Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 19.12.2019 року у справі №755/17748/17

Ухвала29 березня 2021 рокум. Київсправа № 755/17748/17провадження № 61-22500св19Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року,ВСТАНОВИВ:У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулося до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 1 288 043,88 грн, з яких: 875 086,46 грн - основна сума боргу за кредитом; 277 747,66 грн - збитки; 82 193,89 грн - штрафні санкції; 42 205,45 грн - 3 % річних; 10 810,42 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2013 року № 50009077 станом на 03 листопада 2017 року в розмірі 1 098 041,68 грн, з яких: 701 668,26 грн - тіло кредиту, 261 163,66 грн - страхові виплати за період з серпня 2015 року по жовтень 2017 року, 73 576,50 грн - штраф, 8 617,39 грн - пеня, 10 810,42 грн - інфляційні втрати, 42 205,45 грн - 3 % річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року - без змін.У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.Статтею
388 Цивільного процесуального кодексу України (далі -
ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду міста Києва.
Згідно з частиною
3 статті
3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.08 лютого 2020 року набрав чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення"
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".Відповідно до частини
2 статті
389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Згідно з частиною
5 статті
401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами
3 ,
4 статті
401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини
1 статті
402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини
1 статті
402 ЦПК України. Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини
11 статті
34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.Керуючись статтями
34,
401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судуУХВАЛИВ:Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко