Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Об’єктом злочину є порядок поводження військовослужбовців під час бою, порядок, який забезпечує виконання ними свого військового обов’ язку в бою.
Об’єктивна сторона злочину виражається в: 1) самовільному залишенні поля бою; 2) відмові під час бою діяти зброєю.
Самовільне залишення поля бою - це залишення військовослужбовцем без дозволу командира простору, у межах якого він повинен вести бойові дії під час безпосереднього збройного зіткнення із супротивником, або тоді, коли є безпосередня загроза нападу супротивника, або перед початком атаки свого підрозділу. Тривалість залишення поля бою на кваліфікацію злочину не впливає.
Відмова під час бою діяти зброєю може виразитися у відкритій заяві військовослужбовця про небажання діяти зброєю в бою або у фактичному незастосуванні зброї в бою, коли була можливість і необхідність її застосувати, хоч відкрито військовослужбовець і не заявив про таке своє небажання.
Умисне пошкодження зброї чи інших засобів ведення бою з метою уникнути участі в бою слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за статтями 411 і 429 КК. Злочин вважається закінченим з моменту відмови діяти зброєю або з моменту фактичного припинення застосування зброї.
Із суб’єктивної сторони цей злочин характеризується тільки прямим умислом. Мотиви - боягузтво, легкодухість або інші, крім протидержавного, для кваліфікації значення не мають. У випадку вчинення таких дій з метою сприяти ворогу вони кваліфікуються як державна зрада.
Суб’єктом злочину є будь-який військовослужбовець.
page
youtube
