29.06.2018 | Автор: Піддубко Євгеній
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Переривання перебігу позовної давності: судова практика

Переривання перебігу позовної давності: судова практика

В законодавстві міститься лише дві умови, за настання яких перебіг позовної давності переривається і починається заново. Проте судова практика свідчить про широке трактування цих умов зацікавленими особами. Розглянемо на прикладах.

В першу чергу, потрібно не плутати два поняття: зупинення перебігу позовної давності (ст. 263 ЦК України) та його переривання (ст. 264 ЦК України). У першому випадку Кодексом передбачено чотири обставини, при настанні яких позовна давність зупиняється і після припинення яких цей строк продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У другому випадку, після настання певних подій, перебіг позовної давності починається заново, а не продовжується. Перша подія – вчинення боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку. Друга подія – пред’явлення позову  до боржника, навіть якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Коли перебіг позовної давності починається заново?

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Проте Закон не визначає точного моменту, з якого слід починати заново  відраховувати строк позовної давності.

При цьому, згідно зі ст. 253 Кодексу, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

На цій підставі Верховний Суд зробив висновок, що новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред'явлення позову.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц можна ознайомитися тут. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74475626

Заява про видачу судового наказу

Як відомо, цивільне судочинство здійснюється у порядку наказного, позовного та окремого провадження (ст. 19 ЦПК України). Проте в другій з можливих умов ст. 264 ЦК України мова йде саме про «пред’явлення особою позову». Тобто буквальне тлумачення даної норми приводить до висновку, що лише в одному з трьох видів провадження можливе переривання перебігу позовної давності.

Проте Верховний Суд зробив протилежний висновок. Судовий наказ є особливою формою судового рішення (ст. 160 ЦПК України) про стягнення з боржника грошових коштів.

Ураховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу перериває перебіг строку позовної давності.

Повний текст постанови Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 216/5756/15-ц тут. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74342577

Якщо відповідач - не боржник

Фізична особа намагалася через суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Перший позов поданий до нотаріуса. Другий позов поданий до юридичної особи, на користь якої нотаріус вчинив виконавчий напис.

При цьому другий позов поданий після спливу трирічної позовної давності. Фізична особа хотіла довести, що подання нею першого позову до нотаріуса – це законна підстав для переривання перебігу позовної давності за ч. 2 ст. 264 ЦК України: позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників.

Проте Верховний Суд не погодився з доводами Позивача та зазначив наступне: «Позов (перший) був пред'явлений не до боржника, а до нотаріуса, тому перебіг позовної давності не перервався».

Докладніше ознайомитися з постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 640/2704/16-ц можна за посиланням.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74342282

Штраф – окремий предмет позову

Юридична особа заборгувала своєму Контрагентові грошові кошти, на суму яких нараховано штраф, пеню та 3 % річних. Але Контрагент вирішив розділити свої вимоги до боржника. Спочатку ним був поданий позов про стягнення основної суми боргу, який повністю задоволений судом.

Другим позовом Контрагент вимагав стягнути з боржника суму пені, штрафу та 3 % річних. Проте, до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність – один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). І Позивач зазначений строк пропустив.

Контрагент спробував застосувати ст. 264 – переривання перебігу позовної давності. Проте Суди зазначили, що предметом позову у другій судовій справі, є не частина вимоги (частина суми основного боргу), а окремий предмет позову - штрафні санкції, які за своєю правовою природою не є частиною основного боргу, а є мірою відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 911/4235/16 можна ознайомитися тут. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74508713

Самого лише пред’явлення позову недостатньо

Так, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Крім того, подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами також не перериває перебігу такого строку.

Повний текст постанови Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 903/509/17 тут. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74508731

Акт звірки не підтверджує визнання боржником свого боргу?

З висновками наступного судового рішення ми не погоджуємося, але читачі повинні бути проінформовані про позицію Верховного Суду з даного питання.

Суд розглядав адміністративну справу про скасування податкового повідомлення-рішення. З фабули справи слідує, що підприємство мало кредиторську заборгованість перед контрагентом. В ході податкової перевірки встановлено, що по заборгованості сплив строк позовної давності і ДФС визнала її безнадійною, що призвело до збільшення доходів підприємства.

Підприємство, захищаючись у суді, посилалося на ч. 1 ст. 264 ЦК України: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Оскільки між товариствами складені та підписані акти звірок взаєморозрахунків, це свідчить про визнання контрагентом своєї заборгованості перед підприємством та про переривання перебігу позовної давності у відповідності до ч. 1 ст. 264 ЦК України.

Проте у Верховного Суду своя думка з цього приводу. Суд не погоджується з висновками, що підписання сторонами актів звірок взаєморозрахунків вказує на визнання заборгованості перед підприємством.

Верховний Суд вказав: «Цей акт посвідчує стан розрахунків та наявність заборгованості, яка рахується у складі бухгалтерського обліку платників податків.

При цьому положення ст. 264 ЦК України не застосовується до спірних відносин. Оскільки заборгованість є визнаною сторонами і не потребує визнання. Наявність заборгованості, що рахується в балансі, або за балансом господарюючих суб'єктів сама по собі не вказує на  переривання перебігу строку позовної давності за вимогами про стягнення зазначеної заборгованості».

В цій частині Суд відмовив у задоволені позовних вимог підприємства та залишив чинним податкове повідомлення-рішення.

За логікою Суду, якщо боржник визнає та не оспорює свою заборгованість, то перебіг позовної давності не може перериватися. Тобто, застосувати ч. 1 ст. 264 ЦК України можливо лише в тому випадку, якщо боржник спочатку не визнавав своєї заборгованості, а потім вчинив дії, що свідчить про визнання ним свого боргу.

Проте такі висновки не випливають однозначно зі ст. 264 ЦК України. Таке судове тлумачення даної норми занадто широке. Фактично, з одного слова «визнання» Суд робить висновок, що раніше боржник обов’язково мав борг не визнавати.

Проте з даної норми цього не слідує. В свою чергу, підписаний контрагентом акт звірки однозначно свідчить про підтвердження ним інформації, викладеній в акті, тобто про визнання боржником свого боргу.

Більш детально зі спірним судовим рішенням Верховного Суду від 22 травня 2018 року по справі № 825/1468/17 можна ознайомитися за посиланням.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74203989

 

Часткова сплата боргу

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій.

Крім того, Суд зазначив, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Повний текст постанови Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 668/8830/15-ц тут. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74550245

Лише добровільне визнання боргу

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.

Часткове погашення заборгованості позичальником не може вважатися підставою для переривання строку позовної давності, якщо платежі у рахунок погашення заборгованості здійснені під час примусового виконання судового рішення, що не може свідчити про добровільне визнання позичальником свого боргу.

Переривання перебігу позовної давності можливе лише добровільними діями позичальника.

Крім того, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 161/20278/14-ц за посиланням. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74536694

Автор дайджесту: Піддубко Євгеній

30
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення