Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2021 року у справі №755/9363/20

Ухвала

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 755/9363/20

провадження № 61-13108ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київськогоапеляційного суду від 06 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 17 997,20
грн; неустойку - 36 000,00 грн; упущену вигоду - 54 000,00 грн; моральну шкоду - 10 000,00 грн. Всього просить стягнути на свою користь 117 997,20 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 17 997,20 грн, моральну шкоду - 2 000, грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 17 997,20 та моральної шкоди - 2 000,00 грн скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

03 серпня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києвавід 20 липня 2020 року справу № 755/9363/20 визнано малозначною.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що зазначена справа є малозначною, однак касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, суд апеляційної інстанції неправильно розтлумачив та застосував норму статті 1166 ЦК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, судове рішення ухвалено з порушенням норм частини 1 , 3 статті 411 ЦПК України), справа має виняткове значення для позивача, оскільки відповідач завдала позивачу майнову шкоду.

Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстави касаційного оскарження є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги і відповідно не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для ОСОБА_1.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.

CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київськогоапеляційного суду від 06 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат