Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №296/10644/18

Ухвала

29 липня 2019 року

м. Київ

справа № 296/10644/18

провадження № 61-13581 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь витрати, пов'язані з поданням і розглядом заяви від 26 травня 2015 року у розмірі 1 120,00 грн; витрати, пов'язані з поданням та розглядом позовної заяви у розмірі 1 000,00 грн; моральну шкоду у розмірі 60 000,00 грн.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 13 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 червня 2019 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, враховуючи наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини 6 , частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі.

Ціна позову у цій справі становить 62 120,00 грн, яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами "а ", "б", "в " та "г" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення апеляційного суду у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не вказує на неоднозначність існуючої судової практики. Посилання на постанову Верховного Суду від 01 серпня 2018 року по справі № 520/4116/16-ц є безпідставним, оскільки співвідповідачем у цій справі є Головне управління Державної казначейської служби України в Одеської області, тобто відповідний орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Тоді як у цій справі єдиним відповідачем є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

Крім того, заявник зазначила, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді справи № 296/2673/19. З даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні суду знаходиться вказана справа, однак касаційна скарга не містить інформації, які саме обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, можуть бути преюдиційними для справи № 296/2673/19.

Так само заявник і не додала до касаційної скарги доказів на підтвердження обставин, що справа становить значний суспільний інтерес, а вказівка про це у касаційній скарзі фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не відносив цю справу до категорії малозначних.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь