Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.10.2019 року у справі №804/8290/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/8290/16

адміністративне провадження №К/9901/17596/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 804/8290/16

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м.

Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя - Чабаненко С. В., судді: Прокопчук Т. С., Шлай А. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1.24 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - позивач, ПАТ "Дніпропетровськгаз") звернулося до суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач, відділ ДВС), в якому просило:

1.1. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чернової Людмили Володимирівни від 10 листопада 2016 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" виконавчого збору в сумі 749 538,49 грн у виконавчому провадженні №8130761;

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" безпідставно стягнутий виконавчий збір у сумі 749 538,49 грн.

3. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 749 538,49 грн винесена протиправно, оскільки сам факт примусового виконання рішення не мав місце, сума з боржника на користь кредитора стягнута не була, оскільки кредитором і боржником погоджено умови погашення боргу. Крім того, головним державним виконавцем Черновою Л. В. вже була винесена постанова про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 404 352,75 грн у виконавчому провадженню № 8130761, що свідчить про незаконне повторне застосування до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" грошової санкції у вигляді виконавчого збору.

4. Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначив, що відповідно до частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 749 538,49 грн., тобто 10 % від суми боргу 7 495
384,92 грн., установленої в мировій угоді. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в справі № 804/4377/14 від 16 червня 2015 року постанова про стягнення виконавчого збору ВП №8130761 від 03 січня 2016 року була скасована, таким чином подвійного стягнення з боржника виконавчого збору не відбулося.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5.04 березня 2003 року державним виконавцем на підставі заяви стягувача відповідно до статей 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі-Закон №606-ХІV) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 8130761 з примусового виконання виконавчого напису № 446, виданого 06 березня 2003 року приватним нотаріусом, про стягнення з ВАТ "Дніпропетровськгаз" на користь ДК "Украгазвидобування" НАК "Нафтогаз України" боргу в сумі 8 087 055,18 грн, та боржнику був наданий строк для добровільного виконання виконавчого напису протягом 5 днів з моменту отримання даної постанови.

6. У постанові боржника попереджено, що у разі невиконання вимог виконавчого документа в строк для добровільного виконання рішення буде виконано примусово зі стягненням із боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

7. Після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження 16 квітня 2003 року до відповідача за вх. №2501 надійшла заява боржника №11/3-588 від 14 квітня 2003 року щодо зупинення виконавчого провадження. На обґрунтування заяви боржник зазначив, що 22 жовтня 2002 року Господарським судом Дніпропетровської області винесена ухвала про порушення провадження про банкрутство в справі №Б/26/173/02 щодо ВАТ "Дніпропетровськгаз".

8.16 квітня 2003 року державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження згідно з ~law9~.

9. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2003 року в справі №Б/26/173/02 заяву кредитора у справі про банкрутство ВАТ "Дніпропетровськгаз" залишено без розгляду.

10.09 листопада 2004 року постановою державного виконавця поновлено виконавче провадження № 8130761.

11.09 листопада 2014 року відповідно ~law10~ відповідачем була винесена постанова № В-11-243/04 про об'єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень №В-11-243/04,253/04,254/04,255/04,256/04,257/04,258/04,355/04, відкритих стосовно одного боржника - ВАТ "Дніпропетровськгаз".

12. Виконавче провадження неодноразово зупинялося та на підставі заяви ПАТ "Укргазвидобування" від 01 липня 2015 року № 2-6725-3,08 серпня 2015 року відповідачем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №
8130761.

13.17 серпня 2016 року ПАТ "Дніпропетровськгаз" надав до відділу ДВС укладену мирову угоду про закінчення виконавчого провадження № 8130761 від 02 серпня 2016 року між сторонами виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №446, виданого 06 березня 2003 року, приватним нотаріусом про стягнення з ВАТ "Дніпропетровськгаз" на користь ДК "Украгазвидобування" НАК "Нафтогаз України" боргу в сумі 8 087 055,18 грн для звернення державного виконавця до суду відповідно статті 372 Цивільного процесуального кодексу України для її визнання. Ця заява була передана державним виконавцем до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відповідно до вимог чинного законодавства.

14.10 листопада 2016 року до відповідача надійшла ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в справі №201/13111/16-ц від 29 вересня 2016 року (набрала законної сили 05 жовтня 2016 року) про визнання мирової угоди на суму 7 495 384,92 грн, яку боржник з вересня 2016 року по березень 2021 року повинен сплачувати щомісячно у сумі 136 318,92 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок стягувача. Сума боргу зменшена на суму, яка була сплачена боржником самостійно під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів після порушення ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2005 року провадження у справі про банкрутство.

15.10 листопада 2016 року державним виконавцем на підставі пункту 2 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 8130761 з примусового виконання виконавчого напису №446, виданого 06 березня 2003 року, приватним нотаріусом із зазначенням, що виконавчий збір з суми боргу, зазначеної в ухвалі про визнання мирової угоди, з боржника не стягнуто, у зв'язку із чим пунктом 2 постанови визначено винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

16.10 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 749 538,49 грн (10% від суми боргу 7 495
384,92 грн, установленої в мировій угоді), за якою 11 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження №52881527, про що винесена відповідна постанова.

17.11 листопада 2016 року державним виконавцем складено платіжну вимогу, яка направлена до банку для списання з рахунку боржника суми виконавчого збору.

18.17 листопада 2016 року на депозитний рахунок відділу надійшла сума виконавчого збору в розмірі 749 538,49 грн.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

20. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконавче провадження було закінчено на підставі пункту 2 частини першої статті 39 Закону №1404 у зв'язку із визнанням судом мирової угоди між сторонами виконавчого провадження, державним виконавцем, відповідно до значених норм Закону №1404, правомірно винесена оскаржувана постанова про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 749 538,49 грн у виконавчому провадженні №8130761.

21. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено.

21.1. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Чернової Людмили Володимирівни від 10 листопада 2016 року про стягнення з ПАТ "Дніпропетровськгаз" виконавчого збору в сумі 749 538 (сімсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн 49 коп.

21.2. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" виконавчий збір у сумі 749 538,49 (сімсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн 49 коп, стягнутий на підставі постанови головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Чернової Людмили Володимирівни від 10 листопада 2016 року.

21.3. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з протиправності постанови від 10 листопада 2016 року, оскільки примусового виконання рішення фактично не відбулося, сума з боржника на користь кредитора стягнута не була, між кредитором та боржником погоджено умови щодо погашення суми боргу за умов, установлених мировою угодою, а тому виконавчий збір у такому разі з боржника не стягується.

ІV. Касаційне оскарження

22. Відповідач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, 09 березня 2017 року подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

23. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що на момент укладання мирової угоди був чинним ~law12~, при цьому навіть за імперативними правилами частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII) у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII.

24. У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача спростовує її доводи, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

25.06 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/8290/16 (суддя-доповідач - Заїка М. М. ).

26.04 травня 2017 року справа № 804/8290/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

27.07 лютого 2018 року справу № 804/8290/16 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач - Стрелець Т. Г. ).

28.27 травня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 494/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.

Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.

29. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 травня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В., судді - Кашпур О. В., Радишевська О. Р.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

30. Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law17~)

30.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у ~law18~ органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, ~law19~, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ~law20~, а також рішеннями, які відповідно до ~law21~ підлягають примусовому виконанню.

30.2. Стаття 10. Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені ~law22~.

31. Відповідно до приписів частин першої та другої статті 27 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

32. Стаття 39. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

33. Частина третя статті 40. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ~law23~, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ~law24~), 11,14 і 15 ~law25~, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому ~law26~.

ІV. Позиція Верховного Суду

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

37. Зі змісту правових норм, наведених у пунктах 30-33 цього рішення, убачається, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

38. Як убачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору було встановлення державним виконавцем факту визнання судом мирової угоди між ПАТ "Дніпропетровськгаз" та ПАТ "Укргазвидобування" про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 06 березня 2003 року № 446 приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Іноземцевою Р. М. про стягнення з ПАТ "Дніпропетровськгаз" на користь ПАТ "Укргазвидобування" боргу на загальну суму 7 495 384,92 гривень.

39. Однак для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

40. Укладення мирової угоди не є заходом примусового виконання рішень, за допомогою якого державним виконавцем здійснюється стягнення або повернення заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документу.

41. Крім того, як установлено судами попередніх інстанцій, ці обставини підтверджуються матеріалами справи, і в цьому випадку факт виконання рішення державним виконавцем і дії, спрямовані на фактичне стягнення заборгованості з ПАТ "Дніпропетровськгаз", не мали місця, оскільки сума з боржника на користь кредитора в примусовому порядку стягнута не була, з урахуванням того, що між кредитором і боржником були погоджені умови погашення боргу.

42. Відповідна правова позиція за ідентичних обставин справи наведена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 804/8289/16.

43. Аналізуючи встановлені судами обставини, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність винесення постанови про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні №8130761 в розмірі 7 495 384,92 гривень, оскільки вона була прийнята з порушенням приписів чинного законодавства та є необґрунтованою.

44. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, на підставі платіжної вимоги № 3907483/16 від 16 листопада 2016 року, прийнятою на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 10 листопада 2016 року ВП № 8130761, з рахунку позивача було списано грошові кошти у розмірі 749 538,49 грн.

45. Однак оскільки суд апеляційної інстанції установив, що оскаржувана постанова головного державного виконавця Чернової Л. В. від 10 листопада 2016 року про стягнення з ПАТ "Дніпропетровськгаз" виконавчого збору в сумі 749 538,49 гривень у виконавчому провадженні № 8130761 була прийнята з порушенням приписів чинного законодавства та підлягає скасуванню, то суд також дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпропетровськгаз" виконавчого збору в сумі 749 538,49 гривень.

46. За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Частиною 1 статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VІІ. Судові витрати

49. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року в справі № 804/8290/16 залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська