Стаття 148. Підміна дитини

Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують осо­бисту недоторканність дитини та її нормальний розвиток. Законодавець не зазначив у диспозиції ст. 148 КК вік або стан дитини, щодо якої можлива підміна. Тлумачення норми за сутністю її призначення та практика застосування надають підстави для судження, що під дитиною у цій статті слід розуміти, як правило, немовля - новона­роджене або грудне, яке є чужим для винної особи.
2. З об’єктивної сторони злочин полягає в підміні чужої дитини, наприклад, у ви­лученні та заміні одного новонародженого або грудного немовляти іншим. Склад злочину - формальний. Вважається закінченим з моменту підміни дитини.
3. Суб’єктивна сторона. Вина - прямий умисел: особа усвідомлює, що під­мінює чужу дитину, і бажає чинити саме так. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є також мотиви: корисливі (наприклад, підміна дитини для передачі іншій особі за винагороду) або інші особисті (наприклад, заміна своєї хворої дитини на чужу).
4. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16-ти років і для якої дитина є чужою. Підміна новонародженого, що мала місце через необережність, наприклад, няні або медичної сестри пологового будинку, може потягти відповідальність за ст. 140 КК за наявності всіх інших ознак цього складу злочину.