Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2019 року у справі №1340/5116/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2019 року

Київ

справа №1340/5116/18

адміністративне провадження №К/9901/13151/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С. Г.,

суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними дій, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства інфраструктури України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 (головуючий суддя Сакалош В. М. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 (головуючий суддя Довгополов О. М., судді: Святецький В. В., Шинкар Т. І.),

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року Державне підприємство "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (далі - ДП НДІ "Система", позивач) звернулося з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство, відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача з приводу проведення оцінювання його діяльності, як органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання (далі - спірні дії).

2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ДП НДІ "Система" зазначало, що спірні дії відповідача є протиправними й проведені за відсутності для цього правових підстав, передбачених, зокрема, пунктом 2 розділу І Порядку оцінювання діяльності із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 05.01.2017 №1 (далі - Порядок №1).

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
02.04.2019, позов задоволено.

4. Ухвалюючи такі рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходили з того, що інформація стосовно закінчення дії атестату про акредитацію від 10.10.2012 №2Н917, виданого ДП НДІ "Система", не відповідала дійсності, у зв'язку з чим у Міністерства були відсутні підстави вважати вмотивованим звернення Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України та на цій підставі ініціювати проведення оцінювання ДП НДІ "Система".

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.

6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, ухвалені без врахування усіх фактичних обставин справи, а тому, як наслідок, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач, проти вимог і доводів касаційної скарги заперечує, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до закону.

IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

8. До Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга для розгляду якої, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду й постановлено здійснити такий в порядку письмового провадження з 28.08.2019.

V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП НДІ "Система" є органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів партій частин та обладнання за номером UA.CTR.003 (Наказ Мінекономрозвитку України від 09.02.16 за №212).

11. Листом №39/14788-18 від 24.10.2018 Міністерство повідомило ДП НДІ "Система" про початок проведення Комісією Мінінфраструктури з питань забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 року оцінювання діяльності призначеного органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів партій частин та обладнання - ДП НДІ "Система" за номером UA.CTR.003.

12. Підставою для початку оцінювання діяльності позивача стало повідомлення Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - Головний сервісний центр) від 05.10.2018 №31/13676 про закінчення терміну дії атестату про акредитацію №2Н917 від 10.12.2012, виданого Національним агентством з акредитації ДП НДІ "Система".

13. Наведеним листом Головного сервісного центру було повідомлено відповідача про те, що 09.12.2017 у ДП НДІ "Система" закінчився термін дії атестату про акредитацію №2Н917 від 10.12.2012, виданого Національним агентством з акредитації ДП НДІ "Система", та станом на 01.10.2018 інформації про поновлення строку дії атестату про акредитацію до Головного сервісного центру в установленому порядку не надходило.

14. Мінінфраструктури розпочато оцінювання діяльності ДП НДІ "Система" на підставі абзацу четвертого пункту 2 розділу І Порядку №1, а саме: подання державними органами вмотивованого звернення на підставі виявленої інформації про можливі факти, які є підставою для прийняття рішення про анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до Порядку призначення.

15. Інформація з приводу строків дії атестату про акредитацію №2Н917 від
10.12.2012 розміщена в реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності на офіційному сайті Національного агентства акредитації України, яким затверджено Перелік випробувальних лабораторій, акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025.

16. Як вбачається із зазначеного Переліку, дія атестату про акредитацію №2Н917 від 10.12.2012 продовжена 10.12.2017 по 09.12.2022.

VI. Позиція Верховного Суду

17. Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Процедури оцінювання діяльності призначених органів із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, нових та таких, що були у користуванні (далі - колісні транспортні засоби), партій частин та обладнання (далі - призначені органи) визначає Порядок №1.

19. Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку №1 підставами для проведення оцінювання діяльності призначеного органу є подання, зокрема, державними органами, вмотивованого звернення на підставі виявленої інформації про можливі факти, які є підставою для прийняття рішення про анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 №419 (далі - Порядок №419).

20. В свою чергу, за приписами пункту 13 Порядку №419 Мінінфраструктури приймає рішення про анулювання призначення органу із сертифікації колісних транспортних засобів з таких підстав: 1) звернення органу із сертифікації колісних транспортних засобів з відповідною заявою за формою згідно з додатком 6; 2) повідомлення національним органом України з акредитації про скасування атестата про акредитацію органу із сертифікації колісних транспортних засобів; 3) припинення органу із сертифікації колісних транспортних засобів (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація); 4) виявлення за результатами оцінювання діяльності органу із сертифікації колісних транспортних засобів в порядку, визначеному Мінінфраструктури: фактів недостовірних результатів сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання; недостовірних відомостей, які були надані ним у документах, що додавалися до заяви про призначення; невідповідності органу із сертифікації колісних транспортних засобів вимогам, визначеним пунктом 4 цього Порядку.

21. В той же час, згідно з положеннями пункту 4 Порядку №419 органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання (далі - орган із сертифікації колісних транспортних засобів) призначається заявник за умови, що він: 1) є юридичною особою - резидентом України незалежно від форми власності; 2) акредитований як орган з оцінки відповідності згідно із законодавством, а сфера його акредитації охоплює види продукції та документи, на відповідність яким проводиться оцінювання відповідності щодо індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання; 3) має не менш як двох працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації за трудовим договором на постійній основі, з відповідною профільною освітою та досвідом роботи у сфері оцінки відповідності колісних транспортних засобів не менш як один рік; 4) має власні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення випробувань колісних транспортних засобів в обсягах, передбачених законодавством для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, що були у користуванні, та укладені договори із сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власними лабораторіями; 5) має досвід виконання робіт з оцінки відповідності продукції протягом трьох останніх років; 6) не залежить від замовника робіт з оцінки відповідності; 7) має страховий фонд або уклав договір страхування відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам (відповідно до абзацу восьмого пункту 5 цього Порядку); 8) забезпечує дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, одержаної під час виконання своїх завдань, крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам; 9) протягом трьох останніх років не допускав порушення, які призводили до неправомірної видачі сертифікатів відповідності.

22. Також, у відповідності з пунктом 3 розділу І Порядку №1 оцінювання подані скарги та звернення щодо наявності фактів, які є підставою для прийняття рішення про анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, без надання фактичних даних, які дають можливість визначити наявність або відсутність вказаних фактів, залишаються без розгляду, про що Мінінфраструктури повідомляє автора такої скарги (звернення) протягом 10 робочих днів.

23. Зміст наведених вище законодавчих приписів свідчить про те, що однією з підстав для проведення оцінювання діяльності призначеного органу є, зокрема, звернення державного органу, однак таке повинно відповідати обов'язковим критеріям, а саме - бути мотивованим і містити інформацію про можливі факти, які є підставою для прийняття рішення про анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання відповідно до Порядку №419.

24. Водночас, як встановили суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів, досліджених у судовому засіданні, у зверненні Головного сервісного центру не було вказано жодної з підстав, визначених Порядками №1 та №419, які б давали можливість і легітимний дозвіл відповідачу вчиняти спірні дії стосовно проведення оцінювання діяльності позивача.

25. Більше того, інформація, викладена у листі Головного сервісного центру стосовно закінчення 09.12.2017 у ДП НДІ "Система" терміну дії атестату про акредитацію №2Н917 від 10.12.2012, виданого Національним агентством з акредитації ДП НДІ "Система", є некоректною, оскільки дія такого атестату, згідно з Переліком випробувальних лабораторій, акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ ІЗО/ІЕС 17025, розміщеному на офіційному сайті Національного агентства з акредитації України продовжена з 10.12.2017 по 09 грудня 2022.

26. У листі Головного сервісного центру, надісланого на адресу Міністерства, також повідомлялось, що станом на 01.10.2018 інформації про поновлення строку дії атестату про акредитацію до Головного сервісного центру в установленому порядку не надходило.

27. Втім, як Головний сервісний центр, так і відповідач, не були позбавлені можливості перевірити наведену вище інформацію шляхом перегляду Переліку випробувальних лабораторій, акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ ІЗО/ІЕС 17025, який розміщений на офіційному сайті Національного агентства з акредитації України і є загальнодоступним.

28. Враховуючи викладене, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевірених доказами, дослідженими судами під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та не допустили порушень норм процесуального права.

29. Інші доводи касаційної скарги наведених висновків судів не спростовують.

30. Верховний Суд зазначає, що Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

31. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

32. За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

33. Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

34. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

35. За правилами частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

37. Касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від
11.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
02.04.2019 - без змін.

38. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко,

А. І. Рибачук,

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду