Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.07.2021 року у справі №128/186/19

Ухвала

19 липня 2021 року

м. Київ

справа №128/186/19

провадження №61-11002ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 червня

2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Вінницького нотаріального округу Марунько Ольга Григорівна, про визнання договорів дарування житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями та земельних ділянок недійсними,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою нарішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 червня

2021 року в указаній вище справі.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року виготовлено 03 червня 2021 року, а оприлюднено 07 червня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанову Вінницького апеляційного суду прийнято 03 червня 2021 року, повний текст виготовлено 03 червня 2021 року, останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення з дня складення повного судового рішення є 03 липня 2021 року (субота), а враховуючи вихідні дні, тридцятиденний строк закінчується - 05 липня 2021 року.

За викладених обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 подана в передбачений законом строк.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини 1 статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 , 4 статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про зменшення розміру сплати судового збору до 940,44 грн, посилаючись на свій майновий стан, оскільки розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5% річного доходу заявника за попередній рік. На підтвердження указаного надано довідку про доходи за місцем роботи та відомості Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких убачається, що за період з І кварталу 2020 року по IV квартал 2020 року річний дохід заявника складає 18 808,71 грн.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 8 липня 2011 року "Про судовий збір", який набрав чинності

01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зважаючи на те, що позовну заяву пред'явлено у січня 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом

на 01 січня 2019 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2019 року становив 1 921 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн (1 921*0,4) (редакція закону на момент пред'явлення позовної заяви).

Закон пов'язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.

Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви окремо за кожну вимогу немайнового характеру (визнання договору дарування житлового будинку недійсним, визнання договорів дарування двох земельних ділянок недійсними) - 4
610,40 грн ( (768,40*3)*200%)

Таким чином розмір судового збору складає 4 610,40 грн.

Зважаючи на те, що розмір отриманих заявником у 2020 році доходів становить 18

808,71 грн, 5% від яких складає 940,44 грн, що менше від суми належного до сплати судового збору у розмірі 4 610,40 грн, що підтверджено документально, клопотання про зменшення розміру сплати судового збору підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Зменшити розмір сплати судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_1 до 940,44 грн.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька