Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосо­ване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі.
3. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.
4. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуван­ням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов’язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.

(Стаття 104 зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)

1. Щодо поняття звільнення від відбування покарання з випробуванням див. ко­ментар до статей 75-78 КК.
2. Для застосування цього виду звільнення неповнолітнього від відбування по­карання необхідно враховувати: 1) загальні підстави, умови та правові наслідки, пе­редбачені у статтях 75-78 КК (див. коментар до цих статей);

1. особливості застосування цього виду звільнення, передбачені в частинах 2-4 ст. 104 КК.

1. Ці особливості полягають у такому: 1) звільнення від відбування покарання з ви­пробуванням неповнолітніх можливе при засудженні їх тільки до таких видів покарань, як арешт або позбавлення волі; 2) іспитовий строк установлюється тривалістю від одно­го до двох років; 3) у випадку звільнення неповнолітніх від відбування покарання з ви­пробуванням суд може покласти на конкретну особу, з її згоди або на її прохання, обов’ язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.
2. У разі вчинення неповнолітнім нового злочину протягом іспитового строку йому призначається покарання за правилами, передбаченими у статтях 71-72 КК, з дотри­манням обмежень, передбачених ч. 2 ст. 103 КК (див. коментар до ст. 103 КК).