Історія справи

Постанова КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №807/3939/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2019 року

Київ

справа №807/3939/14

адміністративне провадження №К/9901/26030/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І. А.,

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 (головуючий суддя: Микуляк П. П. )

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 (головуючий суддя: Матковська З. М., Затолочний В. С., Каралюс В. М. )

у справі № 807/3939/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - ОДПІ), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2014: № 0000341702 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на ~money0~ за основним платежем; № 0000261703, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість (ПДВ) на ~money1~ за основним платежем та на ~money2~ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 18.02.2014: № 0000341702 та № 0000261703.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 змінено у частині викладення підстав для задоволення позову.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (Указ № 727/98), підпункту 2.3.1 пункту 2.3 ст.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон № 168/97-ВР), ст. ст. 13 та 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Декрет № 13-92), підпункту 9.12.1 пункту 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Закон № 889-IV), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову від задоволення позову. Доводи касаційної скарги в своїй основі дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум податку на доходи фізичних осіб, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.11.2011 № 1671/17-03/ НОМЕР_1. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми ~law8~, ст. ст. 13 та 14 Декрету № 13-92, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на ~money3~ за 2010 рік; ПДВ на ~money4~ у податковому обліку за липень 2010 року. пункту 200.11 ст. 200, пункту 201.10 ст. 201 ПК, а саме: сформовано податковий кредит за вересень 2013 року на ~money5~ за податковими накладними, які не зареєстровані в ЄРПН. Ці порушення стали наслідком перевищення позивачем граничної суми виручки за 2010 рік, що і стало підставою висновків контролюючого органу про не виконання позивачем обов'язку перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, заниження сум грошових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та з ПДВ.

Вказана перевірка була призначена з посиланням на підпункт 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 19.08.2011.

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2014: № 0000341702 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на ~money6~ за основним платежем; № 0000261703, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість (ПДВ) на ~money7~ за основним платежем та на ~money8~ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін у яких виник спір) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; .

Відповідно до пункту 86.9 ст. 86 ПК У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пункту 86.9 ст. 86 ПК У, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Зміст вказаних правових норм свідчить, що контролюючі органи не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

За встановлення у судовому процесі обставин відсутності рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили, судами попередніх інстанцій було зроблено юридично правильний висновок про неправомірність прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, вірними є висновки апеляційного суду щодо передчасності висновків суду першої інстанції про наявність або відсутність порушень, встановлених в акті перевірки від 07.11.2011 № 1671/17-03/2861519, які стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову

Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І. А. Васильєва Судді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко