ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 206/4863/16-ц

провадження № 61-78св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович,

стягувач - ОСОБА_1,

заінтересовані особи - державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Данченко Олег Миколайович,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Євгена Володимировича на ухвалу Самарського районного суду м.

Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року в складі судді Сухорукова А. О. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в складі колегії суддів Лаченкової О. В., Варенко О. П., Свистунової О. В., у частині стягнення витрат на правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2018 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Є. В. звернувся в суд із заявою та просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 206/4863/16-ц, виданий Самарським районним судом м. Дніпропетровська 14 квітня 2018 року, про зобов'язання приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. унести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У суд першої інстанції ОСОБА_1 та його представник подали клопотання та просили стягнути з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, а саме 3000 грн витрат за складення пояснень і 2000 грн витрат за представництво в суді першої інстанції.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Самарського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено повністю.

Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. на користь ОСОБА_1 3000 грн витрат на правничу допомогу.

Відмовляючи в задоволенні заяви, місцевий суд виходив із того, що виконавчий лист виданий після набрання законної сили ухвалою Самарського районного суду м.

Дніпропетровська від 24 січня 2018 року про поворот виконання рішення суду про зобов'язання приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. унести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та після оскарження її в апеляційному порядку учасниками справи, тобто підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Вирішуючи питання про розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з нотаріуса, суд першої інстанції виходив із того, що ці вимоги підтверджуються договором про надання правової допомоги, актом виконаних робіт, а тому з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом (одне судове засідання), обсягу наданих адвокатом послуг, відсутності квитанції на підтвердження оплати наданих послуг, а також вимог розумності та справедливості вважав наявними підстави для стягнення 3000 грн таких витрат.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. залишено без задоволення, ухвалу Самарського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходив із того, що факт понесення таких витрат стягувачем підтверджується належними та допустими доказами, а саме договором про надання правових послуг і актом приймання-передачі, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 квітня 2019 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Є. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та клопотання про зупинення виконання вказаних судових рішень у частині стягнення витрат на правову допомогу до завершення розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі. Клопотання приватного нотаріуса задоволено, зупинено виконання ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині стягнення витрат на правову допомогу до завершення розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року справа призначена до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі приватний нотаріус просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про розподіл витрат на правову допомогу.

Указує, що ОСОБА_1 не надав судам квитанцію на підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом цієї справи.

Судові рішення оскражуються лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу, а в іншій частині в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що інтереси стягувача ОСОБА_1 у цій справі представляв адвокат Бутенко О. О. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 11 травня 2018 року № 13- рд/212.1.3.2018, укладеного між ОСОБА_1 і адвокатським бюро Бутенка Олексія "Бі Ей Сеп-Груп".

На підтвердження понесених у суді першої інстанції витрат на правову допомогу стягувач ОСОБА_1 подав у суд акт прийому-передачі наданих правових послуг від 14 вересня 2018 року.

ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції жодного платіжного документу про оплату послуг адовката в цій справі.

Відповідно до розділу 2 акту були виконані наступні послуги: складання пояснення на заяву про визнання виконавчого листа № 206/4863/16-ц таким, що не підлягає виконанню від 02 травня 2018 року, поданої (заявленої) приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, Самарський районний суд міста Дніпропетровська (суддя Сухоруков А. О.).

Відповідно до розділу 3 цього акта вартість правових послуг адвоката зі складання документів (в т. ч. процесуальних) є погодинною. Розмір оплати за годину роботи складає 1500 грн. Час, погоджений сторонами, - дві години.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищеЗакону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України № 460-IX від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судові рішення в оскаржуваній частині не відповідають вимогам закону.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року в справі № 727/4597/19 зазначено, що "законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта".

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У пункті 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) зазначено, що "вимога частини 8 статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17".

Стягувач не підтвердив факт оплати витрат на професійну правничу допомогу, подавши відповідне клопотання, а суд першої інстанції не дотримався вимог частини 8 статті 141 ЦПК України, не надав стягувачу п'ятиденнийстрок для подачі таких доказіві дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв'язку з цим наявні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень в частині стягнення витрат на

правничу допомогу та направлення справи в суд першої інстанції для

продовження розгляду клопотання в порядку, встановленому частиною 8 статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Євгена Володимировича задовольнити частково.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу скасувати.

Справу направити для продовження розгляду в частині стягнення витрат на правничу допомогу до суду першої інстанції.

Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2018 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в скасованій частині втрачають законну силу та примусовому виконанню не підлягають.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук