07.10.2019 | Автор: Голубенко Сергій Васильович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Письмове опитування учасників справи як свідків

Письмове опитування учасників справи як свідків - 0_54090200_1570454782_5d9b3cfe84153.png

Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі за текстом – Закон №2147-VIII) внесено істотні зміни, відповідно до яких у вітчизняному законодавстві з’явився новий інститут доказування, так зване – письмове опитування учасників справи як свідків.

Порядок застосування письмового опитування регламентовано статтями 90 ГПК Укранїни та 93 ЦПК України. Відповідно, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше (про додаток виключно у ГПК України) десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Стаття 90 ГПК України,

Стаття 93 ЦПК України,

«Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи».

«Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи».

До заяв по суті справи процесуальне законодавство України відносить, позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Тобто, виходячи з вищезазначеного, вбачається, що законодавець встановив відповідний строк та порядок застосування даного інституту доказування. Відповідно, позивач може скористатися даним інститутом доказування поставивши десять питань у позовній заяві,відповідач у відзиві на позовну заяву, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, третя особа у поясненні щодо позову або відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні).

Порядок надання заяви свідка(відповіді), чи відмови від відповіді та особи які звільняються від надання відповіді.

Учасник справи, якому поставлено питання, зобов’язаний надати повну та обґрунтовану відповідь окремо на кожне запитання по суті. Також учаснику справи можуть бути поставлені письмові запитання, що пов’язані з наданням відповідних доказів, що підтверджували б його відповіді. У такому випадку, учасник справи разом з наданням заяви свідка повинен надати копії відповідних письмових чи електронних доказів.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи у формі заяви свідка не пізніш як за п’ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Незалежно від того, що є підставою для відмови від надання письмової відповіді на поставлене запитання, учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Строк такого повідомлення дорівнює строку аналогічний строку відповіді. Тобто, у вказаний строк учасник повинен надати відповідь або повідомити про причини відмови від її надання. В той же час суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати вказані підстави відсутніми та зобов’язати учасника справи надати відповідь.  Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи у формі заяви свідка.

Особи які звільняються від надання відповіді (надання заяви свідка).

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи, та/або, якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. В той же час, не можуть бути опитані як свідки особи визначенні статтями 67, 68 ГПК України, та статтями 70, 71 ЦПК України.

В той же час, не можуть бути опитані як свідки: недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі, особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спорусвященнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючихсудді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участюособи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представникачлені сім’ї чи близький родич учасника справи.

Відповідальність

В заяві свідка учасник зобов’язаний підтвердити свою обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Дана вимога до заяви свідка показує, що у випадку надання учасником справи завідомо неправдивих відповідей, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 384 КК України чи ст. 385 КК України.

Учасник справи, який буде не виконувати свої процесуальні обов’язки, тобто буде уникати надання відповідей або ігнорувати вказівки суду, може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. У відповідності до ст. 148 ЦПК України, ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу:

  • в цивільному процесі, штраф у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • в господарському процесі, штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, штраф у сумі від п’яти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Неможливість письмового опитування представника учасника.

Відповідно до ст. 93 ЦПК України, ст. ГПК 90 України, саме учасник справи має право поставити відповідні питання, саме іншому учаснику справи.

Відповідно до норм чинного законодавства, учасниками справи є:

  1. у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. В той же час відповідно до ст. 48 ЦПК України, ст. 45 ГПК України, сторонами в цивільному/господарському процесі є позивач і відповідач;
  2. при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник;
  3. у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Виходячи з вищезазначеного, вбачається, що представники сторін до вищенаведеного складу не входять. Не включення представника учасника до складу суб’єктів на яких поширюється письмове опитування учасників справи є недоречним, так як з цього приводу виникає наступне питання – як бути стороні (учаснику справи), яка хоче використати даний інститут до учасника справи який не має повною цивільної дієздатності, тобто до особи, яка не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними?

Вищезазначене твердження унеможливлює письмово опитати представника учасника (батька, мати і т.д.), адже останні до складу групи учасників не входять.

Вищезазначене порушує рівність та змагальність сторін щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. На мою думку законодавцю треба було б процедуру письмового опитування учасників справи поширити і на представників сторін.

Правове регулювання поняття десяти питань.

Письмове опитування учасників справи як свідків не набуло широкого застосування та відображення у судовій практиці, що в свою чергу випливає в деякі спірні моменти. Станом на сьогоднішній день неможливо правильно врегулювати

Учасник може поставити в першій заяві по суті справи (або у додатку до неї), що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

З вищезазначеного виникає доречне запитання. Чи може вважатися одне речення в якому поставлені два питання, за одне питання в розумінні відповідних статей, чи все ж таки за два?

Наприклад, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська по справі №201/2762/18 Ухвалою від 19 вересня 2018 року, задовольнив клопотання позивача про письмове опитування учасника справи, як свідка по цивільній справі та зобов'язав відповідача надати до суду відповідь на поставленні питання у формі заяви свідка.

Одне із поставлених питань звучало наступним чином:

«3. Чи підписувала власноручно і подавала особисто до Самарського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_3  наступні процесуальні документи:

- позовну заява про поділ (виділ) майна в натурі з додатками від 26.08.2016 вхідний номер суду 16443/16, адресовану - до Самарського районного суду міста Дніпропетровськ;

- клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи від 02.09.2016, складене та підписане від імені ОСОБА_3 , подане до Самарського районного суду міста Дніпропетровська судді Сухорукову А.О.;

- заяву про уточнення позовних вимог у справі № 206/4863/16-ц, підписану ОСОБА_3  і подану до Самарського районного суду міста Дніпропетровська 18.01.2017 за вхідним номером 930/17;

- заяву про залишення позовної заяви без розгляду, підписану від імені ОСОБА_3 у цивільній справі №2/206/1221/16 та зареєстрована Самарським районним судом міста Дніпропетровська 10.05.2017 за вхідним номером 8523/17».

Вищезазначене питання можна розцінювати по-різному. З одного боку можна розцінювати, як одне питання в розумінні відповідних статей ГПК та ЦПК України, так і за чотири питання викладені в одному реченні. На мою суб’єктивну думку, якщо в одному реченні об'єднано два або більше самостійних запитань, вони повинні враховуватися за відповідну кількість поставлених питань. В даному випадку, вищезазначене, наведене запитання треба розцінювати за чотири питання в розумінні відповідних статей письмового опитування учасників справи як свідків.

Цікаво те, що станом на сьогоднішній день судова практика не дає відповіді на дану проблему. Вищезазначене потребує вирішення з боку суддів, так як в подальшому з цим можуть виникнути суперечності між учасниками судового процесу.

Проаналізовані у даній статті нововведення дають підстави стверджувати, що вищезазначені статті ГПК та ЦПК України розробили нову та детальну процедуру отримання відповідних доказів від учасників процесу, дані нововведення дали змогу переводити учасників процесу в статус свідків, що дає змогу для притягнення останніх до кримінальної відповідальності у разі невиконання чи неналежного виконання своїх обов’язків.

Нововведення дасть можливість: удосконалити/покращити вирішення судових справи, отримувати більш повноцінну та достовірну інформацію зі спірних обставин, удосконалити процедуру доказування/процесу встановлення обставин справи, дасть можливість до притягнення учасників справи як свідків до кримінальної відповідальності.

Щодо недоліків нововведення, то можна виділити наступні: неможливість письмового опитування представника учасника, не врегулювання поняття десяти питань та не вирішення з боку суддів чіткого порядку та розуміння вищезазначених недоліків.

В цілому, можна стверджувати, що письмове опитування учасників справи як свідків – це один із методів судового доказування, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на сьогоднішній день, учасники судових справ, у справах (провадженнях) які були відкриті до набрання чинності ст. 90 ГПК України, ст. 93 ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII, можуть скористатися даним інституту доказування заявивши обґрунтоване клопотання про поновлення строку, встановленого законом, для письмового опитування учасників справи як свідків, з підстави того, що вони не могли скористатися даним інститутом, так як провадження було відкрито ще до набрання чинності Закону №2147-VIII.

Наприклад, Господарський суд Запорізької області у справі № 908/2255/17, з вищезазначеної підстави задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, та зобов’язав відповідача надати відповідь.

Автор статті: Голубенко Сергій Васильович

1160
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ