Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

Кримінальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

80388

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

170/567

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Незаконне позбавлення волі кваліфікується як “вчинене з корисливих мотивів” - коли винний бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага, чи досягти матеріальної вигоди (ВС ККС справа № 511/2543/17 від 08.04.2021 р.)
При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок таких своїх дій, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час незаконного позбавлення волі потерпілого. До таких висновків прийшов ВС ККС розглядаючи справу щодо незаконного позбавлення волі таксиста з метою заволодіння його автомобілем та телефоном.

Особу було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 146 КК (незаконне позбавлення волі); за ч. 1 ст. 186 КК (грабіж); за ч. 3 ст. 289 КК (незаконне заволодіння транспортним засобом) на строк 7 років без конфіскації майна. Судом встановлено що він, поки його підвозив таксист, з метою безперешкодного заволодіння автомобілем таксиста, бризнув йому засобом, спорядженим речовиною сльозогінної та дратівливої дії в обличчя, потім завдав легких тілесних ушкоджень, зв’язав та посадив у його ж авто, яке поїхав продавати. По дорозі до авторинку, винний відкрито заволодів мобільним телефоном таксиста. Приїздивши до авторинку, винний залишив потерпілого зі зв'язаними руками та ногами у недобудованому приміщенні, після чого продав автомобіль таксиста на вказаному авторинку за 500 дол. США, а грошима розпорядився на власний розсуд.

Сторона захисту не погодилась із вироком і оскаржила його до суду апеляційної інстанції. Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін. У касаційній скарзі, сторона захисту зазначала (окрім іншого) про неправильну кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 186 ККу зв`язку з недоведеністю корисливого мотиву на заволодіння мобільним телефоном (який він не забирав) та на позбавлення волі потерпілого, вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 146 КК(тобто без корисливих мотивів).

Читати повністю