Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.08.2021 року у справі №591/5381/20

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 591/5381/20

провадження № 61-12590ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М.

М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2021 року та на постанову Сумського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня" Сумської міської ради про визнання недійсним запису у листі непрацездатності, зобов'язання внести зміни,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до комунального некомерційного підприємства "Центральна міська клінічна лікарня" Сумської міської ради, в якому просив:

- визнати недійсним запис у розділі "Причина непрацездатності: "невиробничі травми - 5" листка непрацездатності серії АДШ № 568374, виданого 18 червня 2020 року ОСОБА_1 клінічною лікарнею;

- зобов'язати відповідача зробити запис у листку непрацездатності у розділі "Причина непрацездатності: "нещасний випадок на виробництві та його наслідки - 4" шляхом виправлення існуючого запису в листку непрацездатності серії АДШ № 568374, виданого 18 червня 2020 року ОСОБА_1 або видати замість вказаного листка непрацездатності новий листок непрацездатності на ім'я заявника, вік 43 роки, місце роботи - ТОВ "Метал-Прогрес С", м. Суми, вул. Веретенівська, 19, "діагноз первинний - закритий перелом нижньої третини великогомілкової кістки", "діагноз заключний - закритий перелом нижньої третини великогомілкової кістки"; "Причина непрацездатності: "нещасний випадок на виробництві та його наслідки - 4"; режим - стаціонарний; звільнення від роботи - з 23 січня 2020 року до 04 лютого 2020 року.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2021 року в складі судді Клименко А. Я., залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в складі колегії суддів Криворотенка В. І., Кононенко О.

Ю., Собини О. І., в задоволенні позову відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову виходив із того, що відсутні підстави для внесення виправлень до листка непрацездатності та зміни характеру травми з побутової на виробничу, оскільки на підставі анамнестичних даних зі слів позивача, які не були змінені чи доповнені як при первинному огляді так і під час всього періоду лікування, лікар належним чином кваліфікував травму ОСОБА_1 при поступленні, як "невиробнича травма", тобто судом не встановлено порушень вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності. Суд звернув увагу, що позивач посилається на допущені у листку непрацездатності помилки, однак запис у цьому документі вчиняється відповідно до вже встановлених обставин, який фактично був здійснений на підставі наявної медичної документації, анамнезу та погоджений позивачем в медичній карті стаціонарного хворого власним підписом. Крім того, розслідування нещасних випадків проводиться у встановленому Законом порядку, згідно Постанови КМУ від 17 квітня 2019 року № 337 "Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві". У разі надання акту Н-1 "Акт розслідування (спеціальною розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася)" на підставі висновків комісії (пункт 7) проводиться внесення відповідних виправлень в листок непрацездатності, щодо характеру травми. Проте, відповідний акт ОСОБА_1 до медичного закладу не надав, оскільки він відсутній.

26 липня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання недійсним запису у листі непрацездатності, зобов'язання внести зміни.

Справа № 591/5381/20 є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389, пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2021 року та на постанову Сумського апеляційного суду від 17 червня 2021 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук