Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.05.2019 року у справі №585/3670/18

Ухвала

20 травня 2019 року

м. Київ

справа № 585/3670/18

провадження № 61-8958ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області

від 27 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду

від 19 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1

до державної установи "Роменська виправна колонія № 56" про визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до державної установи "Роменська виправна колонія ( № 56)" про визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 373 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області

від 27 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 19 березня 2019 року, у задоволенні позову

ОСОБА_1 до державної установи "Роменська виправна колонія № 56" про визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, в якій заявник просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 березня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник також просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, зазначаючи, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції було отримано ним під розписку 02 квітня 2019 року.

Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною,

строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають

касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Заявник оскаржує судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог, у тому числі і про відшкодування моральної шкоди

в розмірі 3 373 грн, за недоведеністю, оскільки ОСОБА_1

не довів, що інформація, вказана відповідачем у довідці про його

не працевлаштування через власне небажання, є недостовірною.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є такою, що станом

на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (1 921,00 грн * 100 = 192 100,00 грн).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі І Загальних положеннях ЦПК України, то її дія поширюється й на стадію касаційного провадження.

Враховуючи складність справи, мотиви судових рішень, якими відмовлено

у задоволенні позовних вимог про визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди у зв'язку із їх недоведеністю, а також розмір позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди,

ця справа підлягає віднесенню до категорії малозначних внаслідок своєї незначної складності з позиції застосування норм матеріального і процесуального права та майнового критерію.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,

які передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу

на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області

від 27 листопада 2018 року та постанови Сумського апеляційного суду

від 19 березня 2019 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 листопада

2018 року та постанови Сумського апеляційного суду від 19 березня

2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1

до державної установи "Роменська виправна колонія № 56" про визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников