Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.07.2019 року у справі №826/13966/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

Київ

справа №826/13966/18

адміністративне провадження №К/9901/20047/19 (К/9901/19771/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В. М.,

суддів - Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги приватного підприємства "РГК" (далі - Підприємство), ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2019 року у складі судді Шейко Т. І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Василенка Я. М. (головуючий), суддів: Кузьменка В. В., Шурка О. І. у справі за позовом Підприємства до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи - державний реєстратор Фасівської сільської ради Київської області Барановський Микола Анатолійович, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У вересні 2018 року Підприємство звернулося до суду з позовом у якому просило:

1.1 визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 13 вересня 2018 року за результатами розгляду скарги адвоката Істоміної В. Л. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 2 серпня 2018 року №02-08/18, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2018 року за №24935-33-18 щодо Підприємства;

1.2 визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20 серпня 2018 року №2713/15 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 9 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року провадження у справі закрив.

2.1 Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд виходив із того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 21 листопада, 22 та 28 грудня 2018 року учасниками Підприємства проводились загальні збори, яких ОСОБА_4, як директор Підприємства, не скликав.

3.2 Вважаючи рішення загальних зборів Підприємства, які прийняті 21 листопада, 22 та 28 грудня 2018 року - не легітимними, а дії державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна О. В., що вчинялись на виконання цих рішень загальних зборів Підприємства протиправними, - мало місце звернення до відповідача зі скаргою.

3.3 1 лютого 2019 року Міністерство юстиції України видало наказ №314/5, яким скаргу Підприємства, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 4 січня 2019 року задоволено в повному обсязі, а реєстраційні дії державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна О. В. від 15 та 21 листопада 2018 року, 22 та 28 грудня 2018 року скасовані.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Підприємство та ОСОБА_1 звернулися із касаційними скаргами, у яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції.

4.1. На обґрунтування касаційних скарг зазначають, що переданий на вирішення суду спір є публічно-правовим, тому має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

6. Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

7. На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

8. Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

9. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

10. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

11. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

12. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

13. Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

14. Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

15. Відповідно до пункту 3 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

16. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №826/14632/17.

17. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що між учасниками справи існує корпоративний спір, який фактично полягає у встановленні судом особи, яка є керівником юридичної особи, підписантів та часток у статутному капіталі Підприємства.

18. Підставою пред'явлення позовних вимог у цій справі є визнання недійсними протоколів загальних зборів Підприємства та договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Підприємства які, за твердженням позивача, порушують його права та права третіх осіб.

19. Цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише наказ Міністерства юстиції України від 20 серпня 2018 року №2713/15 на предмет дотримання процедури його прийняття, але й рішення загальних зборів підприємства та реєстраційних дій, які були вчинені на його підставі, на предмет їх відповідності нормам матеріального права.

20. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 346 КАС України, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

21. Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду не вбачає процесуальних підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, навіть попри те, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій під час її вирішення правил предметної юрисдикції.

22. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

23. За практикою Європейського Суду з прав людини" фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (..) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

24. Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційних скарг цього не спростовують.

25. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. З огляду на наведене, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

27. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги приватного підприємства "РГК" та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Шарапа

Судді: В. М. Кравчук

С. М. Чиркін