УХВАЛА

09 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 908/2255/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. та Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль"

на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2018

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" (далі - Товариство)

до фізичної особи - підприємця Данченко Руслана Сергійовича

про стягнення 40 061,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 908/2255/17.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Товариство звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 40 061,31 грн, а, отже, ціна позову у справі № 908/2255/17 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.

Звертаючись до суду, Товариство просить прийняти касаційну скаргу до провадження, незважаючи на малозначність спору, посилаючись на те, що зазначена касаційна скарга має для нього виняткове значення, як українського виробника продукції, масштабного інвестиційного проекту.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ця справа для скаржника має виняткове значення, не може братися Верховним Судом до уваги з огляду на те, що скаржником не наведено обґрунтування в касаційній скарзі в чому полягає виняткове значення цієї справи для скаржника.

Лише вказівка на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 908/2255/17, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Деренівська Купіль" на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2018 зі справи № 908/2255/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя К. Пільков