновок про протиправність застосування до позивача штрафу за порушення ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та постанови КМУ № 957, та не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Під час нового розгляду справи судам необхідно відповідно до положень частини 4 статті 9 КАС України вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, запропонувати сторонам надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень та встановити, який саме коньяк "Україна" 40%, емк. 1 літр, 3 чи 5 зірок був реалізований позивачем за ціною ~money25~

За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили при цьому фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.04.2016 №0000731405 в частині визначення позивачу штрафних санкцій за порушення вимог постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", що полягало у продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж мінімальні встановлені, за що застосовано штрафну санкцію за статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі ~money26~ та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.04.2016 №0000731405 в частині визначення позивачу штрафних санкцій у розмірі ~money27~ на підставі ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення вимог постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова