Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року

Київ

справа №815/1956/16

адміністративне провадження №К/9901/24347/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокуратури Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (головуючий суддя Танасогло Т.М., судді - Бойко А.В., Яковлєв О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Одеської області, третя особа ОСОБА_3, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати незаконним та скасувати наказ Прокуратури Одеської області від 5 квітня 2016 року № 584-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; визнати незаконним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 26 квітня 2016 року № 7дк «Про зміну наказу прокурора Одеської області від 5 квітня 2016 року № 584-к»; поновити ОСОБА_2 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Одеської області; зобов'язати Прокуратуру Одеської області виплатити позивачу суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 6 квітня 2016 року по день ухвалення судового рішення по справі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Одеської області від 5 квітня 2016 року № 584к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 26 квітня 2016 року № 7дк. Поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Одеської області з 6 квітня 2016 року. Стягнуто з Прокуратури Одеській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 6 квітня 2016 року по 16 грудня 2016 року у розмірі 75 389,60 грн, без урахування обов'язкових відрахувань. Допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення з Прокуратури Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 9 209,53 грн, без урахування обов'язкових відрахувань. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року зупинено провадження за апеляційною скаргою Генеральної прокуратури України та Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року до вирішення кримінальної справи №522/9869/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України, та набрання судовим рішенням у справі №522/9869/16-к законної сили.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Прокуратура Одеської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, передбачених пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції; далі - КАС України) та необхідність продовження її розгляду, оскільки зазначені судом обставини не перешкоджають подальшому розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що предметом спору у цій справі є оскарження наказів Прокуратури Одеської області від 5 квітня 2016 року № 584-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та Генеральної прокуратури України від 26 квітня 2016 року № 7дк «Про зміну наказу прокурора Одеської області від 5 квітня 2016 року № 584-к» в частині звільнення за порушення присяги, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Одеської області ОСОБА_2 із займаної посади з позбавленням класного чину «юрист 1 класу», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 24 червня 2015 року № 480к.

Також встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальна справа №522/9869/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції вважав, що прийняття спірних наказів обумовлене тими ж обставинами, що встановлені у ході досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальній справі №522/9869/16-к та які стали підставою для повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 Кримінального кодексу України.

Верховний Суд висновки суду апеляційної інстанції вважає помилковими та такими, що зроблені з порушенням норм процесуального права.

Ключовим питанням законності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є питання можливості з'ясування обставин цієї справи щодо звільнення позивача із займаної посади до судового вирішення кримінальної справи, про яку зазначено.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Аналогічне положення закріплено також у пункті 3 частини першої статті 236 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок, що суд зупиняє провадження у справі лише у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, саме й висновок про таку неможливість суд зобов'язаний зазначити в ухвалі про зупинення провадження.

З матеріалів справи вбачається, що звільнення позивача відбулося на підставі оскаржуваних наказів відповідачів за порушення Присяги, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури.

З огляду на правове врегулювання підстав зупинення провадження у справі та обставин цієї справи Верховний Суд дійшов висновку, що адміністративні суди не позбавлені можливості перевірити обставини звільнення позивача із займаної посади, серед іншого й підстави прийняття відповідачами оскаржуваних наказів про звільнення та позбавленням класного чину. Зажадати розгляду кримінальної справи з метою встановлення преюдиціальних обставин для цієї справи необхідності немає, оскільки адміністративні суди мають відповідні повноваження для встановлення відповідних обставин щодо розв'язання конфлікту за цим позовом і ці обставини не є похідними від судового розгляду вказаної кримінальної справи.

За таких обставин, неправильними є висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості розгляду цієї справи до судового вирішення Приморським районним судом м. Одеси кримінальної справи №522/9869/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права при зупиненні провадження у цій справі, то його ухвала від 30 травня 2017 року підлягає скасуванню, а справа направленню до Одеського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.А.Данилевич

І.Л.Желтобрюх