Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №233/2591/20

Ухвала

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 233/2591/20

провадження № 61-19030ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути на його користь з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у відшкодування моральної шкоди завданої незаконним рішенням службової особи органу державної влади Департаменту патрульної поліції у розмірі 9 291,00 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2020 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1,9 291,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням службової особи органу державної влади.

16 грудня 2020 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) Головне управління Національної поліції в Донецькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У пункті 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Справа № 233/2591/20є малозначною, оскільки ціна позову в ній становить 9 291,00
грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Доводи касаційної скарги не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат