Втеча із спеціалізованого лікувального закладу, а також по дорозі до нього -
карається арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.
Об’єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у втечі зі спеціалізованого лікувального закладу (далі - СЛЗ) або по дорозі до нього і є самовільним залишенням СЛЗ (про поняття та ознаки втечі див. коментар до ст. 393 КК). За статтею 394 КК передбачена відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчиненого діяння - втечі і з моменту її вчинення набуває триваючого характеру.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є місце вчинення злочину: а) спеціалізовані лікувальні та лікувально-виховні заклади органів охорони здоров’я для лікування від наркоманії; б) лікувально-трудові профілакторії для лікування від алкоголізму; в) спеціальні лікувальні заклади (установи), які здійснюють застосування (виконання) примусових заходів медичного характеру (статті 19 20 93 94 КК). Відповідальність за ст. 394 КК настає й тоді, коли втеча вчинюється не із самого СЛЗ, а по дорозі до нього - під час доставляння особи до цього закладу.
Відповідальність за ст. 394 КК можлива лише за умови, якщо лікування у СЛЗ здійснюється у примусовому порядку за вироком чи ухвалою (постановою) суду (ст. 96 КК, ст. 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 р.). Якщо примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 96 КК), втеча з такого лікувального закладу кваліфікується не за ст. 394, а за ст. 393 КК.
Суб’єктивна сторона злочину - лише прямий умисел.
Суб’єкт злочину спеціальний - осудна (ч. 1 ст. 19 КК) або обмежено осудна (ст. 20 КК) особа, щодо якої застосовуються примусові заходи медичного характеру або здійснюється примусове лікування в СЛЗ за рішенням суду, що набрало законної сили.
page
youtube
