Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Що є об'єктом адміністративного оскарження

Що є об'єктом адміністративного оскарження

  • Автор: 

    Автор не вказаний

  • 2

  • 0

  • 3409

Відключити рекламу
 - tn1_shcho_e_ob_ektom_administrativnogo_oskargennya_5b6c42dfcc2c9.jpg

Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу платникам податків гарантовано право на оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, в адміністративному або судовому порядку. При цьому визначення терміна «рішення» у Податковому кодексі відсутнє, повідомляє visnuk.com.ua.

Для з’ясування змісту цього терміна доцільним є звернення до положень Кодексу адміністративного судочинства, який визначає судові процедури оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням положень п. 19 частини першої ст. 4 цього Кодексу рішення суб’єктів владних повноважень включають у себе індивідуальні акти та нормативно-правові акти.

Цілком зрозуміло, що оскарження нормативно-правових актів не може бути предметом процедури адміністративного оскарження з огляду на той факт, що такі акти приймаються виключно ДФС України, рішення якої не підлягають адміністративному оскарженню.

При цьому п. 19 частини першої ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що індивідуальний акт — це акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

До таких рішень, які можуть бути оскаржені за допомогою процедури адміністративного оскарження, належать, зокрема, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги, рішення про відмову у прийнятті податкових декларацій, рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, рішення про застосування адміністративного арешту майна тощо.

Окремо слід звернути увагу на позицію ДФС, викладену в ІПК № 1340/6/99-99-14-03-03-15, в якій міститься посилання на можливість оскарження в адміністративному порядку наказів органів ДФС про призначення перевірок.

Користуйтеся консультацією: ЯК ОСКАРЖИТИ ДІЇ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ТА ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ

Як свідчить практика адміністративного оскарження, платники податків у багатьох випадках заявляють вимоги щодо скасування акта перевірки або його окремих положень, необхідності спростування його висновків.

Визначення терміна «акт перевірки» наведено у п. 2 Порядку № 727, згідно з яким акт — акт документальної перевірки — службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Остаточну крапку щодо зазначеного питання було поставлено Верховним Судом України у постанові № 21-237а13, в якій суд зазначив, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб’єкта господарювання і не є актом індивідуальної дії.

Відповідно, сам по собі акт перевірки не може бути предметом адміністративного оскарження, оскільки не є рішенням контролюючого органу.

Від рішень контролюючих органів, які оформлюються у вигляді певних офіційних документів, слід відрізняти такі категорії, як «дії» та «бездія­льність».

Довідково
Дії — це активна поведінка контролюючого органу, яка має вплив на права, свободи та інтереси платників податків. Наприклад, діями контролюючих органів, зокрема, вважатимуться направлення запиту про надання первинних документів, проведення перевірки, опис майна у податкову заставу тощо. Бездіяльність навпаки є пасивною поведінкою відповідного органу.

Процедура адміністративного оскарження, регламентована ст. 56 Податкового кодексу, не передбачає можливості оскарження дій або бездіяльності контролюючих органів. Однак це не позбавляє платників податків права звернутися зі скаргами на можливі неправомірні дії контролюючих органів у порядку, передбаченому Законом про звернення громадян.

Відповідно до ст. 16 цього Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі.

ПАМ'ЯТКА

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; ­ознайомлюватися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень установленого порядку розгляду звернень.

ВИСНОВОК
У порядку адміністративного оскарження можуть бути оскаржені виключно рішення контролюючих органів, якими слід вважати видані (прийняті) відповідними контролюючими органами офіційні документи, що впливають на права та обов’язки платників податків. Акт перевірки не є рішенням, відповідно не може бути предметом адміністративного оскарження. Скарги на дії (бездіяльність) контролюючих органів та їх посадових осіб розглядаються в порядку, передбаченому Законом про звернення громадян.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 03.04.2018 р. N 1340/6/99-99-14-03-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула запит ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації з питань можливості оскарження платником податків рішення про проведення позапланової документальної перевірки, оформленого наказом, в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня та повідомляє.
Відповідно до статті 21 Кодексу посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Статтею 78 Кодексу визначені правила проведення документальних позапланових перевірок, з метою дотримання прав платників податків нормативно обмежено перелік підстав для проведення позапланових документальних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення.
Пунктом 78.4 статті 78 Кодексу встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, про проведення документальної позапланової перевірки, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 55.1 статті 55 Кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Права платників податків визначені статтею 17 Кодексу, зокрема платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Процедура адміністративного оскарження рішень контролюючого органу врегульована статтею 56 Кодексу та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України от 21.10.2015 р. N 916, зареєстрований в Міністерстві юстиції 23.12. 2015 р. за N 1617/28062.
Зокрема, пунктом 56.2 статті 56 Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Разом з тим, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 Кодексу).
Так, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Кодексу платник податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Також статтею 5 КАСУ передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, Кодексом не визначено чіткого переліку рішень контролюючого органу, які підпадають/не підпадають під поняття "будь-яке інше рішення" в розумінні статті 56 Кодексу.
Отже, враховуючи вищевикладене, прийняті контролюючим органом рішення про проведення документальної позапланової перевірки, оформлені наказом, у відповідності до статей 55, 56 Кодексу можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня.
Водночас слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (пп. 14.1.1721 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Крім того відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Фото: Finance Business Service

  • 3409

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 3409

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст