ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №640/21823/18

адміністративне провадження №К/9901/8104/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Комунального підприємства "Київпастранс" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій, скасування висновку, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року, прийняте у складі судді Маруліної Л.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (головуючий), Парінова А.Б., Собківа Я.М.

І. Суть спору:

1. Комунальне підприємство "Київпастранс" (далі- Комунального підприємства "Київпастранс", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило визнати протиправними дії суб`єкту владних повноважень - Державної аудиторської служби України та скасувати висновок від 04.12.2018 № 60 про результати моніторингу про результати закупівлі, оприлюднений 07.12.2018.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною аудиторською службою України проведено моніторинг оголошеної позивачем процедури закупівлі: «Електричні лампи розжарення» код 31510000-4 за ДК 021:2015 (лампи побутові) оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2018-09-07-001525-с, за результатами якого 07.12.2018 оприлюднено висновок, згідно з яким, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на стадії оприлюднення інформації установлено, що у тендерній документації Замовником визначено підставу на відхилення тендерної пропозиції переможця, яку не передбачено Законом України «Про публічні закупівлі». Також зазначено: «Тип виявленого порушення - встановлено порушення законодавства в частині подання та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) документації».

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. На підставі даних автоматичних індикаторів ризиків, Держаудитслужбою видано наказ від 12.11.2018 №262 про початок моніторингу закупівель, зокрема, за оголошеною КП «Київпастранс» публічної закупівлі «Електричні лампи розжарення» код 31510000-4 за ДК 021:2015 (лампи побутові) та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2018-09-07-001525-с.

5. За результатами моніторингу відповідачем 04.12.2018 складено, 06.12.2019 затверджено та 07.12.2019 оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час планування закупівлі, на стадії розкриття тендерних пропозицій, їх розгляду та оцінки, законодавства у сфері публічних закупівель на стадії укладання договору про закупівлю порушень не встановлено.

6. Водночас, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на стадії оприлюднення інформації установлено, шо Замовник у тендерній документації визначив підставу на відхилення тендерної пропозиції переможця, яка не передбачена Законом України «Про публічні закупівлі».

7. За результатами аналізу тендерної документації установлено, що Замовником у пункті 7 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» установлено вимогу про надання переможцем торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір (завантаження в сканованому вигляді в електронну систему закупівель), комерційної пропозиції за формою, наведеною в додатку 1 до тендерної документації, приведеної у відповідність до показників за результатами проведеного аукціону.

8. При цьому, Замовником зазначено, що ненадання (незавантаження в систему) переможцем торгів остаточної пропозиції за результатами аукціону буде розцінено як відмова учасника від підписання договору про закупівлю, що тягне за собою наслідки відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

9. Водночас учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі за результатами оцінки, повинен у строк що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надати замовнику документи, які підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до вимог цього Закону та тендерної документації.

10. Держаудитслужба дійшла висновку, що ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може бути розцінено як відмову учасника від підписання договору про закупівлю та, як наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.

11. Не погоджуючись із прийнятим висновком відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29 серпня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

13. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що позивач безпідставно та у не передбачений законом спосіб вніс додаткові вимоги, що підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця є ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону. Ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може бути розцінено як відмову учасника від підписання договору про закупівлю та, як наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

15. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

16. Зокрема, скаржник наводить доводи аналогічні доводам позовної заяви та апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями.

17. Скаржник також зазначає, що вимагаючи від учасника - переможця завантаження в сканованому вигляді в електронну систему закупівель, комерційної пропозиції за формою, наведеною в додатку 1 до тендерної документації, КП «Київпастранс» намагалось дотриматись вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а також унеможливити притягнення службових (посадових) осіб замовника до відповідальності, передбаченої статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що ніяким чином не могло порушити будь-які права потенційних учасників, а також призвести до спотворення результатів торгів та дискримінації учасників.

18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

20. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

23. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі - Закон № 922-VIII).

24. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

25. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

26. Положеннями пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

27. Крім того, нормами частини першої статті 2 Закону №922-VIII закріплено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

28. Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

29. Відповідно до положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

30. Частиною 1 статті 7-1 Закону №922 визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

31. Згідно з частиною 2 статті 7-1 Закону № 922 рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

32. Відповідно до частини 3 статті 7-1 Закону № 922 рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

33. Як передбачено частиною 4 статті 7-1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

34. Згідно з частинами 6, 7 статті 7-1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

35. Також положеннями частини десятої статті 10 ст. 7-1 Закону №922-VIII встановлено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

36. Відповідно до частини одинадцятої статті 7-1 Закону №922-VIII, якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

VI. Висновок Верховного Суду

37. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем у пункті 7 розділу VI "Результати торгів та укладання договору про закупівлю" установлено вимогу про надання переможцем торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (завантаження в сканованому вигляді в електронну систему закупівель), комерційної пропозиції за формою, наведеною в додатку 1 до тендерної документації, приведеної у відповідність до показників за результатами проведеного аукціону. Позивачем зазначено, що ненадання (не завантаження в систему) переможцем торгів остаточної пропозиції за результатами аукціону буде розцінено як відмова учасника від підписання договору про закупівлю, що тягне за собою наслідки відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі".

38. На думку відповідача, позивачем таким чином у тендерній документації щодо проведення закупівлі електричних ламп розжарення (лампи побутові) (UA-2018-09-07-001525-с) визначено підставу на відхилення тендерної пропозиції переможця, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі", про що вказано у висновку про результати моніторингу закупівлі від 04.12.2018 року № 60.

39. Згідно із частиною першою статті 25 Закону №922 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

40. При цьому, відповідно до частини третьої статті 17 Закону №922 замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

41. Такими підставами, відповідно до пунктів 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону №922 є: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.

42. Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Законом №922 не передбачено надання переможцем торгів будь-яких інших документів, окрім визначених статтею 17 Закону №922.

43. Відповідно до частини першої статті 30 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема, переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

44. З огляду на викладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може бути розцінено як відмову учасника від підписання договору про закупівлю та, як наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.

45. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що на етапі визначення переможця за результатами проведеного електронного аукціону, замовник може бачити лише загальну ціну договору, з якою переміг учасник, а в зв`язку з поетапним пониження ціни під час проведення електронного аукціону, ціна за одиницю товару запропонована учасником, який визнаний переможцем, може суттєво відрізнятись від його ж ціни поданої в тендерній документації, що може призвести до порушення замовником вимог ч. 4 ст. 36 Закону № 922, відповідно до якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, та тягне за собою притягнення службових (посадових) осіб замовника до відповідальності, передбаченої статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

45.1. Позивач зауважує, що саме в зв`язку з цим, ним під час укладання договору з учасником - переможцем, у Додатку 1 до тендерної документації, була передбачена форма «Комерційної пропозиції».

46. Проте, Суд вважає, що такі доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ціна за одиницю товару може фіксуватися сторонами під час укладення договору про закупівлю з дотриманням норм Закону № 922 та Цивільного кодексу України.

47. Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції та не заперечується позивачем, умовами тендерної документації чітко визначено, що учасники тендерної документації при поданні документів на тендер зобов`язаний зазначити всі складові товару (назву товару, кількість та ціну за одиницю та загальну вартість даного товару), а отже твердження позивача, що під час проведення тендеру замовнику відомо лише загальну вартість товару є необґрунтованими та безпідставними.

48. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

49. Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

50. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

51. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

52. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

53. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

54. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 640/21823/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова