Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.04.2021 року у справі №753/19919/19
Постанова КЦС ВП від 29.04.2022 року у справі №753/19919/19

Ухвала

07 квітня 2021 року

місто Київ

справа № 753/19919/19

провадження № 61-5428ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В.

В., вивчив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада", про визнання недійсною довіреності, визнання договору про поділ майна недійсним,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у жовтні 2019 року звернулася до суду із позовом про визнання недійсною довіреності від 14 лютого 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., реєстровий № 658, у порядку передоручення від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4; визнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя від 05 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_1, та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., реєстровий № 945.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року, позов залишено без задоволення.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 31 березня 2021 року звернулася із застосуванням засобів поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 травня 2019 року у справі № 401/2995/16-ц (провадження № 61-1129св17). Відповідно до зазначеного висновку відносини представництва мають особистий характер, а тому первинний представник має сповістити особу, яку представляє, про проведене передоручення і повідомити їй необхідні відомості про особу, якій він передав повноваження. Повідомлення про вчинене передоручення має бути направлено особі, яку представляють, негайно, оскільки особа, яку представляють, якщо вона вважає за необхідне, має право в односторонньому порядку скасувати проведене передоручення. Тому невиконання цього обов'язку представником тягне за собою його відповідальність перед особою, яку представляють, за дії замісника як за свої власні. Також не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 638/2324/14-ц (провадження № 61-16084св18). Відповідно до зазначеного висновку для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення у діях представника наступного складу цивільного правопорушення: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, спрямованої на настання негативних наслідків і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, така домовленість має бути зловмисною і спрямованою проти інтересів довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю;

- суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про визнання явки відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов'язковою з метою з'ясування причин та обставин видачі доручення та укладення договору;

- судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що відповідачем ОСОБА_4 надано суперечливі пояснення, що спірний правочин він не підписував, далі відповідачем зазначено, що зазначений договір він підписав, однак не читав.

Таким чином, серед підстав касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані у пункті 1 частини 2 статті 389 та пункті 3 частини 3 статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу № 753/19919/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада", про визнання недійсною довіреності, визнання договору про поділ майна недійсним.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко