1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до шести років.
3. Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
{Стаття 377 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014 , № 3342-IX від 23.08.2023 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Погроза вбивством "спрацювала" і погрожувач засуджений, проте потерпілий не пересічений громадянин, а суддя та прокурор (ВС/ККС у справі справа № 720/2182/18 від 23 березня 2021р.)
Буквально два сторіччя тому погроза навіть насильством а не вбивством вважалася серйозним злочином, за який суворо карали.
На жаль, сьогодні слова людей набагато дешевше ніж одяг, який вони носять. Або по іншому « за базаром никто не следит». Хоча законодавство и передбачає різні види відповідальності за погрози, наклепи, цькування, тощо на практиці це не працює вже давно.
На приклад існує стаття 129 КК України – «погроза вбивством», яка принципово «неробоча». Правоохоронці системно футболять будь-які заяви про порушення кримінального провадження за цією статтею не допитуючи навіть самого заявника не кажучи вже про погрожуючого. Такі докази як записи слів погрожуючого та покази присутніх при погрозах свідків правоохоронців в цьому випадку не цікавлять. Апріорі вважається, що потерпілий не міг сприйняти таку погрозу як реальну, а в оцінках слів та дій погрожуючого завжди є розумні сумніви, що погрози саме вбивством чи іншим насильством взагалі мали місце.
Проте, в цьому випадку було по іншому.
Під час судового засідання, зокрема під час оголошення вироку за ст. 187 КК України – «розбій», засуджений погрожував вбивством, насильством сексуального характеру та іншим насильством судді та прокурору (обвинувачення).
Матеріали справи містять аудіозаписи погроз, показання потеплілих ( судді та прокурора) та показання чотирьох свідків злочину присутніх в залі суду.
У підсумку засудженого за розбій було додатково засуджено за ст. 345 КК України - "погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу" та ст. 377 КК України - "погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного" та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Засуджений оскаржував такий вирок, проте суд касаційної інстанції залишив його без змін.
Зокрема ВС підкреслив, що погроза як злочин вважається закінченою з моменту сприйняття змісту погрози потерпілим. Для кваліфікації цих злочинів не має значення подальше здійснення чи нездійснення погроз, а їх реальність на думку ВС полягає у тому, що засуджений раніше засуджувався неодноразово за насильницькі злочини.
На нашу думку питання щодо реальності погроз засудженого залишається відкритим. Зокрема щодо оцінки реальності цих погроз потерпілими та відсутності розумного сумніву в першу чергу саме у них.
Адже погрожуючий вже був засуджений за розбій, знаходився під вартою на момент погроз та у залі суду був конвой. Вироком засуджений був позбавлений волі на багато років, тому яким же чином сам засуджений збирався ці погрози виконати?...